Рішення

від 04.03.2014 по справі 905/8154/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.2014 Справа № 905/8154/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О., суддів Нестеренко Ю.С., Довгалюк В.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромзбут», м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Метмаш-Груп», м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 11315,46 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 10856,00грн., пеня в розмірі 369,03 грн., 3% річних в розмірі 90,43грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довір.,

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпромзбут» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метмаш-Груп» про стягнення заборгованості в розмірі 11315,46 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 10856,00грн., пеня в розмірі 369,03 грн., 3% річних в розмірі 90,43грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми 11, 15, 16, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, 173, 174, 193, 230, 232 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №54/04-к від 29 квітня 2013 року. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується накладними. Сума боргу з урахуванням часткової сплати становить 10856,00 грн.

На підставі пункту 6.6. договору позивачем нарахована пеня в розмірі 369,03 грн., а також відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних в розмірі 90,43 грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04 лютого 2014 року справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Риженко Т.М., Нестеренко Ю.С., Довгалюк В.О.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14 лютого 2013 року у зв'язку із перебуванням судді Риженко Т.М. на лікарняному, справу передано на розгляд судді Кучерявої О.О.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 08 січня 2014 року через канцелярію суду надав клопотання про стягнення з відповідача витрати з оплати юридичних послуг в розмірі 5000 грн.

04 лютого 2014 року представник позивача через канцелярію суду надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки невідомі. Заперечень на позовну заяву не надходило.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромзбут» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метмаш-Груп» (Покупець) укладений договір №54/04-к (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в свою чергу в порядку та на умовах визначених цим Договором зобов'язується прийняти від Продавця та оплатити наступний Товар: продукція виробничого характеру - сипкі будівельні матеріали: шлаки, щебінь, пісок і т.д. (далі в тексті цього Договору визначений, як «Товар»)

Сторонами під час підписання договору було узгоджено всі його істотні умови, зокрема, предмет договору, ціну товару, строки, умови продажу та передачі Товару, право власності на Товар, порядок ведення розрахунків, відповідальність сторін за порушення умов цього Договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що загальна ціна (вартість) Товару за цим Договором самостійно встановлюється Продавцем, і є загальною складеною сумою усіх сум, що визначаються у Специфікаціях або Накладних або Додаткових угодах до цього Договору чи/або Рахунках-фактурах наданих Продавцем Покупцю.

Відповідно до пункту 3.3. Сторони дійшли згоди стосовно того, що моментом передачі Продавцем певної кількості або всього Товару у власність Покупця, є здійснення фактичної доставки Товару, що співпадає з датою підписання Накладних.

Відповідно до пункту 5.3. договору, Покупець зобов'язаний оплатити Продавцеві ціну Товару шляхом внесення попередньої плати у розмірі 100% (ста) відсотків від його вартості, яка визначена у специфікації чи/або письмовому рахунку Продавця на банківський рахунок.

Згідно пункту 5.4. у випадку невиконання Покупцем обов'язку щодо внесення попередньої плати у розмірі 100% від вартості Товару, оплата вартості Товару здійснюється Покупцем протягом 3-х банківських днів з дати підписання Накладної з урахуванням суми визначеної в такій Накладній, але не пізніш дати фактичної доставки Товару, що передбачено п. 3.3. Розділу 3 цього Договору.

На виконання умов договору Позивачем був поставлений товар, що підтверджується накладеним №80 від 23 липня 2013 року на суму 745,20 грн., № 79 від 22 липня 2013 року на суму 604,80 грн., №82 від 24 липня 2013 року на суму 603,20грн., №96 від 31 липня 2013 року на суму 1350,00 грн., №12 від 05 серпня 2013 року на суму 632,40 грн., №14 від 07 серпня 2013 року на суму 680,40 грн., №16 від 09 серпня 2013 року на суму 2347,40грн., №15 від 08 серпня 2013 року на суму 1168,80 грн., №43 від 12 серпня 2013 року на суму 2028,20 грн., №44 від 14 серпня 2013 року на суму 695,60грн.(а.с.18-22).

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами (а.с.67-96).

Сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01 вересня 2013 року по 01 жовтня 2013 року на загальну суму 26693,43 грн. (а.с.12).

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками від 05 липня 2013 року (а.с.65-66).

07 листопада 2013 року у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору, позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія - вимога №147 від 12 вересня 2013 року, що підтверджується фіскальним чеком про поштове відправлення та описом вкладення (а.с.16-17).

Відповідачем на адресу позивача була надіслана відповідь на претензію - вимогу №17 від 01 листопада 2013 року, відповідно до якої, відповідач визнав суму боргу (а.с.23).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно положень частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати відповідно до видаткових накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 10856,00 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 369,03 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 6.6. договору, у разі несвоєчасною оплати Покупцем вартості Товару Продавцю у відповідності до умов цього Договору, що розцінюється , як неналежне виконання Покупцем свого грошового зобов'язання перед Продавцем, Покупець сплачує продавцю неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочи виконання такого зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за періоди вказані позивачем, суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 369,03грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 90,43 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за періоди вказані позивачем, суд визнає його вірним, вимога позивача про стягнення 3% річних в розмірі 90,43 грн. підлягає задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується клопотання представника позивача про покладення на відповідача судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 грудня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромзбут» (Замовник) укладений договір №1 про надання правової допомоги.

Здійснення витрат Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромзбут» на послуги адвоката підтверджується платіжним дорученням №2 від 03 січня 2014 року на суму 5000,00 грн. (а.с.38).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1. (а.с.39).

Пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В матеріалах справи містяться договір про надання юридичних послуг, платіжне доручення, що підтверджує сплату за надання юридичних послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13 лютого 2002 року №01-8/155).

Отже, виходячи із вищенаведеного суд вважає, що витрати позивача на оплату послуг адвоката слід покласти на відповідача в сумі 1000 гривень.

З огляду на вищевикладене, судові витрати та витрати за послуги адвоката, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромзбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метмаш-Груп» про стягнення заборгованості в розмірі 11315,46 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 10856,00грн., пеня в розмірі 369,03 грн., 3% річних в розмірі 90,43грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метмаш-Груп» (83050, м.Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 71Б, код ЄДРПОУ 36559833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромзбут» (83005, м. Донецьк, вул. Рєчна, б.42, кв.115, код ЄДРПОУ 37086882) суму основного боргу в розмірі 10856 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн., 00 коп., 3% річних в розмірі 90 (дев'яносто) грн., 43 коп., пеню в розмірі 369 (триста шістдесят дев'ять) грн., 03 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метмаш-Груп» (83050, м.Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 71Б, код ЄДРПОУ 36559833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромзбут» (83005, м. Донецьк, вул. Рєчна, б.42, кв.115, код ЄДРПОУ 37086882) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. та витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., 00 коп.

У судовому засіданні 04 березня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11 березня 2014 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя О.О. Кучерява

Суддя Ю.С. Нестеренко

Суддя В.О. Довгалюк