Постанова

від 20.02.2014 по справі 801/9914/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2014 року (17:57) Сімферополь Справа №801/9914/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Кузьменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ"

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю сторін:

представник позивача - Андруцька Ганна Олександрівна, паспорт серії НОМЕР_1

представник позивача - Колмиков Ігор Володимирович, паспорт серії НОМЕР_2;

представник позивача - Шпакович Катерина Володимирівна, паспорт серії НОМЕР_3

представник відповідача - Грязнова Галина Михайлівна, паспорт серії НОМЕР_4.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" звернулось до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002802201 від 14.10.2013 року, №0002792201 від 14.10.2013 року, №0002782201 від 14.10.2013 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.02.2014 року представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" зареєстровано у якості юридичної особи 26.11.1993 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1, а.с.19).

Згідно свідоцтва №100156536 серії НБ №155236 позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 28.07.1997 року (т.1, а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Євпаторійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим проведена виїзна документальна перевірка ТОВ "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" (ЄДРПОУ 13786640) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 30.09.2013 року №000206/01-05-22-01/13786640 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с.22-72).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені наступні порушення (т.1, а.с.71-72):

- п.138.8 ст.138, п.п.139.1.3 п.139.1 ст.139, п.146.4, 146.5, 146.11, 146.12 ст.146 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ІУ (далі - ПК України) занижено податок на прибуток на загальну суму 247413грн., в тому числі за 2-4 квартали 2011 року - на 116217грн.; за 2012 рік - на 131196грн.; та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2013 року на 238906грн.

- п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 року - на 11104грн.

На підставі виявлених порушень, Євпаторійською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим були винесені податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення - рішення №0002802201 від 14 жовтня 2013 року, яким ТОВ "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11105грн., а саме за основним платежем у сумі 11104,00грн., за штрафними санкціями у сумі 1,00грн. (т.1, а.с.84);

- податкове повідомлення - рішення №0002792201 від 14 жовтня 2013 року, яким ТОВ "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 238906грн. (т.1, а.с.88);

- податкове повідомлення - рішення №0002782201 від 14 жовтня 2013 року, яким ТОВ "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 313011грн., а саме за основним платежем у сумі 247413,00грн., за штрафними санкціями у сумі 65598,00грн. (т.1, а.с.87).

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Пунктом 146.12 ст.146 Податкового кодексу передбачено щодо складу витрат відноситься сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року.

Підприємством у податковому обліку станом на 31.03.2011р. визначена балансова вартість основних засобів у сумі 17570949 грн. (основні засоби - 17545005грн.; НМА-25944грн.).

Висновки Відповідача про ці порушення обґрунтовані посиланнями на попередні акти перевірок (акт від 09.08.2011 року №1706/23-2/13786640 за період 01.04.2010 по 31.03.2011 роки; акт від 05.09.2012 року №1343/22-03/13786640 за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 року): Перевіркою встановлено завищення балансової вартості основних фондів на суму 1469332грн., у зв'язку з включенням у попередніх періодах до балансової вартості суми ремонтів, які отримані від контрагентів: КП «Альянс» код за ЄДРПОУ 32468182, ТОВ «БК «Акрополь» код за ЄДРПОУ32841299, БВП «Строитель-плюс» код за ЄДРПОУ 31263808, ПП «Базис-Торг» код за ЄДРПОУ 36165986, ПП «Севелітстрой» код за ЄДРПОУ 35096833, "ТОВ "Бренд Строй (код ЄДРПОУ 36165567), ТОВ "Кримпрофи" (код ЄДРПОУ 32789192).

Відповідачем в актах зазначено, що операції по отриманню послуг не здійснювали реального характеру. По факту встановлених порушень було відкрито кримінальну справу № 69-0146 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України, по якій винесено вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 10.04.2013р.

На підставі акту перевірки від 09.08.2011 року №1706/23-2/13786640 за період 01.04.2010 по 31.03.2011 роки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001582302 від 23.08.2011 року, яким позивачу встановлено суму завищення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50071,00грн. та визначено штрафні (фінансові санкції) в розмірі 2193,75грн.

Суд зазначає, що Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2011 року у справі №2а-11090/11/0170/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" задоволені; визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії від 23.08.2011 року №0001582302 в частині нарахування суми грошового зобов'язання: за основним платежем в розмірі 49745,00 гривень, за штрафними санкціями - в розмірі 2192,75 гривень.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 року у справі №2а-11090/11/0170/20 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.11 у справі № 2а-11090/11/0170/20 залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 05.09.2012 року №1343/22-03/13786640 за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000582304 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 289947,35грн., у тому числі 23291,40грн. за основним платежем та 57035,95грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення №0000592304 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17426,00грн.; податкове повідомлення-рішення №00006022304 від 20.09.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 191528,25грн., у тому числі 155875,00грн. за основним платежем та 35653,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2013 року у справі №2а-10877/12/0170/4 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" задоволені; визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0000582304 від 20.09.2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" (ідентифікаційний код юридичної особи 13786640) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 289947,35 грн., у тому числі 232911,40 грн. за основним платежем та 57035,95 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0000592304 від 20.09.2012 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" (ідентифікаційний код юридичної особи 13786640) суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17426 грн.; визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0000602304 від 20.09.2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" (ідентифікаційний код юридичної особи 13786640) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 191528,25 грн., у тому числі 155875 грн. за основним платежем та 35653,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 15.04.2013 року у справі №2а-10877/12/0170/4 апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишена без задоволення. Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 у справі № 2а-10877/12/0170/4 залишена без змін.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч.1 ст.72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст.61 Конституції «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».

В порушення зазначених норм відповідачем не прийнято до уваги судові рішення, якими повністю спростовані результати перевірок, на матеріали яких посилається відповідач.

Стосовно інших порушень, які зазначені відповідачем в акті перевірки.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п.139.1.3 п.139.1 ст.139 ПК України до витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку відносяться суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг.

Суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки не зазначено первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наведено регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

У відповіді від 09.10.2013 року вих.№977/10/22.1-09 на заперечення позивача, відповідачем зазначено, що згідно журналу ордеру по рах.631, відомості обліку валових витрат станом на 01.04.2011 року, передплата, яка була включена до валових витрат у попередніх періодах складає 455643,00грн. (без ПДВ) (т.1,а.с.81).

У зв'язку з тим, що до 01.04.2011р. оподаткування прибутку відбувалося у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, на підставі п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 цього Закону валові витрати формувалися за правилом першої події: «Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)».

З цих підстав станом на 01.04.2011р. в податковому обліку Позивача рахувалася сума авансів, наданих контрагентам та врахованих у складі валових витрат - 491627,83грн.

У відповідності до перехідних положень, встановлених нормами підрозділу 4 розділу XX ПК України, який набув чинності з 01.04.2011р., стосовно витрат, сплачених авансом, встановлено наступне: абзац четвертий п.1 підрозділу 4 розділу XX «у разі повернення авансів (інших платежів), виданих до набрання чинності розділом III цього Кодексу та врахованих у складі валових витрат, на суму такого повернення відбувається коригування витрат звітного податкового періоду, в якому такі аванси (інші платежі) були повернуті у порядку, передбаченому цим Кодексом».

Абзац другий п.7 підрозділу 4 розділу XX ПК України: «Витрати не визначаються щодо товарів (результатів робіт, послуг), отриманих (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, у частині вартості таких товарів (робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у разі якщо такі аванси були враховані платником податку у складі валових витрат на дату їх оплати, а також у період перебування на спрощеній системі оподаткування».

Таким чином, у разі повернення раніше врахованого у складі валових витрат авансу потрібно здійснити коригування витрат (шляхом відображення повернутої суми авансу зі знаком мінус у відповідному рядку додатку ІВ до Декларації з податку на прибуток), а у разі отримання товарів/послуг витрати в сумі вартості цих товарів/послуг не включаються при підрахунку об'єкта оподаткування. На думку ж відповідача, позивач мав станом на 01.04.2011р. відобразити повну суму авансів вирахуванням зі складу витрат, що суперечить наведеним нормам перехідних положень.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що підставою для встановлення завищення податкового кредиту за червень 2011 року є операції з придбання продуктів харчування у постачальника - приватного підприємця ОСОБА_5, реєстрація якого платником ПДВ анульована 21.06.2011р. у зв'язку з його смертю.

Податкова звітність за червень 2011 року ПП ОСОБА_5 не надавалася, податкові зобов'язання з ПДВ за цей місяць не декларувалися та до бюджету не сплачувалися. Також на сторінці 21 акту перевірки відповідачем зазначено, що на порушення п.198.6 ст.198 ПК України, позивачем включено до складу податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.42).

Відповідно до положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11. 2011р. № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

У відповідності до п.11 підрозділу 2 розділу XX ПКУ реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

В червні 2011 року ПП ОСОБА_5 до дати анулювання його реєстрації платником ПДВ, позивачу були виписані наступні податкові накладні (т.2, а.с.218-232):

- №37 від 01.06.2011 року на загальну суму 2901,60грн., у т.ч. ПДВ у сумі 483,60грн.;

- №38 від 02.06.2011 року на загальну суму 2667,60грн., у т.ч. ПДВ у сумі 444,60грн.;

- №39 від 03.06.2011 року на загальну суму 3135,60грн., у т.ч. ПДВ у сумі 522,60грн.;

- №40 від 04.06.2011 року на загальну суму 1544,00грн., у т.ч. ПДВ у сумі 257,40грн.;

- №41 від 04.06.2011 року на загальну суму 2012,40грн., у т.ч. ПДВ у сумі 335,40грн.;

- №42 від 06.06.2011 року на загальну суму 4305,60грн., у т.ч. ПДВ у сумі 717,60грн.;

- №43 від 08.06.2011 року на загальну суму 4680,00грн., у т.ч. ПДВ у сумі 780,00грн.;

- №44 від 09.06.2011 року на загальну суму 420,00грн., у т.ч. ПДВ у сумі 70,00грн.;

- №45 від 10.06.2011 року на загальну суму 10670,40грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1778,40грн.;

- №46 від 10.06.2011 року на загальну суму 1638,00грн., у т.ч. ПДВ у сумі 273,00грн.;

- №47 від 10.06.2011 року на загальну суму 588,00грн., у т.ч. ПДВ у сумі 98,00грн.;

- №48 від 10.06.2011 року на загальну суму 5288,40грн., у т.ч. ПДВ у сумі 881,40грн.;

- №49 від 13.06.2011 року на загальну суму 4024,80грн., у т.ч. ПДВ у сумі 670,80грн.;

- №50 від 15.06.2011 року на загальну суму 9828,00грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1638,00грн.;

- №51 від 18.06.2011 року на загальну суму 12916,80грн., у т.ч. ПДВ у сумі 2152,80грн.

Суд зазначає, що жодна з сум ПДВ у зазначених податкових накладних не перевищує 10000,00грн., тому податкові накладні, видані ПП ОСОБА_5, не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що анулювання реєстрації фізичної особи - підприємця в якості платника ПДВ у зв'язку зі смертю не є підставою для виключення сум ПДВ зі складу податкового кредиту покупця - таких вимог п.198.6 ст.198 розділу V ПК України не містить.

Неподання померлим підприємцем податкової звітності за останній звітний податковий період не робить недійсними виписані ним податкові накладні за операціями поставки.

Остання податкова накладна виписана ПП ОСОБА_5 на користь позивача - 18.06.2011 року. Помер ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що свідчить свідоцтво про смерть (т.2,а.с.234), отже позивачем правомірно було включено суму ПДВ по виданим податковим накладним до податкового кредиту звітного податкового періоду.

Що стосується використання у господарській діяльності продуктів харчування, придбаних у ПП ОСОБА_5, у складі вартості яких було сплачено ПДВ, віднесений до податкового кредиту (11103,60грн. в червні 2011 року), суд зазначає наступне.

Облік придбаних продуктів харчування ведеться ТОВ «Санаторій «ОРЕН - КРИМ» на рахунку бухгалтерського обліку 201 «Сировина та матеріали». Аналітичний облік за місцем зберігання - у підзвіті матеріально-відповідальної особи зав. складом ОСОБА_6 ведеться у матеріальному звіті за допомогою програми 1С: Підприємство 7.7.

Використання придбаних у ПП ОСОБА_5 продуктів харчування в господарській діяльності ТОВ «Санаторій «ОРЕН - КРИМ» здійснюється для організації 4-ри разового харчування (сніданок, обід, полудник та вечеря). Первинними документами, що підтверджують фактичне використання продовольчої сировини та харчових продуктів, є меню-розкладка, яке міститься в матеріалах справи (т.3, а.с.88-251; т.5, а.с.1-23), в якому зазначено перелік виготовлених в їдальні страв, кількість порцій кожної страви, перелік продовольчої сировини та харчових продуктів, які використані для виготовлення страв, кількість використаних харчових продуктів.

Акт-накладні, що засвідчують на внутрішнє переміщення зі складу до їдальні з додаванням меню-розкладки за кожний день підтверджують, що придбані у ПП ОСОБА_5 продукти харчування були використані ТОВ «Санаторій «ОРЕН - КРИМ» для харчування відпочиваючих в межах власної господарської діяльності санаторію (т.3, а.с.1-87).

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

Всі податкові накладні, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом з'ясовано, що суми вартості товарів (послуг) придбаних у ПП ОСОБА_5 включені позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Проаналізувавши всі матеріали справи судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів, що сторони при оформленні документів мали умисел направлений на несплату податків.

Постановою Вищого адміністративного суду від 03.04.2013р. № К/9991/38114/12, визначено, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність, або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої додаткової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Проте, будь-які докази в Акті перевірки не викладені.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

Відповідно п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0002802201 від 14 жовтня 2013 року, яким ТОВ "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11105грн., а саме за основним платежем у сумі 11104,00грн., за штрафними санкціями у сумі 1,00грн.; податкове повідомлення - рішення №0002792201 від 14 жовтня 2013 року, яким ТОВ "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 238906грн.; податкове повідомлення - рішення №0002782201 від 14 жовтня 2013 року, яким ТОВ "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 313011грн., а саме за основним платежем у сумі 247413,00грн., за штрафними санкціями у сумі 65598,00грн. не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.02.2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 24.02.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим №0002802201 від 14 жовтня 2013 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим №0002792201 від 14 жовтня 2013 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим №0002782201 від 14 жовтня 2013 року.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" (код ЄДРПОУ 13786640) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис В.В.Петренко