Рішення

від 11.03.2014 по справі 908/47/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/2/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2014 Справа № 908/47/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Будьонного, 33, ідентифікаційний код 36348550)

до відповідача: Фермерського господарства "Міраж К" (71160, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, 1, ідентифікаційний код 37359799)

про стягнення заборгованості в сумі 38 524, 48 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: не з'явився (в судових засіданнях 28.01.2014р., 20.02.2014р. Суров О.Б., довіреність № б/н від 05.06.2013р.)

від відповідача: не з'явився

ТОВ "Спектр-Агро" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ФГ "Міраж К" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту від 16.03.2012р. № 041/З в сумі 38 524, 48 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 10.01.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 1, 54 - 57 ГПК України, ст. 526, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Ухвалою від 11.01.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/47/14, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 28.01.2014р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалами від 28.01.2014р., від 20.02.2014р. розгляд справи відкладався на 20.02.2014р. та на 10.03.2014р.

Ухвалою від 25.02.2014р. розгляд справи перенесений на 11.03.2014р. о 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні 11.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 14.03.2014р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

Позивач, повідомлений про час і місце проведення судового розгляду в засіданні господарського суду в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання 11.03.2014р. не з'явився.

В судових засіданнях 28.01.2014р., 20.02.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.3-4), та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки на умовах товарного кредиту від 16.03.2012р. № 041/З в сумі 38 524, 48 грн., а саме: 11 834, 75 грн. основного боргу, 160, 06 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 6 190, 42 грн. пені, 12 057, 47 грн. штрафу та 8 281, 78 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначив, що на виконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 041/3 від 16.03.2012р. ТОВ "Спектр-Агро" передало ФГ "Міраж К" товар на загальну суму 48 603, 68 грн.

Проте відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання за договором та сплатив позивачу лише 36 768, 93 грн.

Таким чином неоплаченою залишилась сума боргу за поставлений товар у розмірі 11 834, 75 грн.

Також відповідачу було нараховано 160, 06 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 6 190, 42 грн. пені, 12 057, 47 грн. штрафу в розмірі 28 % та 8 281, 78 грн. збитків.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення 15.01.2014р. рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали господарського суду Запорізької області від 11.01.2014р. про порушення провадження у справі № 908/47/14.

Копії ухвал суду від 28.01.2014р., від 20.02.2014р. про відкладення розгляду справи, а також копія ухвали від 25.02.2014р. про перенесення розгляду справи на 11.03.2014р., направлені на адресу відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.03.2014р., до канцелярії суду не повертались.

Отже відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи в засіданнях господарського суду 28.01.2014р., 20.02.2014р., 11.03.2014р.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

Як зазначено в підпункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши в судових засіданнях 28.01.2014р., 20.02.2014р. представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Спектр-Агро" (Постачальник) та ФГ "Міраж К" (Покупець) укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № 041/3 від 16.03.2012р. за умовами якого в строки, визначені договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо - технічного призначення (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору (п.1.1 Договору).

Як зазначено в п. 1.2 Договору, найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати Товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна Договору становить загальну вартість Товару, що передається за цим Договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Ціна Товару встановлюється у гривнях і відображається в додатках до Договору.

В додатку № 1/СА000001114 від 16.03.2012р. до договору № 041/3 від 16.03.2012р. зазначено :

- Номенклатурна група товару:

1. Група Товару - гербіциди;

назва Товару - Харнес 90 % к.е.;

ціна за одиницю виміру без ПДВ - 66, 60 грн.;

кількість - 300 л;

сума з ПДВ - 23 976, 80 грн.;

строк поставки товару до 01.05.2012р.

2. Група Товару - гербіциди;

назва товару - Поінтер 75 в.г.;

ціна за одиницю виміру без ПДВ - 1 977, 48 грн.;

кількість - 2, 5 кг.;

сума з ПДВ - 5 932, 44 грн.;

строк поставки товару до 01.05.2012р.

- Графік оплати Товару Покупцем:

авансова частина 9 129, 24 грн. - 30, 52 % оплати від ціни Товару, строк оплати до 16.03.2012р.;

відстрочений платіж 20 779, 20 грн. - 69, 48 % оплати від ціни Товару, строк оплати до 01.10.2012р.

комерційний курс гривні до іноземної валюти 8, 03, річна ставка відсотків 6, 00.

В додатку № 1/СА000003838 від 15.05.2012р. до договору № 041/3 від 16.03.2012р. зазначено :

- Номенклатурна група товару:

1. Група Товару - гербіциди;

назва Товару - Поінтер 75 в.г.;

ціна за одиницю виміру без ПДВ - 1 977, 48 грн.;

кількість - 0,5 кг.;

сума з ПДВ - 1 186, 49 грн.;

строк поставки товару до 20.05.2012р.

- Графік оплати Товару Покупцем:

Відстрочений платіж 1 186, 49 грн. - 100 % оплати від ціни Товару, строк оплати до 01.10.2012р.

В додатку № 1/СА000003839 від 15.05.2012р. до договору № 041/3 від 16.03.2012р. зазначено :

- Номенклатурна група товару:

1. Група Товару - соняшник;

назва Товару - НС-Х-2018;

ціна за одиницю виміру без ПДВ - 1 167, 25 грн.;

кількість - 15 п.о.;

сума з ПДВ - 17 508, 75 грн.;

строк поставки товару до 20.05.2012р.

- Графік оплати Товару Покупцем:

Відстрочений платіж 17 508, 75 грн. - 100 % оплати від ціни Товару, строк оплати до 01.10.2012р.

У пункті 2.2 Договору сторони погодили, що на дату оплати авансової частини ціна Товару підлягає обов'язковому уточненню без додаткового узгодження за формулою: Ц = Ц дог. х (К оп/Кдог), де

Ц дог - ціна товару на дату складання доповнення № 1 до договору;

К оп - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату оплати;

К дог - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату складання додатку № 1 до договору, якщо на дату оплати К оп / К дог більше або дорівнює 1, 01.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що на дату поставки ціна Товару (неоплачена частина) підлягає обов'язковому уточненню без додаткового узгодження за наступною формулою:

Ц = Ц дог х (К пост/К дог), де

Ц дог - ціна товару на дату складання додатку № 1 до договору;

К пост - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату постачання;

К дог - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату складання додатку № 1 до договору, якщо на дату постачання К пост/К дог більший або дорівнює 1, 01.

Як зазначено в п. 2.5 Договору, Покупець проводить оплату вартості (ціни) Товару, вирахуваної відповідно до положень п.п. 2.2 та 2.3, плати за користування товарним кредитом та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківський рахунок Постачальника.

Термін оплати вартості (ціни) Товару, яка оплачується Покупцем, вказаний в додатку № 1 до Договору (п. 2.6 Договору).

За користування товарним кредитом, Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки, розмір яких передбачений додатком № 1 до Договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов'язковій оплаті Покупцем (п.2.7 Договору).

Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком № 1 до Договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання Товару Покупцем, та закінчується в день повного розрахунку Покупцем за поставлений Товар (п. 2.8 Договору).

Згідно до п. 2.10 Договору, у випадку недостатності коштів, отриманих від Покупця на виконання в повному обсязі його зобов'язань по цьому договору, Постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку:

- в першу чергу - в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом;

- в другу чергу - в рахунок плати за користування товарним кредитом, передбаченій п. 2.4 Договору;

- в третю чергу - в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами в порядку, передбаченому п. 7.2.1 (в) Договору;

- в четверту чергу - в рахунок сплати пені за кожен день прострочення, передбаченої п. 7.2.1 (а) договору;

- в п'яту чергу - в рахунок відшкодування збитків, завданих Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору, передбачених п. 7.2.1 (б) Договору;

- в шосту чергу - в рахунок оплати вартості (ціни) Товару.

Пунктом 2.11 Договору сторони передбачили, що відсотки за користування товарним кредитом нараховуються Постачальником щомісячно. До 5 числа місяця наступного за розрахунковим, сторони підписують акт надання (приймання - передачі) послуг товарного кредитування. Акт про надання послуг товарного кредитування надсилається Постачальником на адресу Покупця, що вказана в тексті цього договору. Покупець зобов'язується підписати акт та повернути його протягом 1 дня з дати отримання. У разі якщо підписаний акт не повертається Постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним Покупцем.

Сплата нарахованих відсотків відбувається одночасно з оплатою вартості (ціни) Товару, відповідно до затвердженого Графіку оплати Товару покупцем в додатку № 1 до даного Договору.

Відповідно до п.п. 3.1.2 Договору, Постачальник зобов'язаний передати Товар Покупцеві з дотриманням терміну поставки, вказаного в додатку № 1, та в місці, визначеному в графі "Базис поставки" цього ж додатку.

Згідно п.п. 3.2.1 Договору, Покупець зобов'язаний провести оплату за Товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку, передбаченого п. 2 Договору та в терміни, визначені в Договорі та додатку № 1 до договору.

Приймання товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його передачі від постачальника (п.4.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 48 603, 68 грн., що підтверджується:

видатковою накладною № 1092 від 27.03.2012р. на суму 23 976, 00 грн.;

видатковою накладною № 4836 від 15.05.2012р. на суму 5 932, 44 грн.;

видатковою накладною № 4837 від 15.05.2012р. на суму 1 186, 49 грн.;

видатковою накладною № 4938 від 15.05.2012р. на суму 17 508, 75 грн.;

довіреністю серії 12 ААГ № 298407 від 26.03.2012р.;

довіреністю серії 12 ААГ № 298419 від 07.05.2012р.

Також на оплату відсотків по договору товарного кредиту відповідачу були виставлені акти надання послуг, які підписані з виконавцем та замовником, а саме:

№ 8398 від 10.07.2012р. на суму 501, 70 грн.;

№ 9335 від 10.08.2012р. на суму 241, 39 грн.;

№ 10739 від 11.09.2012р. на суму 241, 39 грн.;

№ 12206 від 12.10.2012р. на суму 233, 60 грн.

Інші акти надання послуг на оплату відсотків по договору товарного кредиту були направлені на адресу відповідача поштою (а.с. 40), а саме:

№ 12947 від 09.11.2012р. на суму 241, 39 грн.;

№ 13318 від 05.12.2012р. на суму 233, 60 грн.;

№ 13435 від 10.01.2013р. на суму 241, 39 грн.;

№ 13553 від 04.02.2013р. на суму 241, 39 грн.;

№ 14083 від 12.03.2013р. на суму 218, 03 грн.;

№ 25029 від 08.07.2013р. на суму 904, 92 грн.;

№ 28058 від 03.09.2013р. на суму 443, 81 грн.;

№ 30459 від 10.10.2013р. на суму 208, 90 грн.;

№ 31690 від 06.11.2013р. на суму 160, 06 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар та за відсотки за користування товарним кредитом на загальну суму 40 720, 44 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 61-67), а саме:

16.03.2012р. на суму 9 129, 24 грн.;

22.01.2013р. на суму 1 693, 07 грн.;

04.04.2013р. на суму 1 186, 49 грн.;

30.04.2013р. на суму 2 000, 00 грн.;

26.09.2013р. на суму 3 932, 44 грн.;

26.09.2013р. на суму 2 000, 00 грн.;

25.10.2013р. на суму 20 779, 20 грн.

Претензією від 25.09.2013р. № 0279-3 позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити суму боргу у розмірі 38 337, 49 грн. (а.с. 41-42). Претензію вручено адресату 24.10.2013р. (а.с. 43).

Доказів оплати суми основного боргу у розмірі 11 834, 75 грн. та 160, 06 грн. процентів за користування товарним кредитом сторонами суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір поставки на умовах товарного кредиту № 041/3 від 16.03.2012р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна договору становить загальну вартість товару, що передається за цим Договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в додатках до Договору.

Згідно додатку № 1/СА000001114 від 16.03.2012р. до договору № 041/3 від 16.03.2012р., товаром, що купується Покупцем на умовах товарного кредиту, є гербіциди на загальну суму 29 908,44 грн. Строк поставки товару - до 01.05.2012р.

Цим же додатком визначений Графік оплати Товару Покупцем:

авансова частина в сумі 9 129, 24 грн., що складає 30, 52 % оплати від ціни товару; строк оплати до 16.03.2012р.;

відстрочений платіж в сумі 20 779, 20 грн., що складає 69, 48 % оплати від ціни товару; строк оплати - до 01.10.2012р.;

комерційний курс гривні до іноземної валюти - 8, 03, річна ставка 6,00 %.

Згідно додатку № 1/СА000003838 від 15.05.2012р. до договору № 041/3 від 16.03.2012р., товаром, що купується Покупцем на умовах товарного кредиту, є гербіциди на загальну суму 1 186, 49 грн. Строк поставки товару до 20.05.2012р.

Цим же додатком визначений Графік оплати Товару Покупцем:

відстрочений платіж в сумі 1 186, 49 грн., що складає 100 % оплати від ціни товару; строк оплати - до 01.10.2012р.

Згідно додатку № 1/СА000003839 від 15.05.2012р. до договору № 041/3 від 16.03.2012р., товаром, що купується Покупцем на умовах товарного кредиту, є соняшник на загальну суму 17 508, 75 грн. Строк поставки товару до 20.05.2012р.

Цим же додатком визначений Графік оплати товару покупцем:

відстрочений платіж в сумі 17 508, 75 грн., що складає 100 % оплати від ціни товару; строк оплати - до 01.10.2012р.

Товар на суму 48 603, 68 грн. отриманий відповідачем, про що свідчать видаткові накладні № 1092 від 27.03.2012р. на суму 23 976, 00 грн., № 4836 від 15.05.2012р. на суму 5 932, 44 грн., № 4837 від 15.05.2012р. на суму 1 186, 49 грн.; № 4838 від 15.05.2012р. на суму 17 508, 75 грн. та довіреності на отримання цінностей Серії 12 ААГ № 298407 від 26.03.22012р., Серії 12 ААГ № 298419 від 07.05.2012р.

На оплату відсотків по договору товарного кредиту відповідачу виставлені акти надання послуг на загальну суму 4 111,57 грн. (а.с.27-39).

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар та за відсотки за користування товарним кредитом на загальну суму 40 720, 44 грн., про що свідчать банківські виписки (а.с. 61-67).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором товарного кредиту № 041/3 від 16.03.2012р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що ФГ "Міраж К" не в повному обсязі виконало свої грошові зобов'язання перед позивачем за договором товарного кредиту № 041/3 від 16.03.2012р., крім відомостей про сплату грошових коштів на загальну суму 40 720, 44 грн. інші докази про оплату (часткову оплату) суми основного боргу та відсотків за користування товарним кредитом суду не надано, тому вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 11 834, 75 грн. та 160, 60 грн. відсотків за користування товарним кредитом є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6 190, 42 грн. пені, 12 057, 47 грн. штрафу в розмірі 28 % річних та 8 281, 78 грн. збитків.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Як зазначено у ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Укладеним сторонами договором поставки № 041/3 на умовах товарного кредиту від 16.03.2012р. передбачено більшу тривалість періоду нарахування пені.

Так, відповідно до підпункту 7.2.1 (А) Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) Товару та /або відсотків за користування товарним кредитом Покупець сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення.

Пунктом 7.3 Договору сторони узгодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється в день виконання стороною зобов'язання. Сума штрафних санкцій підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми штрафних санкцій та підлягає обов'язковій оплаті Покупцем.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с. 9), господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

від суми боргу 40 458, 92 грн. за період з 02.10.2012р. по 11.01.2014р. (10 днів прострочки) пеня складає 165, 82 грн.;

від суми боргу 40 692, 52 грн. за період з 12.10.2012р. по 08.11.2012р. (28 днів прострочки) пеня складає 466, 96 грн.;

від суми боргу 40 933, 91 грн. за період з 09.11.2012р. по 04.12.2012р. (26 днів прострочки) пеня складає 436, 18 грн.;

від суми боргу 41 167, 51 грн. за період з 05.12.2012р. по 09.01.2013р. (36 днів прострочки) пеня складає 607, 81 грн.;

від суми боргу 41 408, 90 грн. за період з 10.01.2013р. по 21.01.2013р. (12 днів прострочки) пеня складає 204, 21 грн.;

від суми боргу 39 715, 83 грн. за період з 22.01.2013р. по 03.02.2013р. (13 днів прострочки) пеня складає 212, 18 грн.;

від суми боргу 39 957, 22 грн. за період з 04.02.2013р. по 11.03.2013р. (36 днів прострочки) пеня складає 591, 15 грн.;

від суми боргу 40 175, 25 грн. за період з 12.03.2013р. по 03.04.2013р. (23 дні прострочки) пеня складає 379, 74 грн.;

від суми боргу 38 988, 76 грн. за період з 04.04.2013р. по 29.04.2013р. (26 днів прострочки) пеня складає 416, 59 грн.;

від суми боргу 36 988, 76 грн. за період з 30.04.2013р. по 07.07.2013р. (69 днів прострочки) пеня складає 1 020, 48 грн.;

від суми боргу 37 893, 68 грн. за період з 08.07.2013р. по 02.09.2013р. (57 днів прострочки) пеня складає 806, 67 грн.;

від суми боргу 38 337, 49 грн. за період з 03.09.2013р. по 25.09.2013р. (23 дні прострочки) пеня складає 314, 05 грн.;

від суми боргу 32 405, 05 грн. за період з 26.09.2013р. по 24.10.2013р. (29 днів прострочки) пеня складає 334, 70 грн.;

від суми боргу 11 994, 81 грн. за період з 25.10.2013р. по 24.12.2013р. (61 день прострочки) пеня складає 260, 60 грн.

Згідно розрахунку суду загальна сума пені складає 6 217, 14 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки відповідне клопотання в частині стягнення пені від позивача до господарського суду не надходило, суд задовольняє заявлену позивачем суму пені в розмірі 6 190, 42 грн., тобто в межах позовних вимог.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 12 057, 47 грн. штрафу у розмірі 28 % річних.

Як зазначено в ч.1, 3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Господарський суд вважає, що застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (статті 536 ЦК України), у тому числі процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п'ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язання сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України).

Таким чином, підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлений сторонами в підпункті 7.2.1 (В) Договору, яким передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) Товару та /або відсотків за користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Постачальника штраф за неправомірне користування коштами в розмірі 28 відсотків річних з простроченої суми.

Відповідач прострочив оплату отриманого від позивача товару, починаючи з 02.10.2012р.

Отже, відповідач зберіг майно (грошові кошти, які належало сплатити позивачу) без достатніх правової підстави.

Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені у ст. 1212 ЦК України.

Зокрема, за приписами цієї статті особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Перевіривши розрахунок 28 % відсотків річних за користування чужими грошовими коштами, здійснений позивачем (а.с. 9), господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

від суми боргу 40 458, 92 грн. за період з 02.10.2012р. по 11.01.2014р. (10 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 309, 52 грн.;

від суми боргу 40 692, 52 грн. за період з 12.10.2012р. по 08.11.2012р. (28 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 871, 66 грн.;

від суми боргу 40 933, 91 грн. за період з 09.11.2012р. по 04.12.2012р. (26 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 814, 20 грн.;

від суми боргу 41 167, 51 грн. за період з 05.12.2012р. по 09.01.2013р. (36 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 1134, 57 грн.;

від суми боргу 41 408, 90 грн. за період з 10.01.2013р. по 21.01.2013р. (12 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 381, 19 грн.;

від суми боргу 39 715, 83 грн. за період з 22.01.2013р. по 03.02.2013р. (13 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 396, 07 грн.;

від суми боргу 39 957, 22 грн. за період з 04.02.2013р. по 11.03.2013р. (36 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 1 103, 48 грн.;

від суми боргу 40 175, 25 грн. за період з 12.03.2013р. по 03.04.2013р. (23 дні прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 708, 85 грн.;

від суми боргу 38 988, 76 грн. за період з 04.04.2013р. по 29.04.2013р. (26 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 777, 64 грн.;

від суми боргу 36 988, 76 грн. за період з 30.04.2013р. по 07.07.2013р. (69 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 1 957, 87 грн.;

від суми боргу 37 893, 68 грн. за період з 08.07.2013р. по 02.09.2013р. (57 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 1 656, 94 грн.;

від суми боргу 38 337, 49 грн. за період з 03.09.2013р. по 25.09.2013р. (23 дні прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 676, 42 грн.;

від суми боргу 32 405, 05 грн. за період з 26.09.2013р. по 24.10.2013р. (29 днів прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 720, 90 грн.;

від суми боргу 11 994, 81 грн. за період з 25.10.2013р. по 24.12.2013р. (61 день прострочки) 28 % річних за користування чужими грошовими коштами складає 561, 29 грн.

Згідно розрахунку суду загальна сума відсотків за користування чужими грошовими складає 12 070, 60 грн.

Оскільки клопотання в порядку, встановленому п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України в частині стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами від позивача до суду не надходило, суд задовольняє позов в цій частині в розмірі 12 057, 47 грн., тобто в межах позовних вимог.

Як зазначено в п.п.7.2.1 (Б) договору товарного кредиту № 041/3 від 16.03.2012р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) Товару та /або відсотків за користування товарним кредитом Покупець відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в розмірі 20 відсотків неоплаченої вартості (ціни) Товару. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф). Сторони також вирішили що для відшкодування цих збитків постачальник не має доводити причинний зв'язок між правопорушенням та збитками та фактичний розмір збитків, тому що сума, яка належить до відшкодування, узгоджена сторонами у даному пункті договору.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 статті 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч.1 ст.225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Із змісту цих норм, а також ст. 610, 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст. 614, 623 ЦК України).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Аналізуючи правову природу міри відповідальності за порушення зобов'язання, визначену в підпункті 7.2.1 (Б) договору поставки № 041/3 на умовах товарного кредиту від 16.03.2012р., суд оцінює зміст цього підпункту як такий, в якому сторони визначили додаткову відповідальність за порушення умов договору у вигляді штрафу в твердій сумі в розмірі 20 % неоплаченої вартості (ціни) Товару.

Застосування такого виду неустойки, як штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачена, що, однак, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі. У такому випадку сума штрафу може заявлятися до стягнення понад нараховану боржникові суму пені, оскільки в цьому разі не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Як зазначено в ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виходячи із поняття штрафу, визначеного законодавцем у ч.2 ст. 549 ЦК України, та враховуючи приписи ч. 4 ст. 231 ГК України, суд дійшов висновку про те, що позивач вправі заявити до стягнення штраф у відсотковому розмірі від невиконаного відповідачем грошового зобов'язання. І нарахування такого штрафу повинно здійснюватись лише один раз після порушення грошового зобов'язання, а не кожний період прострочки, що притаманне при застосуванні відповідальності у вигляді пені.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі п.п. 7.2.1 (Б) Договору штраф у розмірі 8 281, 78 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, здійснений позивачем (а.с.9), господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

від суми невиконаного грошового зобов'язання у розмірі 40 458, 92 грн. 20 % складає 8 091, 78 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 8 091, 78 грн. штрафу. В частині стягнення штрафу в розмірі 190, 00 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Приймаючи рішення про розподіл господарських витрат, господарський суд враховує наступне.

Згідно абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З заявленої до стягнення позивачем суми 38 524, 48 грн. в частині 190, 00 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 38 334, 48 грн.

Таким чином, позивачу відмовлено в задоволенні 0, 49 % позовних вимог.

Відтак, пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1 712, 07 грн. судового збору (99,51 % від належних до сплати 1 720, 50 грн.).

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Міраж К" (71160, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, 1, ідентифікаційний код 37359799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Будьонного, 33, ідентифікаційний код 36348550) 11 834 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 75 коп. основного боргу, 160 (сто шістдесят) грн. 06 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 6 190 (шість тисяч сто дев'яносто) грн. 42 коп. пені, 12 057 (дванадцять тисяч п'ятдесят сім) грн. 47 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 8 091 (вісім тисяч дев'яносто одну) грн. 78 коп. штрафу та 1 712 (одну тисячу сімсот дванадцять) грн. 07 коп. витрат на судовий збір.

3. В частині стягнення 190 (сто дев'яносто) грн. 00 коп. штрафу в задоволенні позову відмовити.

4. Повне рішення складено 14.03.2014р.

Суддя В.М. Соловйов