Рішення

від 13.03.2014 по справі 904/972/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.14р. Справа № 904/972/14 За позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Нікопольського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, м. Нікополь Дніпропетровська область

про стягнення 5 967,64 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Неміріч І.І., дов.№9/6-2036 від 26.07.13р.;

від відповідача: Городничий О.Л., дов. № 269 від 05.03.14р.

Суть спору :

Управління Державної служби охорони при УМВС України у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Нікопольського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі - відповідач) суму 5 967,64 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором №70-2012 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 01.04.12р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач позов визнає, проте зазначає, що відповідачем своєчасно надавались замовлення до держказначейства на проведення відповідних розрахунків за надані відповідачу послуги охорони, проте держказначейство не перераховувало кошти для здійснення розрахунків перед позивачем.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2012 року між позивачем (охороною) та відповідачем (замовником) було укладено договір №70-2012 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а охорона зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим Договором охорона не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1ст. 903 ЦК України).

Згідно п.3.2 Договору оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони. Перший платіж по Договору у сумі вартості послуг охорони за перший місяць охорони об'єкта здійснюється замовником впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами Договору. Усі наступні платежі по Договору здійснюються замовником не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що на виконання умов Договору позивач протягом періоду з серпня 2012 року по серпень 2013 року надавав відповідачу обумовлені Договором послуги, проте відповідач взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості наданих позивачем послуг виконав частково, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5 967,64 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Нікопольського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Гагаріна, буд.20; код ЄДРПОУ 23024954) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, буд.4; код ЄДРПОУ 08596854) суму 5 967, 64 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім грн. 64 коп.) основного боргу, 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 12.03.2014р.