Ухвала

від 12.03.2014 по справі 498/275/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/1505/14

Головуючий у першій інстанції Теренчук Н.С.

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2014 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Черевко П.М.

- Артеменко І.А.

при секретарі - Добряк Н.І.

з участю : представника ТОВ «Моноліт»- Лозицького О.В., ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт», відділу Держземагенства у Великомихайлівському районі Одеської області, третя особа: Великомихайлівське міжрайонне управління юстиції в Одеській області, про визнання договору оренди земельної ділянки від 01 лютого 2009 року недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди від 01 лютого 2009 року №040951900285, та передачу земельної ділянки з незібраним врожаєм, кадастровий номер 5121680800:01:002:0319, власнику , -

ВСТАНОВИЛА:

19 лютого 2013 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказує, що вона є власником спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення , площею 4,04 га, розташованої на землях Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. 01 лютого 2009 року уклала з ТОВ «Моноліт» договір оренди землі, який не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі», оскільки у ньому не визначено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, в порушення п.20 договору акт приймання-передачі був укладений з відповідачем без дати, а державна реєстрація відбулась 15 липня 2009р. Позивач також вказував, що про порушення свого права йому стало відомо тільки після надання правової допомоги, та тоді коли він отримав відмову від позивача стосовно розірвання договору оренди за згодою сторін.

Представник відповідача ТОВ «Моноліт» позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що вказана умова у договорі не зазначена, оскільки її немає в типовому договорі, до якого КМУ своєчасно не вніс зміни, та окрім того просив застосувати строк позовної давності.

Представник Відділу Держземагенства у Великомихайлівському районі Одеської області участі у розгляді справи не приймав.

Представник третьої особи - Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області участі у розгляді справи не приймав, просив справу розглянути за відсутності представника.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ «Моноліт», відділу Держземагенства у Великомихайлівському районі Одеської області, третя особа: Великомихайлівське міжрайонне управління юстиції в Одеській області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовлено за пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що є підстави для визнання оскарженого договору оренди землі недійсним, але позивачем пропущено строк позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. При цьому суд першої інстанції вказав, що посилання позивача на те , що строк позивної давності пропущений з поважних причин у зв'язку з його правовою необізнаністю , не заслуговує на увагу, оскільки при належній дбайливості мав можливість знати про порушення своїх прав, а також , що позивач виконував умови договору.

Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовою колегією з пояснень сторін, наданих у судах першої та апеляційної інстанції, оскарженого договору оренди земельної ділянки встановлено, що на час укладання договору сторонам не було відомо про відсутність істотних умов в договорі оренди земельної ділянки. В загалі сторони тільки у січні 2013 року дізналися, що в договорах повинні бути зазначені істотні умови, які передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК).

Між тим, зазначаючи про пропущення позивачем строку позовної давності, суд першої інстанції не врахував, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України 6 листопада 2009 року N 9) та, враховуючи відсутність в оспорюваному договорі умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки суд першої інстанції безпідставно виходив із необхідності обрахування перебігу строку з моменту укладення договору. Суду першої інстанції не зазначив, коли позивачка дізналася про порушення свого права, та помилково пов'язував початок його перебігу із моментом укладення договору, а не з обставинами, вказаними у ст. 261 ЦК України.

Судова колегія вважає, що з урахуванням того, що позивачка дізналася про своє порушене право, яке пов'язано з володінням земельною ділянкою , перебіг позивної давності починається з січня 2013 року - тобто з часу, коли позивачка довідалася про порушення свого права. У зв'язку з викладеним судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про застосування строку позивної давності як самостійної підстави для відмови в позові.

Розглядаючи справу по суті позивних вимог судова колегія виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є : об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки тощо. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судовою колегією встановлено, що позивачка є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,04 га, розташованої на землях Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області.

01 лютого 2009 року між сторонами укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком дії на 20 років та складено акт приймання-передачі земельної ділянки.

За актом приймання-передачі орендар приймає вказану земельну ділянку в платне користування терміном на 20 років, починаючи з дати державної реєстрації. В вищезазначеному договорі оренди відсутні істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме не вказані умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки позивачки. Всупереч відсутності у договорі однієї із істотних умов договору, державна реєстрації оспорюваного позивачем договору оренди землі була здійснена 15 липня 2009 року Великомихайлівським районним відділом «Одеської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру». Відтак, за умовами договору (п.41), та згідно з діючою на момент підписання договору ст. 18 Закону України «Про оренду землі», договір оренди з 15 липня 2009 року набрав чинності.

За змістом ст. ст. 203 ч.1, 215ч.1,216 ч.1 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1,3,5 та 6 ст. 203 цього кодексу; недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», колегія суддів прийшла до висновку, що вчинений правочин не відповідає вимогам закону, а тому наявними є підстави для визнання договору оренди землі недійсним та у зв'язку з недійсністю для скасування державної реєстрації права оренди, і повернення земельної ділянки позивачу.

Висновки колегії суддів узгоджуються з висновками Верховного Суду України викладеними в постановах від 04 квітня 2012 року та від 18 липня 2012 року при розгляді справ № 21 цс 12 та № 6-77 цс 12.

З огляду на вищенаведене, та на зміст ст. 15 Закону України « Про оренду землі» неспроможними є посилання представника відповідача на те, що відсутністю у договорі вищевказаної істотної умови договору права позивача не порушувались.

Посилання апелянта на те, що позивачка не довела, що відсутність в договорі вказаної істотної умови порушує її права не заслуговує на увагу, оскільки вказане право закріплено в законі з метою реалізації здійснення права володіння земельною ділянкою. Відсутність істотних умов обмежувало позивачку в реалізації її права власності на належну їй земельну ділянку .

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права , що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01 листопада 2013 року -скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати недійсним укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт» договір оренди землі від 01 лютого 2009 року, зареєстрований у Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 01 лютого 2009 року, за № 041051900258.

Земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 4,04 га, кадастровий номер 5121680800:01:002:0319, розташовану на території Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, повернути ОСОБА_4.

В решті позивні вимоги залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

І.А. Артеменко

П.М. Черевко