Постанова

від 12.03.2014 по справі 826/2000/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2014 року 09:50 № 826/2000/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

при секретарі - Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання незаконними дій,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД») до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання незаконними дій відповідача з проведення документальної позапланової виїзної перевірки та складання акту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно та безпідставно проведено документальну позапланову виїзну перевірку.

На думку позивача, запит про надання пояснень та їх документального підтвердження складений відповідачем всупереч вимогам податкового законодавства, зокрема, ним не зазначені відповідні підстави для необхідності надання документів. Однак, вимоги податкового законодавства щодо надання документів та пояснень на запит податкового органу позивачем виконані, а сам лист податкового органу позивач не вважає запитом, тому позивач наполягає на безпідставності проведеної перевірки.

Представник позивача надав суду клопотання від 03.03.2014 року про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що викладена в позовній заяві позиція позивача є незмінною, позивач повністю підтримує позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що у відповідача були всі правові підстави для проведення позапланової виїзної перевірки та складання акту за результатами її проведення у відповідності до нормчинного податкового законодавства.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу № 540 від 04.10.2013 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, направлення від 09.10.2013 року №489 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Укрпромспецкомплект-3» (код ЄДРПОУ 31489369), ТОВ «Агроперспектива» (код ЄДРПОУ 32465836), Фермерське господарство «СЕБЕК-2007» (код ЄДРПОУ 35061659), ПП «Павлоград-Інвест-Агро» (код ЄДРПОУ 351687745), ТОВ «В.С.В.-Агро» (код ЄДРПОУ 35938390), ПП «ТІМУРАГРО» (код ЄДРПОУ 37163073), ОСОБА_2 (код НОМЕР_1), ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) (далі - контрагенти) за період 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 13.11.2013 року № 1368/40-50/30307207.

Вказана перевірка проведена, зокрема, на підставі наказу від 04.10.2013 року №540, згідно з яким підставами проведення перевірки визначено: пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Позивач у позовній заяві просить визнати дії відповідача неправомірними у зв'язку з відсутністю порушень з боку позивача при наданні відповіді на запит про надання інформації, а тому, на його думку, є незаконним призначення та проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належить до сфери дії Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби уповноважені, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, податковим органом відповідно до зазначених вимог законодавства, на адресу ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» направлено запит від 16.09.2013 року №6592/10/40-523 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача з рядом контрагентів за період 01.04.2010 року по 31.12.2012 року.

У запиті ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» попереджено, що ненадання пояснень та їх документального підтвердження на запит у визначений термін буде розглядатися як підстава для проведення документальної позапланової перевірки у відповідності п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Як пояснив у позовній заяві позивач, запит отримав 25.09.2013 року та направив відповідь податковому органу листом від 04.10.2013 року, в якому надав інформацію стосовно неможливості надати документальне підтвердження у зв'язку з відсутністю можливості ідентифікувати щодо якої частини операцій з контрагентом необхідно надати документальне підтвердження сформованих витрат. Крім того, зазначив, що вказаний, на його думку, лист не може вважатися запитом у розумінні п. 73.3 ст. 73 та п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з огляду на недотримання вимог, які ставляться до запиту.

Однак, суд не бере до уваги вищезазначене, з огляду на наступне.

Згідно з п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 (далі - Порядок № 1245), запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Дослідивши зміст запиту, судом з'ясовано, що у ньому міститься посилання на норми закону, відповідно до яких відповідач має право на отримання інформації від позивача, а також зазначено, яку саме інформацію просить надати відповідач, перелік контрагентів по яким необхідно надати первинну документацію.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Податковим кодексом України надано контролюючому органу право проводити позапланову перевірку платника податків, яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Так, в силу приписів п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Обставини, за наявності яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка встановлені приписами п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України).

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано у повному обсязі інформацію та документального підтвердження, зазначену у запиті, що стало підставою для видачі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Судом встановлено, що копію наказу № 540 від 04.10.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, направлення на перевірку від 09.10.2013 року №489 вручено головному бухгалтеру ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» Сависько І.В. 09.10.2013 року.

Зі змісту зазначеного наказу та направлення вбачається, що проведення перевірки призначено з 09.10.2013 року тривалістю 15 робочих днів. Отже, відповідачем дотримано вимог податкового законодавства щодо належного повідомлення та вручення наказу про проведення документальної позапланової перевірки позивача.

Статтею 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Наведені норми податкового законодавства надають посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної перевірки, а платник податків на етапі допуску до перевірки може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши право на захист, на його думку, свого порушеного права.

Однак, з наявних матеріалів у справі вбачається, що позивач допустив перевіряючих до перевірки та не ставив під сумнів правомірність проведення такої перевірки.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 року, відповідно до якої платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій та прийняття рішень є вичерпаними, посадових осіб контролюючого органу допущено до спірної перевірки, а тому оскарження дій з призначення та проведення перевірки не може призвести до відновлення, на думку позивача, порушеного його права, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Вказана правова позиція визначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 року № К/800/33234/13.

Згідно п. 78.8. ст. 78 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.3. ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Отже, з урахуванням викладеного, у відповідача були наявні правові підстави для проведення вказаної перевірки позивача та оформлення її результатів актом від 13.11.2013 року № 1368/40-50/30307207, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття рішень.

В той час, позивачем не доведено та не надано належних і допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог та порушення відповідачем положень чинного податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко