Постанова

від 28.02.2014 по справі п/811/82/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

28 лютого 2014 року Справа № П/811/82/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія ЛТД" (по тексту - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (по тексту - відповідач) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності за липень 2013 року в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи "Податковий блок" ("Електронна автоматизована система "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") на підставі Акту №103/11-23-22-06/20623648 від 06.12.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вікторія ЛТД» (код 20623648) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 року»;

- зобов'язати відповідача відновити в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань, податкового кредиту системи "Податковий блок" ("Електронна автоматизована система "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") показники податкової звітності позивача, що зазначені в податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної перевірки щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.13 по 31.07.13 року. За результатами проведеної перевірки був складений Акт № 103/11-23-22-06-20623648 від 06.12.2013 року та зроблені висновки про нібито укладення позивачем нікчемних правочинів, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. В результаті відповідачем нібито встановлені наступні порушення: - п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, - п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки і вважає, що відповідачем було незаконно проведено коригування показників податкової звітності позивача, а саме сум податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідачем подано заперечення проти позову, згідно якого зазначено, що в ході проведення перевірки використано акти контрагента позивача. Аналізуючи отриману інформацію встановлено, що операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) здійснені без фактичної поставки товару (робіт, послуг). Позивач здійснював свою діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у позивача відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Відтак, відповідач вважає, що доводи позивача не відповідають дійсним обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог /а.с.32-34/.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримав, просив суд їх врахувати та відмовити у задоволенні позову. Водночас, представником заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти чого не заперечував представник позивача /а.с.157/.

У відповідності ст.128 КАС справа розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Частина 2 ст. 19 Конституції України вказує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача, згідно п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських взаємовідносин позивача з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.13 по 31.07.13, за результатами чого складено акт від 06.11.13 року №103/11-23-22-06/20623648 /а.с.19-16/.

За висновками вказаного акту зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені позивачем з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за липень 2013 р., які підпадають під визначення п.п.14.1.27 ст.І4, ст.185, ст.198 Податкового кодексу України.

Звіркою встановлені порушення:

1) п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, а саме підприємством завищено податкові зобов'язання на загальну суму 408 114 грн. у т.ч.: за липень 2013 року на суму 408 114 грн., в результаті відображення в податковому обліку реалізації товарів (робіт/послуг) на адресу ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в сумі 13 419 грн., ТОВ "Украгросоя" (код 38302193) в сумі 394 694,58 грн.;

2) п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було завищено податковий кредит на загальну суму 318 255 грн., в т.ч.: за липень 2013 року на суму ПДВ 318255 грн..

За результатами перевірки (звірки) податкові повідомлення-рішення не виносились. Натомість, відповідачем в інформаційній системі «Податковий блок» АС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів здійснено коригування податкових зобов'язань на суму ПДВ 408 144 грн. та податкового кредиту на загальну суму ПДВ 318 255 грн. по взаємовідносинах з контрагентами позивача за відповідний період /а.с.126-130/.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступних фактичних обставин.

Відповідно до п.49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби", затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 року №276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис вказаних підсумкових рядків до особового рахунку.

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (який втратив чинність на підставі наказу №165 від 14.06.2013 року).

Відповідно до п.п.1.3.1 п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника податку - фізичної особи-підприємця. затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, як підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів».

У відповідності до п.п.4.9,5.1,5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516, встановлено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Із зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.

Таким чином показники, які були відображені у АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» перенесено до інформаційної системи «Податковий блок».

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена податковим органом податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити на тому, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає й можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно до вимог п.58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно п.п.14.1.157 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на вищесказане можна дійти висновок, що податкове повідомлення-рішення є документом, яким оформлюється грошове зобов'язання платника податків, визначене контролюючим органом відповідно до Податкового кодексу України у конфліктних (у зв'язку з порушенням законодавства платником податків) або неконфліктних (не пов'язаних з порушенням платником податків законодавства). Крім того, відповідно до впроваджених нормативно-правових актів передбачено складання податкових повідомлень-рішень не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань платника податків, а і на їх зменшення за результатами перевірки, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення складається також і на суму зменшення податкових зобов'язань.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту від 06.11.2013 р. №103/11-23-22-06/20623648, без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані підприємством у декларації з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси підприємства, оскільки така невідповідність може мати (в даному випадку вже має) негативні наслідки, як то: погіршення ділової репутації, як належного платника податків, відмова контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо /а.с.131-133/.

Враховуючи сказане, суд дійшов висновку, що дії відповідача стосовно коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на підставі акту від 06.11.2013 року №103/11-23-22-06/20623648 є протиправними, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків в даному випадку повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Також, суд звертає увагу, що для перевірки даних, зазначених в податкових деклараціях, які включено до інформаційної системи "Податковий блок" зокрема в автоматизованій інформаційній системі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий орган має право провести перевірку.

Ст.124 Конституції України вказує, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність свої дій належним чином не довів.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо коригування показників податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 408 144 грн. та податкового кредиту на загальну суму ПДВ 318 255 грн. за липень 2013 р. в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи "Податковий блок" ("Електронна автоматизована система "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") на підставі Акту №103/11-23-22-06/20623648 від 06.12.2013 року, протиправними.

3.Зобов'язати Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відновити в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи "Податковий блок" ("Електронна автоматизована система "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") показники податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 408 144 грн. та податкового кредиту на загальну суму ПДВ 318 255 грн. за липень 2013 року.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія ЛТД» (код за ЄДРПОУ 20623648) з Державного бюджету України судові витрати по справі в сумі 73,08 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунків Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько