Постанова

від 28.02.2014 по справі 826/13329/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2014 року № 826/13329/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр-Інвест" про накладення арешту на рахунки платника податків

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Інвест» (далі по тексту - відповідач) про накладення арешту на рахунки платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2013 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 17.09.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва від 17.09.2013 року зупинено провадження у справі 826/13329/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Інвест» про накладання арешту на кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Прем'єр-Інвест» до набрання законної сили рішенням у справі № 826/14131/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Інвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва від 13.02.2014 року поновлено провадження у адміністративній справі № 826/13329/13-а та призначено до розгляду у судовому засіданні 27.02.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено вимоги ПК України шляхом не надання пояснень та документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин з контрагентами-постачальниками, внаслідок чого позивачем виданий наказ на проведення позапланової документальної перевірки відповідача.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Інвест» перебуває на податковому обліку в ДПІ в Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

З метою контролю правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів позивачем на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 1, 5 абз. 3 п. 73.3 ст. 73, п. 73.5 ст. 73 ПК України на адресу відповідача направлено запит від 09.07.2013 року № 1049/10/22-01 щодо надання пояснень та документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Десна Консалтинг», ТОВ «Прогрес Консалт», ПП «Сітал», ТОВ «ВКФ «Володимир», ПП «Термобуд», ТОВ «Фаворит-ЛМ».

На запит позивача відповідачем отримано відповідь відповідача від 24.07.2013 року № 10, відповідно до якої останнім відмовлено у наданні пояснень та документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з контрагентами-постачальниками з посиланням на п. 73.3 ст. 73 ПК України.

У зв'язку з ненаданням пояснень та документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з контрагентами-постачальниками позивачем на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України виданий наказ від 29.07.2013 року № 423 про проведення виїзної позапланової документальної перевірки від 09.08.2013 року № 2067/22-01 ТОВ «Прем'єр-Інвест».

Посадовими особами позивача на підставі наказу на проведення перевірки та направлення від 09.08.2013 року № 2067/22-01 здійснено виїзд за юридичною адресою відповідача, за результатами якого складено акт від 09.08.2013 року № 134/3-22-01/32920459 з питання податкової адреси ТОВ «Прем'єр-Інвест», відповідно до якого посадові особи відповідача за податковою адресою (01033, м. Київ, вулиця Короленківська, 4) відсутні.

12 серпня 2013 року посадовими особами позивача на підставі наказу від 29.07.2013 року № 423 та направлення від 09.08.2013 року № 2067/22-01 повторно здійснено виїзд за юридичною адресою відповідача, де представнику відповідача (директору) Мотречко Е.К. було пред'явлене для ознайомлення направлення та запропоновано отримати копію наказу. Посадовою особою (директором) Мотречко Е.К. відмовлено в отриманні копії наказу та в ознайомленні із направленням. У допуску посадової особи позивача до проведення документальної позапланової перевірки відмовлено.

Факт відмови у допуску посадової особи позивача до проведення документальної позапланової перевірки зафіксований актом від 12.08.2013 року № 138/3-22-01/32920459.

Так, в порушення абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України посадових осіб позивача не допущено до проведення перевірки, пояснення та документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з контрагентами-постачальниками не надано.

13 серпня 2013 року на підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України до відповідача рішенням начальника ДПІ в Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві рішенням № 2714/10/22-01 застосовано умовний арешт майна платника податків ТОВ «Прем'єр-Інвест», що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м.Київ, вул. Короленківська, 4.

Відповідачем до Окружного адміністративного суду м. Києва оскаржено наказ на проведення перевірки від 29.07.2013 року № 423.

Ухвалою від 17.09.2013 року зупинено провадження в справі № 826/13329/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Інвест» про накладання арешту на кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Прем'єр-Інвест» до набрання законної сили рішенням у справі № 826/14131/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Інвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі 826/14131/13-а від 26.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Прем'єр-Інвест» відмовлено.

Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

За таких обставин, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі 826/14131/13-а набрала законної сили 26.11.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і у розмірах, встановлених законом.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (ст. 51 ПК України).

Статтею 16 ПК України на платника податків покладено обов'язок стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України 81.1. посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Статтями 61, 62 ПК України визначено поняття податкового контролю та форми його здійснення.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Відповідно до ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає.

Наведені норми кореспондуються з приписом пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Наведене підтверджується також Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398. Розділ VII цього Порядку визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна. При цьому згідно з пунктом 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Правило, передбачене нормою розглядуваного підзаконного нормативно-правового акта, застосовується в тому разі, якщо податковим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. Арешт майна та арешт коштів на рахунках платника податку за процедурою, визначеною пунктом 7.3 вказаного Порядку, накладається з підстав, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

З огляду на встановлені у справі обставини, які свідчать про те, що позовні вимоги позивача стосовно накладення арешту на рахунки платника податків є обґрунтованими, а відтак суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Отже, виходячи з положень законодавства в редакції на момент виникнення спірних правовідносин та встановлених у справі обставин, враховуючи встановлену в межах адміністративної справи 826/14131/13-а правомірність наказу про проведення на перевірку та відмову позивача у допуску до проведення перевірки, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Прем'єр-Інвест» (код ЄДРПОУ 32920459), а саме: № 26005001016322 (код валюти 978) - ПАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506; № 26005001016322 (код валюти 643) - ПАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506; № 26005001016322 (код валюти 980) - ПАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник