Рішення

від 11.03.2014 по справі 923/137/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 р. Справа № 923/137/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Красноармійської сільської ради Красноперекопського району Автономної Республіки Крим

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство "Махаріші", с.Новокиївка Каланчацького району Херсонської області

про стягнення 31139,85 грн. за договором оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

прокурор прокуратури м. Херсона Ахременко О.Д. (посвідчення №019816 від 19.08.2013р.);

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Красноперекопський міжрайонний прокурор Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду із заявою в інтересах держави в особі Красноармійської сільської ради Красноперекопського району Автономної Республіки Крим з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші", с.Новокиївка, Каланчацького району Херсонської області.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами оренди земельних ділянок в частині сплати орендної плати в загальній сумі 31139 грн. 85 коп.

Ухвалою від 12.02.2014р. порушено провадження у справі та зобов'язано сторони надати суду додаткові докази.

В судовому засіданні 27.02.2014р. за клопотанням представника відповідача, мотивованим необхідністю додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи, було оголошено перерву до 11.03.2014р.

В судове засідання 11.03.2014р. прокурор прокуратури м.Херсона прибула.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату не звертався.

Ухвала про порушення провадження у справі від 12.02.2014р., направлена відповідачеві за адресою, вказаною у позові та відомості щодо якої містяться в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.53-54), повернулась до суду з відміткою поштового відділення "За закінченням строку зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду позивачем в позові, та за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому суд також враховує, що представник відповідача брав участь в судовому засіданні 27.02.2014р. та був належним чином повідомлений про дату і час наступного судового засідання.

Прокурор наполягає на розгляді справи в даному судовому засіданні та зазначає, що сторонам було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та забезпечення участі уповноважених представників в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за наявними матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Прокурор звернулася до суду із заявою про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача 31139 грн. 84 коп. замість заявлених в позові 31139 грн. 85 коп. Позовні вимоги підтримала з урахуванням уточнення та просить суд їх задовольнити.

Суд приймає подане прокурором уточнення та ухвалює про розгляд позовних вимог з урахуванням їх уточнення.

У судовому засіданні 11.03.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Згідно ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" селищна рада та виконавчий орган селищної ради є місцевим органом самоврядування та входить в систему органів місцевого самоврядування.

За приписами ст.12 Земельного кодексу України, ст.ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів місцевого самоврядування відноситься здійснення на відповідних територіях державного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель та винятково на пленарних засіданнях місцевої ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Захищаючи інтереси держави Красноперекопський міжрайонний прокурор Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Красноармійської сільської ради Красноперекопського району Автономної Республіки Крим з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші", с.Новокиївка, Каланчацького району Херсонської області про стягнення 31139 грн. 85 коп. заборгованості за договорами оренди.

З урахуванням поданого прокурором уточнення, останній просить стягнути з відповідача 31139 грн. 85 коп. боргу.

Суд прийняв подане прокурором уточнення та розглядає справу з урахуванням уточнення позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Як слідує з матеріалів справи, 28.02.2009 року між позивачем Красноармійською сільською радою та відповідачем СТОВ "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші" було укладено договори оренди земельних ділянок площею 0,3738 га, 0,1851 га, 3,2263 га, 0,0240 га, 0,4304 га, 1,2234 га, 1,7573 га, 0,1244 га строком на 5 років, які, в свою чергу, відповідно до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Красноперекопському відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за номерами 040902000295, 040902000297, 040902000294, 040902000298, 040902000296, 041002400001, 041002400002, 040902000299, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис (а.с.20-52).

В пунктах 9, 11 договорів сторони дійшли згоди про те, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі згідно рішення Красноармійської селищної ради від 27.01.2009р. №30 у розмірі шести-кратного розміру земельного податку в рік. Орендна плата вноситься щомісячно.

Крім цього, за умовами п.31 договору орендар (відповідач) взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати.

В той же час, свої зобов'язання в частині внесення орендної плати за землю відповідач виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на день розгляду справи за ним обліковується заборгованість в сумі 31139 грн. 84 коп.

Як слідує з матеріалів справи, як прокурор так і позивач зверталися до відповідача з листами щодо добровільного погашення заборгованості (а.с.18, 19), проте дані вимоги залишені останнім без належного реагування.

Відносини, які склалися між сторонами, слід розцінювати як відносини з оренди земельних ділянок, що врегульовано вимогами гл. 58 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про плату за землю", положеннями Земельного кодексу України.

В статті 6 ЦК України чітко сформовано принцип свободи договору, та зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п.4 статті 179 Господарського кодексу України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2009р. сторони підписали укладені договори оренди земельних ділянок без будь-яких зауважень.

Отже, підписуючи договір, відповідач у відповідності з п.3 статті 181 ГК України погодився з його умовами, у тому числі й що стосується розміру та порядку внесення орендної плати за землю.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.ст. 13, 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В статті 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі, крім іншого, зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 2.23 розділу 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

З матеріалів справи слідує, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок від 28.02.2009р. станом на 01.02.2014р. становить 31139 грн. 84 коп. Дана обставина свідчить про істотне порушення відповідачем умов договорів та підтверджується довідкою Красноперекопської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим та копією облікової картки платника податку (а.с.67-80).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, зважаючи на доведений факт невиконання відповідачем умов договорів оренди земельних ділянок, враховуючи, що викладені Красноперекопським міжрайонним прокурором в позовній заяві факти щодо порушення відповідачем умов договорів відносно повноти та своєчасності сплати орендної плати відповідачем не спростовані, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 31139 грн. 84 коп. є доведеними та такими, що підлягають стягненню.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі, з судового збору.

Враховуючи, що даний спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього в дохід Державного бюджету України підлягають стягненню 1827,00 грн. судового збору.

На підставі наведених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші" (код ЄДРПОУ 32472052, 75804, Херсонська область, Каланчацький район, с.Новокиївка, вул.Леніна, 48) на користь Красноармійської сільської ради (код ЄДРПОУ 03302115, АР Крим, Красноперекопський район, с.Красноармійске, вул.50 років Жовтня, 2, код платежу 19040100, розрахунковий рахунок №33218812700157, банк отримувача ГУ ДКС України в АР Крим м.Сімферополь, ЄДРПОУ 37786055, МФО 824026) 31139 грн. 84 коп. заборгованості з орендної плати.

3. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші" (код ЄДРПОУ 32472052, 75804, Херсонська область, Каланчацький район, с.Новокиївка, вул.Леніна, 48) в дохід спеціального фонду Державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045 - 1827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2014р.

Суддя М.Б. Сулімовська