Рішення

від 11.03.2014 по справі 915/107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Справа № 915/107/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601

адреса для листування: Миколаївська філія ПАТ "Укртелеком", вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001

до відповідача Комунальної установи "Жовтневий районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги", вул. Комарова, будинок 22, с. Мирне, Жовтневий район, Миколаївська область, 57200

про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг від 01.01.2013 року в сумі 3 168, 27 грн., в тому числі: 3 067, 01 грн. - основного боргу; 65, 68 грн. - пені; 5, 38 грн. - інфляції; 30, 20 грн. - 3% річних.

за участю представників сторін:

від позивача Марченко Микола Олександрович, довіреність № 941 від 11.12.2013 року;

від відповідача представник не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Комунальної установи "Жовтневий районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги" про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг від 01.01.2013 року в сумі 3 168, 27 грн., в тому числі: 3 067, 01 грн. - основного боргу; 65, 68 грн. - пені; 5, 38 грн. - інфляції; 30, 20 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.01.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 10.02.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.02.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача відкладено розгляд справи на 11.03.2014 року.

В судовому засіданні 11.03.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Між сторонами у справі був укладений договір № 72-42034-35 від 01.01.2013 року про надання телекомунікаційних послуг, згідно з умовами якого позивач зобов'язався надавати телекомунікаційні послуги, а відповідач зобов'язався оплачувати їх вартість.

Представник позивача вказав, що позивач виконує свої зобов'язання за договором, однак, відповідач порушує умови договору в частині своєчасної оплати за надані послуги. Так, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги за лютий 2013 року, квітень 2013 року та за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року включно становить 3 067, 01 грн., що підтверджується поданими суду рахунками-актами.

Із посиланням на приписи ст. 526, 625, 629, 901 ЦК України, ст. 193 ГК України, Закон України "Про телекомунікації" та на умови договору № 72-42034-35 від 01.01.2013 року про надання телекомунікаційних послуг позивач просить суд стягнути з відповідача 3 067, 01 грн. - основного боргу; 65, 68 грн. - пені; 5, 38 грн. - інфляції; 30, 20 грн. - 3% річних.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судові засідання 10.02.2014 року та 11.03.2014 року не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 27, 29). Вимоги ухвал господарського суду Миколаївської області від 31.01.2014 року та 10.02.2014 року відповідачем не виконано, відзив на позов не подано.

Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. Явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.12.2013 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (далі - Підприємство зв'язку, позивач) та Комунальною установою "Жовтневий районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги" (далі - Споживач, відповідач) укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг № 72-42034-35 (далі - Договір), відповідно до умов якого Підприємство зв'язку зобов'язалось надавати абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком та в обсягах, замовлених абонентом, а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору (п. 1 Договору) (арк. справи 7-10).

Відповідно до п. 7.1 Договору договір набирає чинності з дня підписання Укртелекомом та абонентом і діє протягом одного року.

Відповідно до п. 7.2 Договору якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення, то договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Договір підписано та скріплено печатками сторін. Доказів припинення договору суду не подано.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 71, 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295, у разі надання послуги на умовах попередньої оплати абонент вносить плату до початку фактичного отримання послуги, якщо інше не передбачено договором. Оператор, провайдер не може вимагати попереднього внесення абонентної плати або авансового платежу (для контрактних абонентів) за послуги більш як за один розрахунковий період. Розрахунковим періодом є поточний календарний місяць. Дія картки попередньо оплаченої послуги закінчується в строк, що встановлюється оператором самостійно та зазначається на картці, або у разі, коли вичерпується внесена споживачем сума коштів. У разі надання послуг на умовах попередньої оплати після закінчення розрахункового періоду здійснюється перерахунок коштів виходячи з вартості фактично наданих послуг. У разі невикористання коштів у повному обсязі протягом розрахункового періоду вони переносяться на наступний період.

Розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства. У разі несвоєчасної оплати за надані оператором, провайдером послуги абонент сплачує пеню, яка обчислюється виходячи з вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору Укртелеком зобов'язаний надавати замовлені абонентом послуги цілодобово відповідно до вимог Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295 (далі - правила), та інших нормативно-правових актів і нормативних документів у сфері телекомунікацій України. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг Сторони зобов'язуються з моменту набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до п. 3.2.5 Договору Укртелеком має право у разі несвоєчасної оплати Абонентом наданих послуг вживати до нього такі заходи нараховувати пеню, установити граничний обсяг послуг, що надаються на умовах наступної оплати та/або заборгованості з їх оплати, скоротити перелік послуг або припинити їх надання попередивши про це абонента, змінити порядок оплати послуг, у тому числі надавати послуги на умовах попередньої оплати в порядку, визначеному правилами.

Відповідно до п. 3.4.2 Договору абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 Договору надання послуг за договором є платним.

Відповідно до п. 4.2 Договору форма розрахунку за договором - безготівкова.

Відповідно до п. 4.5 Договору порядок оплати наданих послуг - авансовий.

Відповідно до п. 4.11 Договору розрахунковий період становить один календарний місяць.

Відповідно до п. 4.15 Договору рахунок за отримані послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати), та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати.

У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) Абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідно до п. 4.16 Договору у разі застосування попередньої (авансової) оплати Абонент зобов'язаний до 20 числа поточного місяця здійснити оплату послуг у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді. Укртелеком проводить перерахунок суми до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковому періоді. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору в лютому 2013 року, квітні 2013 року та за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року включно позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 3 454, 24 грн., що підтверджується рахунками - актами, які наявні в матеріалах справи, а саме:

- рахунок-акт № 4800120000420348.2.2013. за телекомунікаційні послуги за лютий 2013 року згідно з договором № 72-42034-35 на суму 1 379, 36 грн. (арк. справи 14);

- рахунок-акт № 4800120000420348.4.2013. за телекомунікаційні послуги за квітень 2013 року згідно з договором № 72-42034-35 на суму 365, 68 грн. (арк. справи 15);

- рахунок-акт № 4800120000420348.9.2013. за телекомунікаційні послуги за вересень 2013 року згідно з договором № 72-42034-35 на суму 401, 38 грн. (арк. справи 16);

- рахунок-акт № 4800120000420348.10.2013. за телекомунікаційні послуги за жовтень 2013 року згідно з договором № 72-42034-35 на суму 401, 38 грн. (арк. справи 17);

- рахунок-акт № 4800120000420348.11.2013. за телекомунікаційні послуги за листопад 2013 року згідно з договором № 72-42034-35 на суму 453, 22 грн. (арк. справи 18);

- рахунок-акт № 4800120000420348.12.2013. за телекомунікаційні послуги за грудень 2013 року згідно з договором № 72-42034-35 на суму 453, 22 грн. (арк. справи 19).

Факт направлення рахунків на адресу відповідача підтверджується маршрутними листами (відомостями) доставки поштових відправлень для абонентів - юридичних осіб (арк. справи 31-36).

Відповідачем частково оплачено телекомунікаційні послуги, надані в лютому 2013 року, в розмірі 387, 23 грн.

Відтак, заборгованість за лютий 2013 року становить 992, 13 грн., а заборгованість за квітень 2013 року та за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року не сплачена відповідачем взагалі.

Згідно поданого позивачем розрахунку суми заборгованості станом на 27.01.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 067, 01 грн.

Детальний розрахунок основного боргу наявний в матеріалах справи (арк. справи 11-12).

Таким чином, заборгованість відповідача за лютий 2013 року, квітень 2013 року та за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року включно з врахуванням часткової проплати складає 3 067, 01 грн.

Відповідно до ст. ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати основного боргу в розмірі 3 067, 01 грн., строк оплати якого настав, як і не спростовано факту наявності вказаного боргу. Враховуючи вищевикладене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 72-42034-35 від 01.01.2013 року про надання телекомунікаційних послуг за лютий 2013 року, квітень 2013 року та за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року включно в сумі 3 067, 01 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 30, 20 грн. та інфляційних витрат у сумі 5, 38 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 30, 20 грн. - три проценти річних від суми заборгованості за період з 21.03.2013 року по 31.12.2013 року по кожному окремому зобов'язанню та 5, 38 грн. - інфляційних витрат за період з 21.03.2013 року по 31.12.2013 року по кожному окремому зобов'язанню. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (арк. справи 13).

Здійснивши перевірку нарахованих позивачем трьох відсотків річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що за вищевказаний період розмір трьох відсотків річних та інфляційних втрат становить більше, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд не виходячи за межі позовних вимог без відповідного клопотання, дійшов висновку про необхідність стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат в межах, заявлених позивачем до стягнення.

Нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Відповідачем жодним чином не спростовано правомірності нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, як і не подано суду доказів спростування самого розрахунку (не подано контррозрахунку).

Отже, три проценти річних у сумі 30, 20 грн. та інфляційні нарахування у сумі 5, 38 грн. входять до складу грошового зобов'язання, не є санкціями, а відтак три проценти річних та інфляційні втрати правомірно нараховані позивачем та підлягають стягненню.

Щодо вимоги про стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295, у разі несвоєчасної оплати за надані оператором, провайдером послуги абонент сплачує пеню, яка обчислюється виходячи з вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 5.2 Договору у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня за кожний день прострочення оплати.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за прострочення платежів на суму 65, 68 грн. Нарахування пені здійснено позивачем за період з 21.03.2013 року по 27.01.2014 року (період зазначено судом сукупний) по кожному окремому зобов'язанню в межах піврічного строку. Розрахунок пені у сумі 65, 68 грн. здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. справи 12). Отже, нарахування пені в сумі 65, 68 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами у справі.

Судовий збір в сумі 1 827, 00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295, ст. 22, 33, 49, 75, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766) до відповідача Комунальної установи "Жовтневий районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги" (код ЄДРПОУ 38476906) про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг від 01.01.2013 року в сумі 3 168, 27 грн., в тому числі: 3 067, 01 грн. - основного боргу; 65, 68 грн. - пені; 5, 38 грн. - інфляції; 30, 20 грн. - 3% річних.

Стягнути з відповідача Комунальної установи "Жовтневий районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги", вул. Комарова, будинок 22, с. Мирне, Жовтневий район, Миколаївська область, 57200 (код ЄДРПОУ 38476906) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 21560766), адреса для листування: Миколаївська філія ПАТ "Укртелеком", вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001:

- 3 067, 01 грн. (три тисячі шістдесят сім грн. 01 коп.) - основного боргу за договором № 72-42034-35 від 01.01.2013 року про надання телекомунікаційних послуг за лютий 2013 року, квітень 2013 року та за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року включно;

- 30, 20 грн. (тридцять грн. 20 коп.) - 3% річних за договором № 72-42034-35 від 01.01.2013 року про надання телекомунікаційних послуг;

- 65, 68 грн. (шістдесят п'ять грн. 68 коп.) - пені за договором № 72-42034-35 від 01.01.2013 року про надання телекомунікаційних послуг;

- 5, 38 грн. (п'ять грн. 38 коп.) - інфляції за договором № 72-42034-35 від 01.01.2013 року про надання телекомунікаційних послуг;

- 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.03.2014 року.

Суддя Е.М. Олейняш