Рішення

від 27.02.2014 по справі 911/220/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2014 р. Справа № 911/220/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1», м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегік-Експорт», м.Вишневе

про стягнення 27196,73 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Хром'як У.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегік-Експорт» (далі - відповідач) про стягнення 27196,73 грн.

Провадження у справі №911/220/14 порушено відповідно до ухвали суду від 28.01.2014 року та призначено справу до розгляду на 13.02.2014 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 13.02.2014 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Позивач у судове засідання 13.02.2014 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався до 27.02.2014 року.

В судовому засіданні 27.02.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 27.02.2014 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?

ВСТАНОВИВ:

18.10.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №181011 про надання транспортних послуг (далі - Договір), за яким відповідач є замовником, а позивач є перевізником.

Згідно з п.1.1 Договору, цей договір обумовлював порядок взаємовідносин при виконанні перевезень вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні та визначав порядок розрахунків за ці перевезення.

Відповідно до п.1.3 Договору зазначено, що конкретні обсяги вантажів, строки та граничні норми оплати перевезення по кожному конкретному замовленню оформляються заявкою, яка подається замовником перевізникові у письмовій формі не пізніше двох днів до дати завантаження, вказаній у заявці.

Згідно з п.1.3 Договору заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох сторін.

Сторонами було підписано заявку №04/12 від 04.12.2011 року на перевезення вантажу, згідно якої позивач зобов'язаний був надати послуги з перевезення піддонів об'ємом 120 м куб. за маршрутом: м. Гостомель (Україна)- Еберсвальде (Німеччина), за які відповідач оплачує 12832,42 грн.

Позивачем було надано відповідачеві товарно-транспортну накладну А№058312, що підтверджує надання позивачем послуг своєчасно та належним чином. На підтвердження виконання робіт з перевезення вантажу згідно зазначеної заявки, між сторонами було підписано акт виконаних робіт від 12.12.2011 року №3662, за яким будь-які претензії зі сторони відповідача до позивача - відсутні.

Також, між сторонами підписано заявку на перевезення вантажу від 08.12.2011 року №04/12 на перевезення вантажу, згідно якої ТДВ «Львівська автобаза №1» зобов'язується надати відповідачеві послуги з перевезення піддонів об'ємом 120 м куб. за маршрутом: м.Гостомель (Україна)- Еберсвальде (Німеччина), за які відповідач оплачує 12729,80 грн.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань в строк та належним чином, що випливали із заявки на перевезення вантажу від 08.12.2011 року, позивач надав відповідачеві товарно-транспортну накладну А №058384. Також, між сторонами було підписано акт виконаних робіт №3674 від 14.12.2012 року, що вказує на відсутність будь-яких претензій з боку відповідача про якість та повноту наданих послуг з перевезення вантажу, передбаченого заявкою від 08.12.2011 року №04/12.

Факт надання позивачем на користь відповідача послуг з перевезення вантажу за вищенаведеними заявками відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з п.3.2 Договору від 18.10.2011 року оплата замовником послуг здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок перевізника протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання ним рахунків та належним чином оформлених товарно-транспортних документів перевізника.

Позивач надіслав відповідачу факсом рахунок № 3662 від 12.12.2011 року на суму 12832,42 грн. та рахунок-фактура №3674 від 14.12.2011 року на суму 12729,80 грн., однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі надані послуги не оплатив на суму 25 562,22 грн.

У зв'язку з чим, позивач надсилав відповідачу письмові претензії-вимоги про добровільне виконання грошових зобов'язань із сплати вартості наданих послуг в сумі 25562, 22 грн., однак вимоги позивача залишені без відповіді та задоволення.

В силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 25562, 22 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг позивач просить стягнути з відповідача також 357,83 грн. інфляційних та 1276,68 грн. 3% за період прострочення з січня 2012 року по вересень 2013 року (інфляційні нараховані за місяці, в яких було інфляційне збільшення).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних та інфляційні проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, в розмірі, передбаченому чинним законодавством за період прострочення, таким чином, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних правомірні і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегік-Експорт» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 19, код 36943307) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» (79036, м. Львів, вул. Пасічна, 127, код 01268489) 25562,22 грн. основного боргу, 357,83 грн. інфляційних втрат, 1276, 68 грн. 3% річних та 1720, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.

дата підписання 12.03.2014 р.