Постанова

від 11.03.2014 по справі 805/1939/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 р. Справа №805/1939/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:20 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретарі Фоміній О.Д.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Спецтранс» до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області про скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу на загальну суму 3400,00 грн.,-

за участю:

представника позивача Саламакіна Д.О.

представника відповідача Калиновської М.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Спецтранс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укратрансінспекції у Донецькій області про визнання скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу на загальну суму 3400,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Управлінням Укртрансінспекції у Донецькій області при перевірці позивача, було встановлено порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" на підставі чого було прийнято спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 005287 від 22.10.2013р. на суму 1700,00 грн. та № 005286 від 22.10.2013р. на суму 1700,00 грн. Позивач не погоджується з спірними постановами, посилаючись на те, що посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Донецькій області тлумачення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» було висловлено в усній формі та не має офіційного характеру. До того ж, позивачем не порушувались вимоги статті 60 Закону, оскільки він міжнародні перевезення не здійснює, тому відповідальність за управління транспортними засобами без контрольних пристроїв (тахографів) не несе.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що 05.09.2013 року під час рейдових перевірок транспортних засобів, що належать ТОВ «ФК «Спецтранс», а саме транспортного засобу марки SCANIA G.380, номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_2, інспекторами Укртрансінспекції у Дніпропетровській області були виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344).

Водії транспортних засобів, що належать ТОВ «ФК «Спецтранс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювали надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів без оформлення протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, наявність якого передбачена Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010р. № 385 «Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», тобто без оформлення «інших документів, передбаченних законодавством», відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Спецтранс» зареєстровано як юридична особа Мар'їнською районною державною адміністрацією Донецької області 12.11.2010 р., ЄДРПОУ 37320468.

05.09.2013 року на підставі завдання № 026560 від 29.08.2013р. інспекторами Управління Укртрансінспекції в Дніпропетровської області проведено перевірку транспортного засобу марки SCANIA G.380, номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_2, що належать ТОВ «ФК «Спецтранс» щодо додержання законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки було складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 093559 та № 093652 від 05.09.2013 р. Згідно вказаних актів під час перевірки виявлено порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: транспортний засіб, обладнаний тахографом, при наданні послуг з перевезення вантажів транспортним засобом повною масою понад 3,5 тонн без оформлення протоколу про перевірку та адаптацію тахографа.

Водії транспортних засобів з актами ознайомилися, пояснень не надали. Водій транспортного засобу марки SCANIA G.380, номерний знак НОМЕР_1, зазначив відсутність тахографу. Водій транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_2, з актом погодився.

01.10.2013 року на адресу відповідача направлено повідомлення про призначення розгляду справи про порушення та вручено 09.10.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі акту перевірки в.о. начальника Управління Укртрансінспекції у Донецькій області прийнято:

- постанову від 22.10.2013 року № 005286, якою на підставі абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано штраф у сумі 1700 грн.

- постанову від 22.10.2013 року№ 005287, якою на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 грн.

24.10.2013 року на адресу ТОВ «ФК «Спецтранс» рекомендованим листом було направлено копії постанов про застосування фінансових санкцій та вручено 29.10.2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись з постановами про за застосування адміністративно-господарського штрафу, 08.11.2013р. позивач подав скаргу до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, а саме до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, відповідно до п. 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006р., що підтверджується поштовим описом вкладення до цінного листа. Скарга була не задоволена з огляду на те, що був пропущений строк подання скарги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Статтею 3 Закону № 2344 врегульовані відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Частина 14 статті 6 зазначеного вище Закону встановлює, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, Укртрансінспекція та її територіальні органи є органами державного контролю на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм щодо організації перевезень пасажирів та вантажів регулюється Законом України "Про автомобільний транспорт" та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, у якому визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час проведення рейдової перевірки перевіряється, у тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за відповідною формою.

За правилами частини 1 та частини 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються відповідні перевезення.

Зокрема, такими документами є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає поняття як автомобільного перевізника так і водія. "Автомобільний перевізник" - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. "Водій" - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344 надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, визначальними ознаками такої відповідальності є те, що автомобільним перевізником не оформлені визначені Законом документи.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Спецтранс» здійснював надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів без оформлення протоколу про перевірку та адаптацію тахографу до транспортного засобу, наявність якого передбачена Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті" від 24 червня 2010 року N 385, тобто без оформлення інших документів у розумінні положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З аналізу приписів статті 48 зазначеного закону вбачається, що зазначена норма не містить вичерпного переліку документів, які мають бути у наявності у водія, який здійснює перевезення вантажів.

Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 7 червня 2010 року N 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з приписами пунктів 1.4, 2.5-2.7, 3.3 та 3.6 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року N 385 (далі Інструкція) адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування".

Пунктами 2.6 - 2.7 Інструкції передбачено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа. За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за встановленою формою. Один примірник зазначеного протоколу зберігається у перевізника. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Крім того, відповідно до Конвенції N 153 Про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а саме статті 1 норми Конвенції застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів.

Згідно з вимогами статей 11-12 Конвенції компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями; установлюють процедуру оголошення годин, відпрацьованих відповідно до положень пункту 1 статті 9 цієї Конвенції та умов, які їх обґрунтовують. Кожний роботодавець веде відповідно до зразка, затвердженого компетентними властями чи органами в кожній країні, відомість із зазначеною в ній кількістю годин роботи й відпочинку кожного водія, який працює в нього; надає цю відомість у розпорядження контрольних органів у спосіб, установлений компетентними властями чи органами в кожній країні.

Традиційні засоби контролю, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами, установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають: відповідну систему інспекції, яка включає проведення контролю на підприємствах і на дорогах; відповідні санкції на випадок недотримання вимог цієї Конвенції.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що транспортний засіб марки SCANIA G.380, номерний знак НОМЕР_1, та транспортний засіб марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_2, на яких позивач здійснював надання послуг з перевезення вантажів, обладнані тахографоми заводом виробником.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що ТОВ «ФК «Спецтранс», здійснюючи вантажні перевезення на вантажних автомобілях, які обладнано заводом виробником тахографом, без наявності відповідних документів, а саме протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, порушив режим праці та відпочинку водія транспортного засобу.

Слід також зазначити, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, законодавець прийняв низку нормативно - правових актів, зокрема, Кодекс законів про працю України, Закони України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух", була ратифікована Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 "Про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті" та ряд інших актів, що спрямовані на забезпечення безпеки не тільки дорожнього руху, а й для забезпечення на сам перед безпеки життя та здоров'я учасників дорожнього руху (громадян).

Виходячи з аналізу поняття "Тахограф" - є контрольний пристрій, який встановлюється на транспортних засобах для показу та реєстрації інформації про рух транспортних засобів, головним завданням цього пристрою є забезпечення безпеки не тільки водія, на автомобілі якого він встановлений, а й інших учасників дорожнього руху..

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що головною метою тахографу є забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки максимальних збитків, а саме найголовніше смертей на дорозі, наносять учасники руху, які втомлені та які перевищують швидкість руху, допустимої для відповідного транспортного засобу, забезпечення дотримання умов праці та відпочинку водіїв.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Спецтранс».

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то згідно вимогам ст. 94 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються. Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати на момент подання позивачем адміністративного позову становив у розмірі 1218,00 грн.

З урахуванням цього розмір судового збору, який підлягає сплаті у даній справі, виходячи з позову майнового характеру в розмірі 3400,00 грн. складає 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем був сплачений судовий збір за адміністративний позов майнового характеру згідно платіжного доручення від 07.02.2014р. №88 у розмірі 10 відсотків розміру ставки судового збору, а саме 182,70 грн.

Таким чином, частина судового збору за адміністративний позов майнового характеру у розмірі 3400,00 грн., що недоплачена позивачем у сумі 1644,30 (1827,00-182,70) грн., підлягає стягненню з нього на користь Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Спецтранс» до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області про скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу на загальну суму 3400,00 грн. - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Спецтранс» на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1644(одна тисяча шістсот сорок чотири) грн., 30 (тридцять) коп.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 11 березня 2014 року.

Повний текст постанови складено 17 березня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.