Постанова

від 11.03.2014 по справі 904/2207/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2014 року Справа № 904/2207/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В ., Вечірко І.О.

Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

від скаржника: Никитенко Є.В., довіреність № 15455/10/10-019 від 17.07.13, представник;

Інші учасники судового процесу для розгляду апеляційної скарги не з'явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/2207/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року по справі № 904/2207/13 (суддя Камша Н.М.) відхилено клопотання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про припинення, зупинення провадження у справі, зобов'язання ліквідатора банкрута надати документи фінансово-господарської діяльності і бухгалтерського обліку банкрута за останні 3 роки ; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу -Товариства з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ, Шосе Запорізьке, будинок 14, приміщення 4 (код ЄДРПОУ 38112627); провадження у справі припинено ( а.с.230-234; т.1).

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області вмотивована відсутністю у боржника майна для задоволення вимог кредитора та обґрунтована ст..ст.37,46,п.п.6 п.1 ст.83,95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якій просить ухвалу скасувати, справу № 904/2207/13 направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи.

Також, зазначає скаржник, що ліквідатором Філіповою І.В. при здійсненні оплати суми у розмірі 2210 грн. ( штрафні санкції за порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток), не була врахована пеня, яка відповідно до чинного законодавства виникла у розмірі 128,34 грн. яка не була погашена та не включена ліквідатором до ліквідаційного балансу.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «НИК 7», м.Дніпропетровськ просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області в повному обсязі, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року по справі № 904/2207/13 залишити без змін.

Враховуючи, що неявка інших учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від інших учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року ( а.с. 236; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013року ( погоджено з Вищим господарським судом України від 19.02.2013року № 01-17/315/384/13), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

22.03.2013 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 23.04.2013 року порушено провадження у справі № 904/2207/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року у справі № 904/2207/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ, призначено голову ліквідаційної комісії Філіппову Ірину В'ячеславівну, яку зобов'язано подати на затвердження до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Оголошення про відкриття ліквідаційної процедури з метою виявлення кредиторів опубліковано в газеті "Голос України" від 15.05.2013 року № 88 (5588).

18.06.2013 року до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора надійшов звіт та ліквідаційний баланс відповідно до статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість: Приватного підприємства "Електро-Лайф", м. Дніпропетровськ, у сумі 399 812, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року по справі № 904/2207/13 відхилено клопотання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про припинення, зупинення провадження у справі, зобов'язання ліквідатора банкрута надати документи фінансово-господарської діяльності і бухгалтерського обліку банкрута за останні 3 роки ; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "НИК 7", м. Дніпропетровськ, Шосе Запорізьке, будинок 14, приміщення 4 (код ЄДРПОУ 38112627); провадження у справі припинено.

Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Юридичні особи, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, можуть подати зазначені документи ( крім довідки за ф № 4-ОПП) до органу державної податкової служби за бажанням після внесення до Єдиного державного реєстру запису про прийняття рішення про припинення.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК 7» надані:

- Протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК 7» від 31.10.2012 року про прийняття рішення про припинення товариства;

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців станом на 01.03.2013 рік про припинення юридичної особи;

- Проміжний ліквідаційний баланс станом на 14.01.2013 рік;

- Протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК 7» від 15.01.2013 року про затвердження ліквідаційного балансу;

- Бюлітень державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців № 230(30)2012 рік;

- Повідомлення кредитора ПП «Електро-лайф» про ліквідацію боржника згідно до статті 60 Господарського кодексу України;

- Заява про припинення платника податків за ф №8-ОПП від 01.11.2012 року і доданих до неї документів;

- Претензія кредитора ПП «Електро-Лайф», яка була направлена боржнику;

- Акт звіряння розрахунків;

- Відповідь на претензію;

- Договір поставки від 11.06.2012 року № 11-06/12, укладеного між ПП «Електро-Лайф» та ТОВ «НИК 7»;

- Видаткова накладна від 11.06.2012 року на поставку Скловати УРСА 5 см 21.6 кв.м. фольгова на суму 400812 грн;

- Договір припинення зобов'язання переданням відступного від 06.11.2012 року, укладеного між ТОВ»Консалтингова група «Вікторі» з ТОВ «НИК 7» за яким згідно до Акту приймання-передачі від 06.11.2012 року, ТОВ «НИК 7» передав ТОВ « Консалтингова група «Вікторі» Скловату УРСА фольгову 5 см 21.06 кв.м. взагалі не сплати 395210 грн. за договором поставки б/н від 12.04.2012року.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду

від 14.01.2014 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 41 Закону встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом тощо.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню тощо.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Однак, такий висновок суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 95 Закону встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідне правило встановлено частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, абзацом 2 частини 1 статті 95 Закону встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство боржник зокрема зазначив, що загальна сума вимог кредиторів вимоги яких не можуть бути задоволені у повному обсязі становлять 400811,0 грн., що є заборгованістю перед Приватним підприємством «Електро-Лайф».

Як вже зазначалось вище, боржником наданий Договір поставки №11-06/12 від 11.06.2012 року згідно до якого по видатковій накладній № 1 від 11.06.2012 року боржник отримав від ПП «Електро-Лайф» скловату УРСА фольговану 5 см. 216 м.кв. на суму 400812 грн., яка в подальшому була передана ТОВ «Консалтингова група «Вікторі» по Акту від 06.11.2012 року в якості відступного за борг по Договору поставки від 12.04.2012 року, який в матеріалах справи відсутній і судом не досліджувався.

Рішення про банкрутство на підставі статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ТОВ «НИК 7» було прийняте -31.10.2012 року, проміжний ліквідаційний баланс складено станом на 14.01.2013 року, де зазначено , що на 01.01.2013 рік ( том 1 а.с.12), а в подальшому і в ліквідаційному балансі станом на 17.06.2013 рік ( том 1; а.с.109) в графі наявна дебіторська заборгованість третіх осіб за товари, роботи, послуги ( графа 160) перед боржником була у сумі 263,6 тис.грн., а також були і інші оборотні активи ( графа 250) у сумі 169,2 тис. грн.

Згідно до Актів інвентаризації від 14.01.2013 року ( том 1; а.с.52) майно у боржника було вже відсутнє.

А отже, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції повинен був дослідити і відобразити в ухвалі про затвердження ліквідаційного балансу дебіторську заборгованість третіх осіб перед боржником ( можливість стягнення вказаної суми з боржників банкрута) та можливості задоволення грошових вимог, за її рахунок, боргу перед ТОВ «Електро-Лайф», також і відомості про інші оборотні активи у сумі 169,2 тис.грн. та можливості задоволення за їх рахунок заборгованості перед ТОВ «Електро-Лайф» .

Надані до матеріалів справи довідки про закриття рахунків , а саме : Банка «Фінанси та Кредит» від 07.11.2012 року № 34-06/247 та ПАТ «Діамантбанк» № 792 від 31.10.2012 року не свідчать про відсутність грошових коштів на рахунках боржника на час їх закриття.

Також слід зазначити, що згідно довідки ДПІ у Бабушкінському районі від 05.08.2013 року № 8655/10/18-313-3 боржником також були закриті рахунки у Ф «ДРРУ» АТ»Б»ФІН ТА КР»м.Дніпропетровськ - 30.10.2012 року та ПАТ «Діамантбанк» - 31.10.2012 року, але у звіті ліквідатора відсутні відомості про відсутність грошових коштів на момент закриття рахунків і неможливості у зв»язку з чим погасити борг перед ТОВ «Електро-Лайф» ( а.с.127-128; т.1).

В той час в процедурі банкрутства ліквідатором погашається борг у сумі 1000,0 грн., без пояснень у звіті ліквідатора за рахунок яких коштів, та на якому рахунку ці кошти були обліковані.

Крім того слід зазначити, що сума 1000,0 грн. згідно проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу була занесена боржником у розділ « Пасив», тобто як відсутній статутний капітал за рахунок якого неможливе погашення будь-якої кредиторської вимоги.

Із поданого звіту ліквідатора вбачається, що до реєстру вимог кредиторів ТОВ «НИК 7» станом на 16.09.2013 року ліквідатором включено вимоги ПП «Електро-Лайф» м.Дніпропетровськ на суму 400811,0 грн. ( шоста черга задоволення вимог кредиторів).

Відповідно до частини 3 статті 95 Закону кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

В пункті 36.7 Інформаційного листа (із внесеними до нього доповненнями) також зазначено, що заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів. Залежно від кількості кредиторів та/або значних майнових активів боржника, що ліквідується власником, у справі про банкрутство можуть бути створені представницькі органи кредиторів за рішенням господарського суду.

13.09.2012 року до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання грошових вимог у сумі 400811,0 грн. звернулось ПП «Електро-Лайф» ( том 1; а.с.145-156), яка як вбачається з матеріалів справи та з оскаржуваної ухвали господарського суду Дніпропетровської області судом не розглядалась.

29.10.2013року до господарського суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про грошові вимоги до банкрута за повідомленнями рішеннями № 0001871501 від 14.02.2013 року на суму 170 грн., № 0003551501 від 20.03.2013 року на суму 1020,0 грн., № 0003541501 від 20.03.2013 року на суму 1020,0 грн., всього 2210,0 грн. ( том грошових вимог, а.с.7,11,15), які були визнані ліквідатором банкрута та оплачені згідно до квитанції № 858623 від 10.01.2014 року у сумі 2210.0 грн. З грошовими вимогами у сумі 2210,0 грн. ліквідатор арбітражний керуючий Філіпова І.В., до боржника не зверталась.

Грошові вимоги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі, у зв»язку з погашенням їх ліквідатором господарським судом по суті не розглядались.

Слід звернути увагу, що в серпні 2013 року до пункту 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 року "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Інформаційний лист) були внесені зміни, відповідно до яких порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, здійснюється у підготовчому засіданні суду за результатами перевірки судом дотримання заявником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства та вимог частини 4 статті 11 Закону щодо наявності майна, достатнього для покриття судових витрат. У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі (пункт 12 Інформаційного листа (зі змінами і доповненнями)).

В ухвалі від 22.03.2013 року про прийняття заяви пор порушення справи про банкрутство до розгляду суд зобов'язав арбітражного керуючого Марченко Є.В., кандидатура якого визначена при застосуванні автоматизованої системи призначення арбітражних керуючих, надати заяву про згоду на участь у справі та відсутність обставин, що перешкоджають призначенню ліквідатором.

Арбітражний керуючий Марченко Є.В. надав до суду вказану заяву.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року у зв'язку з відсутністю у боржника коштів кандидатура Марченко Є.В. була відхилена, а призначено ліквідатором боржника засновника ( Голову ліквідаційної комісії) банкрута - Філіпову І.В.

Так, із листа № 3-2/715 від 30.04.2013 року Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (а. с. 101) вбачається, що станом на 29.12.2012 року відомості щодо земельних ділянок у власності (користуванні) ТОВ "НИК 7" в базі даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру Дніпропетровської області відсутні. Також в вищезазначеному листі повідомлено ліквідатора про те, що відповідно до постанови № 1051 від 17.10.2012 року Кабінету Міністрів України на виконання Закону України "Про державний земельний кадастр" чітко визначений порядок ведення Державного земельного кадастру, у тому числі отримання та надання відомостей. Пунктом 4 зазначеної постанови визначено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держземагентство. Докази звернення ліквідатора до Держземагентства у Дніпропетровській області з запитом та отримання відповіді в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року має бути скасована, справа має бути передана на розгляд до господарського суду.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи , згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (із внесеними до нього доповненнями) у разі скасування судових рішень, які опосередковують рух справи про банкрутство, у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство, справа (заява) передається на розгляд (новий розгляд) до відповідного господарського суду в іншому складі суду.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/2207/13 - скасувати.

Справу № 904/2207/13 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Копію постанови направити державному реєстратору Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (49004, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 48) для здійснення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "НИК 7" (код ЄДРПОУ 38112627).

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.03.2014року

Головуючий суддя О.М.Лисенко Суддя О.В.Джихур Суддя І.О.Вечірко