Рішення

від 12.03.2014 по справі 912/428/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 рокуСправа № 912/428/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянувши матеріали справи № 912/428/14 від 14.02.2014 року

за позовом: прокурора Маловисківського району в інтересах держави в особі якої виступає Український фонд підтримки фермерських господарств від імені якого діє Кіровоградське відділення, м. Кіровоград

до відповідача: фермерського господарство "Віола", с. Лозуватка Маловисківського району Кіровоградської області

про стягнення 20440,27 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - Топонар Н.С., посвідчення № 023073;

від позивача - Яцканич М.І., довіреність № 325 від 20.09.2012р.;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Прокурор Маловисківського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з фермерського господарства "Віола" - 20440,27 грн. заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі), з яких 20000,00 грн. основного боргу, 20,00 грн. інфляційних втрат та 420,27 грн. пені, з покладенням на відповідача судових витрат.

Позивач, в листі від 24.02.2014 року вих. № 53-011/61 заявлені прокурором Маловисківського району позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 22).

Листом від 03.03.2014 року вих. № 53-011/69 Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств повідомлено господарський суд про оплату фермерським господарством "Віола" 20000,00грн. основного боргу (а.с. 27).

До господарського суду прокурором подано клопотання від 12.03.2014 року про припинення провадження у справі № 912/428/14 в частині стягнення заборгованості в сумі 20000,00 грн. у зв'язку із добровільним відшкодуванням на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач відзив на позов не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не надіслав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2502201076520 від 17.02.2014 року (а.с. 20).

За викладених обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2010 року між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством "Віола" укладено договір № 35 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі по тексту - Договір).

За умовами укладеного договору позивач зобов'язався надати відповідачеві фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у розмірі 100 000,00 грн. (розділ 1 Договору), а відповідач прийняв зобов'язання використати підтримку (допомогу) за цільовим призначенням і повернути її у визначений договором строк.

Відповідно до розділу 2 Договору фінансова підтримка (допомога) надається для провадження виробничої діяльності, виробництва, переробки та збуту виробленої продукції.

Згідно з пунктом 3.4.2 Договору фермерське господарство "Віола" зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Кіровоградському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01.12.2011 року в сумі 20000,00 грн.; до 01.12.2012 року в сумі 30000,00 грн.; до 01.12.2013 року в сумі 20000,00 грн.; до 01.12.2014 року в сумі 30000,00 грн.

Умови договору узгоджені між сторонами шляхом їх підписання та скріплення печатками.

При вирішенні спору господарський суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір № 35 від 24.12.2010 року за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 глави 71 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 34 від 27.12.2010 року суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 100000,00 грн. (а.с. 13).

Однак відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення сум фінансової підтримки в строки, визначені п. 3.4.2 Договору, виконав не в повному обсязі.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В листі від 24.02.2014 року вих. № 53-011/61 Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств підтримало позовні вимоги прокурора Маловисківського району в повному обсязі (а.с. 22).

03.03.2014 року позивачем направлено до господарського суду лист від 03.03.2014 року вих. № 53-011/69, в якому повідомлено про сплату фермерським господарством "Віола" заборгованості в сумі 20000,00грн. та додано копію виписки ГУДКСУ у Кіровоградській області від 28.02.2014 року (а.с. 27-28).

Крім того, до господарського суду прокурором подано клопотання від 12.03.2014 року про припинення провадження у справі № 912/428/14 в частині стягнення заборгованості в сумі 20000,00 грн. у зв'язку із добровільним відшкодуванням на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи дані обставини, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20000,00грн. провадження у справі необхідно припинити на підставі підпункту 1-1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з тим, в позовній заяві прокурор також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 420,27 грн. за період з 01.12.2013 року по 28.01.2014 року.

У відповідності до ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч. 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в пункті 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Отже, нарахування пені в сумі 420,27грн. за період з 01.12.2013 року по 28.01.2014 року є правомірним та підлягає задоволенню повністю.

Підлягають також задоволенню вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за період з 01.12.2013 року по 28.01.2014 року, в межах вимог, заявлених прокурором, в сумі 20,00 грн., оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, позовні вимоги прокурора Маловисківського району в частині стягнення з фермерського господарства "Віола" 420,27 грн. пені та 20,00грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Віола" (26230, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Лозуватка, вул. Велігіна, 8, ідентифікаційний код 36951983) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01010, м.Київ, вул. Олени Теліги, 8, ідентифікаційний код 20029342), від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, ідентифікаційний код 22217705, р/р 37122009001007 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016) - 20,00 грн. інфляційних втрат та 420,27 грн. пені.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства "Віола" (26230, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Лозуватка, вул. Велігіна, 8, ідентифікаційний код 36951983) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення з фермерського господарства "Віола" 20000,00 грн. заборгованості по договору припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: 26230, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Лозуватка, вул. Велігіна, 8.

Повне рішення складено 17.03.2014р.

Суддя Г.Б. Поліщук