Постанова

від 11.03.2014 по справі 810/1022/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року м. Київ 810/1022/14

10:02

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Сукач А.С.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон -2001»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Заготівельно-виробниче приватне підприємство «Регіон - 2001» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2013 № 0007522202 і від 29.10.2013 № 0007532202

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акта перевірки, в якому податковим органом встановлено заниження податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, у зв'язку з формування позивачем податкового кредиту та витрат за рахунок сум податку, сплачених ТОВ «ВКФ «Мілана» і ТОВ «Новий Градь» у складі ціни за придбані послуги і поставлені товари, оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, господарські операції не спричинили настання правових наслідків і за своїм змістом є безтоварними, фактично не відбулись.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними, оскільки відносини з ТОВ «ВКФ «Мілана» і ТОВ «Новий Градь» мали реальний характер - як товари, так і послуги надані у повному обсязі і оплачені позивачем. Як стверджує позивач, реальність господарських операцій з ТОВ «ВКФ «Мілана» і ТОВ «Новий Градь» підтверджується первинними бухгалтерськими та іншими документами.

Представники відповідача у судові засідання не з'являлись. Відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується даними наявних у матеріалах справи розписок.

Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких податковий орган зазначив, що під час перевірки досліджено дані Акта Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції 24.07.2013 № 30/22-2/30523272 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Мілана» код за ЄДРПОУ 30523272 з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах, а саме: ТОВ «Фруком» 38256383); ТОВ «Імортель груп» (код 31663229); ТОВ «Еко-Сервіс» (код 34751286); «Скомп» (код 38256357); ТОВ «Прімум Комнані» (код 37779105); ТОВ «Саміро Холдинг» (код 37563814); ТОВ «Рекламна агенція Принцепс» (код 36827126); ТОВ «Нашира» (код 37474667); ТОВ «Детемо» (код 37563821); ТОВ «Автобудсервіс-7» (код ЄДРПОУ 35063331); ТОВ «Новий градь» (код 37779084) за період з 01.01.2011 по 30.06.2013» відповідно до якого в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «ВКФ «Мілана» до покупців.

Також, відповідач зазначив, що перевіркою виявлено, що надані до перевірки акти виконання робіт щодо отримання послуг від постачальників не містять належної інформації про зміст отриманих послуг, час, спосіб надання послуг, кількість використаних матеріалів і устаткування.

Крім того, від Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції надійшов Акт від 27.05.2013 № 178/22-4/37779084 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Новий Градь» (код за ЄДРПОУ 37779084) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 19.09.2011 року по 30.04.2013 року», згідно з яким встановлено фіктивність ТОВ «Новий Градь». При цьому, відповідно до зазначеного Акта Ірпінською ОДПІ отримано від СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва листом від 25.01.2013 матеріали щодо фіктивності ТОВ «Новий Градь», а саме - постанову слідчого про відкриття кримінального провадження № 32012110030000035 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України по фактам фіктивного підприємництва, шляхом придбання (створення) суб'єкту підприємницької діяльності - ТОВ «Асцелла» (код за ЄДРПОУ 37474672), з метою покриття незаконної діяльності. На думку відповідача, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 2 квітня 2012 року між позивачем (Замовник) і ТОВ «ВКФ «Мілана» (Виконавець) укладено Договір № 0343 НП. Відповідно до умов цього Договору Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника надати наступні послуги:

- навантажувально-розвантажувальні, сортувальні роботи (день);

- навантажувально-розвантажувальні, сортувальні роботи (нічна зміна);

- сортування промислових відходів для утилізації;

- обслуговуванню промислового майданчика загальною площею 20000 кв.м. за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка;

- вивантаження, складування товару в складському приміщенні та завантаження для вивезення.

Вартість послуг (робіт) по даному Договору відповідно до розрахунку становить:

- навантажувально-розвантажувальні, сортувальні роботи (день) - 18,90 грн. за 1 відпрацьовану людино-годину з ПДВ 20 %;

- навантажувально-розвантажувальні, сортувальні роботи (нічна зміна) -

23.64 грн. за 1 відпрацьовану людино-годину з ПДВ 20 %;

- сортування промислових відходів для подальшої утилізації - 102,00 грн. за 1 тону з ПДВ 20 %;

- обслуговування промислового майданчика загальною площею 20 000 кв.м. за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка - 2,75 грн. з ПДВ 20 % за 1 кв.м за повний календарний місяць;

- вивантаження, складування товару в складському приміщенні та завантаження для вивезення - 5,50 грн. з ПДВ 20 % за 1 палет.

15 травня 2012 року між Сторонами підписано Додаткову угоду № 1, відповідно до якої «Виконавець» зобов'язується за дорученням «Замовника» надати наступні послуги за такими цінами:

- навантажувально-розвантажувальні, сортувальні роботи (день) )- 18,90 грн. за 1 відпрацьовану людино-годину з ПДВ 20 %;

- навантажувально-розвантажувальні, сортувальні роботи (нічна зміна) - 23.64 грн. за 1 відпрацьовану людино-годину з ПДВ 20 %;

- розміщення та захоронения промислових відходів - 115,00 грн. за 1 тону з ПДВ 20 %;

- обслуговуванню промислового майданчика загальною площею 20 000 кв.м. за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка - 2,75 грн. з ПДВ 20 % за 1 кв.м за повний календарний місяць;

- вивантаження, складування товару в складському приміщенні та завантаження для вивезення - 5,50 грн. з ПДВ 20 % за 1 палет;

- монтаж складського обладнання - 58 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 9666,67 гривень;

- оренда складського обладнання (стелажів) за повний календарний місяць - 58000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 9 666,67 гривень.

Відповідно до умов Договору передача робіт Виконавцем і прийняття їх Замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За результатами виконання зазначеного Договору між позивачем і ТОВ «ВКФ «Мілана» складено і підписано Акти здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні.

03 травня 2012 року між позивачем і ТОВ «Новий Градь» укладено договір поставки № 0369 КП. Відповідно до умов цього Договору Продавець (ТОВ «Новий Градь») зобов'язується передати у власність Покупця (Позивач), а Покупець зобов'язується, в порядку та на умовах визначених цим Договором, прийняти та оплатити наступну продукцію: щебінь фракції 10x20 та пісок, у відповідності до рахунків-фактур, товарних накладних, які є невід'ємною частиною.

Згідно зі статтею 2 Договору ціна продукції:

- 120,00 гривень, в тому числі ПДВ 20 % за 1 тону щебеню фракції 10x20;

- 50,00 гривень, в тому числі ПДВ 20 % за 1 тону піску.

Доставка Товару здійснюється Продавцем за наступними цінами:

- 300,00 гривень, в тому числі ПДВ 20 % за 1 годину роботи транспортного засобу за перевезення піску;

- 400,00 гривень, в тому числі ПДВ 20 % за 1 годину роботи транспортного засобу за перевезення щебеню.

Крім того, 03.05.2012 між позивачем і ТОВ «Новий Градь» укладено Договір № 0368 НП про надання послуг, відповідно до якого Виконавець (TOB «Новий Градь») зобов'язується за завданням Замовника (Заготівельно-виробниче приватне підприємство «Регіон - 2001) надати йому посередницькі послуги з метою реалізації (поставки) бетону товарного та асфальтобетонних сумішей покупцям, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити указані послуги Виконавцю, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Вартість послуг, передбачених у п.п. 1.1. цього Договору, вказується в акті про надання послуг (виконання робіт) Виконавця та становить 10 % від суми реалізованої (поставленої) продукції, в тому числі ПДВ 20 %.

За результатами виконання зазначених договорів між сторонами складено і підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові, податкові накладні.

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг і товару включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів. Крім того, суми сплачених коштів за придбані послуги і вартості товару віднесено позивачем до складу витрат відповідних періодів.

Посадовою особою Броварською об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЗВПП «Регіон-2001» (код за ЄДРПОУ 31463419) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВКФ «Мілана»» (код за ЄДРПОУ 30523272) за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 і ТОВ «Новий Градь» (код за ЄДРПОУ 37779084) за період з 01.05.2012 по 31.05.2012, за результатами якої складено Акт від 14.10.2013 № 209/22-1/31463419 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

1) пп. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 176 055,00 гривень, в тому числі за травень 2012 року на суму 59 764,00 гривень, за квітень 2012 року на суму 116 291,00 гривень;

2) пп. 1.2. п. 1, пп. 2.1., пп. 2.4. п. 2 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 із змінами та доповненнями;

3) п. п. 139.1.1, п. п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 184 858,00 гривень, в тому числі за 1 півріччя 2012 року на суму 184 858,00 гривень

Вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.

В Акті перевірки відповідач посилається на Акт Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції 24.07.2013 № 30/22-2/30523272 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Мілана» код за ЄДРПОУ 30523272 з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах, а саме: ТОВ «Фруком» 38256383); ТОВ «Імортель груп» (код 31663229); ТОВ «Еко-Сервіс» (код 34751286); «Скомп» (код 38256357); ТОВ «Прімум Комнані» (код 37779105); ТОВ «Саміро Холдинг» (код 37563814); ТОВ «Рекламна агенція Принцепс» (код 36827126); ТОВ «Нашира» (код 37474667); ТОВ «Детемо» (код 37563821); ТОВ «Автобудсервіс-7» (код ЄДРПОУ 35063331); ТОВ «Новий градь» (код 37779084) за період з 01.01.2011 по 30.06.2013».

Відповідно до даного Акта проведеною перевіркою було встановлено, що ТОВ «ВКФ «Мілана» (код за ЄДРПОУ 30523272) за період січень - квітень 2012 року перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Детемо» (код за ЄРПОУ 37563821).

ТОВ «ВКФ «Мілана» (код за ЄДРПОУ 30523272) було покупцем товарів (послуг), а ТОВ «Детемо» (код ЄДРПОУ 37563821) - постачальником товарів (послуг)

Згідно податкової звітності ТОВ «ВКФ «Мілана» (код за ЄДРПОУ 30523272), яка була подана до Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС, загальний обсяг поставки товарів (послуг) в період березень - квітень 12 року складає 15 370 999,38 грн., у т.ч. ПДВ 2 561 833,23 грн.

Первинних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВКФ «Мілана» за період 01.01.2011по 30.06.2013 до перевірки не надано. З огляду на викладене, у ТОВ «ВКФ «Мілана» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «ВКФ «Мілана» до покупців у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, послуг, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів

Крім того, в Акті перевірки відповідач посилається на Акт від 27.05.2013 № 178/22-4/37779084 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Новий Градь» (код за ЄДРПОУ 37779084) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 19.09.2011 року по 30.04.2013 року». Відповідно до зазначеного Акта, Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС отримано від СВ ДПІ у Деснянському районі м. Києва листом від 15.01.2013 № 2419/35 матеріали щодо фіктивності ТОВ «Новий Градь», а саме:

- постанова СВ ДПІ у Деснянському p-ні м. Києва ДПС від 24.01.2013 року про порушення кримінальної справи №32012110030000035 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 cт. 205 КК України по фактам фіктивного підприємництва, шляхом придбання (створення) суб'єкту підприємницької діяльності - ТОВ «Асцелла» (код ЄДРПОУ 37474672), з метою покриття незаконної діяльності;

- протокол допиту свідка від 21.12.2012 року, отриманого (проведено допит) старшим о/у ГВПМ ДПІ Деснянському районі м. Києва ДПС ст. лейтенантом податкової міліції Слободянюк Д.М. свідка ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 32012110030000035, порушеному по факту скоєння злочинів, передбачених ч. 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Згідно постанови від 24.01.2013 СВ ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 32012110030000035 по фактам фіктивного підприємництва, шляхом створення суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Асцелла» (код ЄДРПОУ 37474672), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 статті 205 Кримінального кодексу Україн.

Враховуючи викладене, податковий орган робить в Акті перевірки висновок, що у ТОВ "Новий Градь" відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників/покупців.

Також відповідач підсумовуючи викладене, констатує про відсутінсть у ТОВ "ВКФ Мілана" та ТОВ "Новий Градь" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеній угоді та відсутність факчтичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, тому вбачається проведення транзитиних фінансових потоків з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2013 року № 0007522202, згідно з яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 264 083,00 гривень, з них за основним платежем 176055,00 гривень і 88028,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) і податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2013 року № 0007532202, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 277 287,00 гривень, з них за основним платежем 184858,00 гривень і 92429,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до статтей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з листом Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість виходячи з висновку про відсутність фактів надання послуг і передачі товарів ТОВ «ВКФ «Мілана» і ТОВ «Новий Градь», судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що Заготівельно-виробниче приватне підприємство «Регіон-2001» є багатопрофільним спеціалізованим підприємством з повною інфраструктурою виробничих, складських приміщень, власним автогосподарством, ваговим та пресовим господарством, яке забезпечує діяльність у сфері будівництва, виробництва асфальтобетонних сумішей і бетонних розчинів, поводження з відходами та операцій із брухтом кольорових і чорних металів. Підприємство проводить діяльність стосовно виконання робіт, пов'язаних із запобіганням і зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, і видаленням, знешкодженням і захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище і здоров'я людини.

При цьому, представник позивача повідомив, що позивачем було укладено відповідний договір з ТОВ «ВКФ «Мілана» з огляду на великі обсяги робіт у сфері поводження з відходами, надання послуг одному з найбільших підприємств в Україні - Іноземному підприємству «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» у зборі, упаковці, сортуванню, вивезенню та переробці відходів виробництва, надання йому складських послуг і недостатньою кількістю працюючих робітників на підприємстві, у зв'язку із скороченням їх чисельності

На підтвердження здійснення господарських операцій між що Заготівельно-виробничим приватним підприємством «Регіон-2001» і ТОВ «ВКФ «Мілана», ТОВ «Новий Градь» позивачем надано суду належним чином засвідчені копії:

- податкових накладних;

- видаткових накладних;

- актів здачі-прийняття робіт;

- актів надання послуг.

Тобто, позивачем надано суду як первинні бухгалтерські документи, так і інші документи, що складені за результатом проведення господарської діяльності, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг і товарів у контрагентів.

Всі ці документи, як вбачається зі змісту Акта перевірки (сторінка 3-10) також досліджувались податковим органом. При цьому, податковим органом встановлено, що розрахунки по даним операціям проведені у повному обсязі заборгованість відсутня.

Суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані під час судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, хоча і вивчав їх.

Пов'язуючи господарську діяльність позивача з придбаними у контрагентів товарами і послугами слід зазначити, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 707920 основними видами діяльності заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон - 2001» є: відновлення відсортованих відходів, виробництво бетонних розчинів, готових для використання, виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у., надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, збирання безпечних відходів, оброблення і видалення небезпечних відходів.

Позивач на підтвердження здійснення господарської діяльності підприємства надав суду копію договору оренди земельної ділянки від 23.06.2003, укладений між Заготівельно-виробничим приватним підприємством «Регіон-2001» і Калинівською селищною радою Броварського району Київської області, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 11,353 га під розміщення полігону для захоронення твердих промислових відходів на території смт. Велика Димерка Броварського району Київської області.

Крім того, позивачем надано суду копію Ліцензії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Серії АВ № 361378, Заготівельно-виробниче приватне підприємство «Регіон-2001» має право проводити господарську діяльність із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних) у період з 05.10.2007 по 05.10.2012.

Також, відповідно до наявної в матеріалах справи копії дозволу державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 07.06.2011 № 123-5 позивач мав право розміщувати відходи у період з 0.01.2012 по 31.12.2012 за адресою смт. Велика Димерка Броварського району Київської області.

Позивачем надано суду копію лімітів на утворення і розміщення відходів Заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон-2001» на 2012 за адресою смт. Велика Димерка Броварського району Київської області.

У свою чергу, відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ТОВ «ВКФ «Мілана» і ТОВ «Новий Градь» недійсних правочинів або господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відносно посилання відповідача на порушення кримінального провадження щодо фіктивності ТОВ «Новий Градь» і протоколу допиту свідка, а також інших документів, які складені в ході проведення досудового слідства, слід зазначити, що вказані документи отримані саме в процесі досудового розслідування, яке є однією із стадій розслідування злочинів, проте, сам факт порушення кримінального провадження не є підставою для тверджень про наявність у діях певних осіб складу правопорушення.

У свою чергу, пояснення свідків є одним із засобів доказування, проте не є виключним доказом у кримінальному проваджені.

Досудове розслідування відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, в силу приписів кримінального - процесуального законодавства України матеріали, отримані при проведенні досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину. Слід зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Зокрема, аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2012 № К-39842/10.

При цьому, відповідачем не надано вироку суду, який набрав законної сили і зі змісту якого вбачається, що саме господарські операції ТОВ «Новий Градь» із позивачем є безтоварними або фіктивними.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб Заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон - 2001» і ТОВ «ВКФ «Мілана», ТОВ «Новий Градь».

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію і свідоцтва платників податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Мілана» і ТОВ «Новий Градь» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагентів позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, за змістом положень Податкового кодексу України, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаних послуг і поставленого товару, а також віднесення до складу витрат, витрати на їх придбання.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем розрахунку податкового кредиту і витрат за первинними документами податкового і бухгалтерського обліку.

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарських відносин між позивачем і ТОВ «ВКФ «Мілана», ТОВ «Новий Градь» виключно на підставі розгляду інших Актів перевірок. Проте, суд зазначає, що вказані Акти є носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою податкових органів і висновки викладені у них не мають доказової сили у даному спорі за відсутності доведення факту нереальності господарської операції. Крім того, дані Акти перевірок стосується господарських операцій контрагентів позивача з іншими підприємствами, а не безпосередньо між позивачем та ТОВ «ВКФ «Мілана», ТОВ «Новий Градь». Проте, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Зокрема, така правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із Акта перевірки посадовими особами податкового органу були досліджені первинні бухгалтерські документи позивача, складені за наслідком проведення господарських операцій із ТОВ «ВКФ «Мілана» і ТОВ «Новий Градь». Разом з цим, як встановлено судом, висновки відповідача про відсутність здійснення господарських операцій зроблені лише на підставі Актів інших перевірок, в яких податковий орган встановив безтоварність господарських відносин.

При цьому, суд, розглядаючи вказану справу враховує положення листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 відповідно до якого у разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

Посилання відповідач на те, що надані до перевірки акти виконання робіт, щодо отримання послуг від постачальників не містять належної інформації про зміст отриманих послуг, час, спосіб надання послуг, кількість використаних матеріалів і устаткування не приймаються судом до уваги, оскільки вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції.

У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що контрагент позивача неправомірно виписав податкові накладні, а висновки податкового органу викладені в Акті перевірки не підтверджені фактично і є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 0007522202 і від 29.10.2013 № 0007532202 є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 29.10.2013 № 0007522202 і від 29.10.2013 № 0007532202.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон - 2001» судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 березня 2014 р.