Рішення

від 13.03.2014 по справі 913/410/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

13 березня 2014 року Справа № 913/410/14

Провадження №8/913/410/14

За позовом Прокурора міста Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж обладнання заводів чорної металургії", м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення 33338 грн. 31 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

у засіданні брали участь:

від заявника - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури міста Луганська, - посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача - Болдир Г.М. - головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність № 1/11-3152 від 05.08.2013;

від відповідача - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: прокурор міста Алчевська в інтересах держави в особі позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю за період з серпня по листопад 2013 року у сумі 33338,31 грн., нарахованої ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем 01.02.2006, державна реєстрація від 16.02.2006 № 040641200013.

Позов мотивовано ухиленням відповідача від добровільної сплати боргу з орендної плати за землю.

У зв'язку з надходженням позову 10.02.2014 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/410/14.

На підставі ст. 77ГПК України розгляд справи було відкладено з 24.02.2014 до 13.03.2014 - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 13.03.2014 від прокурора та позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні вони заявлені вимоги підтримали повністю.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але, поштою, спрямував на адресу суду листа без дати та без номеру (отримано судом 27.02.2014), - у якому, не заперечуючи проти позову та не спростовуючи його, просить здійснити розгляд справи за відсутності його представника.

Прокурор та позивач не заперечили проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши прокурора та позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.02.2006 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Алчевської міської ради від 13.01.2006 року №45/14 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови (п.п.1;18), площею 1,1124 га (п. 2), кадастровий номер 4411200000.05.004.0026 (п.1), нормативною грошовою оцінкою 862332,48 грн. (77,52 грн. за 1кв.м), яка надається для експлуатації виробничих будівель та споруд (п.17) та знаходиться за адресою: м. Алчевськ, вул.Тевосяна, 2 (п.1).

Орендна плата на час укладення договору встановлена на рівні 862,33 грн. на місяць (або 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) (п.9); вона щорічно, станом на 1 січня, індексується відповідно до умов, викладених у п.10 договору.

Строк внесення орендної плати визначені у п.11 договору, а саме: відповідно до чинного законодавства.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік за умов, визначених у п.14 договору, а саме: з укладенням додаткової угоди або автоматично (без укладення додаткової угоди сторін), зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, затвердження нової грошової оцінки земель міста.

Згідно п.29 договору до числа прав орендодавця віднесено право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність згідно закону та цього договору (п.40).

Термін дії договору - до 31.12.2015 (п.8).

Його державну реєстрацію здійснено 16.02.2006 за №040641200013 (а.с.10-12;13-16).

Орендована земельна ділянка передана орендареві, що підтверджується двостороннім актом приймання-передавання (а.с.16).

22.01.2008 сторони уклали додаткову угоду №1 до цього договору, якою внесли зміни, зокрема, до наступних його пунктів:

пункту 5, - та встановили, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 1452905,64 грн.;

пункту 9, - та встановили, що розмір місячної орендної плати з 01.01.2008 становить 3632,26 грн.

Державну реєстрацію цієї угоди здійснено 04.07.2008 за №040841200335 (а.с.17).

Цей спір виник з наступних підстав.

Як стверджують прокурор та позивач, відповідач склав та подав податкову декларацію на 2013 рік (а.с.20-25), у якій зазначив, що нормативна грошова оцінка 1 кв. метра орендованої ним земельної ділянки становить 303,76 грн., з урахуванням чого нормативна грошова оцінка усієї земельної ділянки становить 3.379.026,24 грн. (11124 м 2 х 303,76 грн.).

Відповідно до приписів пункту 14 договору та чинного законодавства орендна плата за користування земельною ділянкою автоматично встановлена на рівні 3% від її нормативної грошової оцінки, - або 101.370,79 грн. на рік (а не 101370,84 грн. - як вказано у позовній заяві, - що не вплинуло на визначення заявленої до стягнення суми боргу), - що становить 8447,57 грн. на місяць.

Орендар не вносив орендну плату за період з серпня по листопад 2013 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість:

за серпень 2013 року - у сумі 7995,60 грн.;

за період з вересня по листопад 2013 року - у сумі 25342,71 грн. (8447,57 грн. х 3), - а разом 33338,31 грн. (25342,71 грн. + 7995,60 грн.), - яку він просить стягнути з відповідача.

Останній визнав наявність такого боргу перед позивачем шляхом підписання 11.03.2014 акту звірення за договором оренди землі державна реєстрація №040641200013 від 16.02.2006.

Заслухавши прокурора та позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Алчевська Луганської області, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Алчевська міська рада.

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Відповідно до ч. 1 ст.22 названого Закону кошти від плати за землю надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у ст.20 цього Закону, та використовуються виключно на потреби, пов'язані з землекористуванням.

Згадувані у цьому рішенні орендні правовідносини виникли під час дії Закону України "Про плату за землю" та продовжують мати місце після 01.01.2011 - дати набрання чинності Податковим кодексом України (далі - ПКУ).

Так, відповідно до п.2 Прикінцевих положень ПКУ з 01.01.11 року Закону України "Про плату за землю" припинив свою дію, а питання внесення плати за користування землею врегульовано розділом ХІІ Податкового кодексу "Плата за землю".

Відповідно до п.287.1. ст. 287 Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 288 Кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За загальним правилом (п. 109.2 ст. 109 Кодексу) вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, нині чинний Податковий кодекс України також передбачає обов'язок орендарів земельних ділянок вносити плату за їх користування.

Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач у період з серпня по листопад 2013 року не вносив або вносив не у повному обсязі орендну плату за користування вищезгаданою земельною ділянкою.

Частиною 1 ст. 3 Закону України від 06.10.1998 №161-ХІУ "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За загальним правилом (ст. 11 ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення правочину, різновидом якого є договір.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ), який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Відповідно до ст. 13 Закону "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі є відплатним (ст.21 вищеназваного Закону).

Статтею 36 останнього встановлено, що у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Уклавши вищезгаданий договір оренди землі, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено в договорі чи в законі, а відповідно до ст. 526 Кодексу, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які звичайно висуваються.

Частиною 1 ст. 530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено термін (дату) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (дату).

Відповідач вищезазначені вимоги чинного законодавства та умови договору не виконав, що доведено доказами, долученими до матеріалів справи.

По справі належним чином доведено, що термін внесення орендної плати за кожен із спірних місяців є таким, що настав.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобов'язань за договором.

Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з

порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договорами позивач правомірно скористався правилом частини 1 ст. 617 ЦКУ, якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач не довів наявність таких обставин, а тому відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Прокурор та позивач висунули вимогу тільки про стягнення основного боргу, що є їх правом.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що прокурор та позивач довели законність та обґрунтованість заявлених вимог, позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача шляхом стягнення його на користь Державного бюджету, оскільки відповідно до приписів п.11 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до підпункту 1 п.2 ч.2 ст. 4 вищеназваного Закону у разі звернення до господарського суду з позовом майнового характеру (до їх категорії належить спір у цій справі) на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" на 1 січня 2014 року (1218,00 грн.).

Виходячи з ціни позову 33338,31 грн., сума судового збору становить 1827,00 грн. (1218,00 грн. х 1,5).

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 12, 83 Земельного кодексу України; ст.ст.13,21,36 Закону України від 06.10.1998 №161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 2, 22 та 28 Закону України "Про плату за землю"; ст.ст.109,287,288 Податкового кодексу України, керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,22,32-34,36,43,49,75,82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш ИВ :

1.Позов Прокурора міста Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж обладнання заводів чорної металургії" - про стягнення 33338 грн. 31 коп. - задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж обладнання заводів чорної металургії", ідентифікаційний код 33157710, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул.Тевосяна, 2 Луганської області, - на користь Алчевської міської ради, ідентифікаційний код 25991285, яка знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 48 Луганської області, - заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 33338 (тридцять три тисячі триста тридцять вісім) грн. 31 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж обладнання заводів чорної металургії", ідентифікаційний код 33157710, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул.Тевосяна, 2 Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок 31214206783006, отримувач - УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО - 37991503, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Луганській області, ККД - 22030001, символ - 206, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 13.03.2014 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 17 березня 2014 року.

Суддя А.П.Середа