Рішення

від 11.03.2014 по справі 910/364/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/364/14 11.03.14

За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Контакт»

про стягнення 40 038,89 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Іващенко М.М.

за участю представників:

від позивача: Діденко І.В. за дов. № 453-О від 12.02.2013;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом м. Києва розглядається справа за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Контакт» про стягнення заборгованості в сумі 40 038,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення умов договору б/н від 16.08.2011 відповідачем у строки, передбачені умовами цього договору, не погашена заборгованість за кредитом у сумі 16 000,00 грн, не сплачені проценти за користування кредитними коштами у сумі 14 203,89 грн та комісія у сумі 3 456,00 грн, а також за неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору позивачем нараховано пеню в сумі 6 379,00 грн, всього - 40 038,89 грн.

Позивачем 19.02.2014, згідно з штампом вхідної кореспонденції суду, подано письмове пояснення нормативного обґрунтування позовних вимог б/н від 18.02.2014, відповідно до якого, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування від 16.08.2011, керуючись, зокрема, ст.ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, останній просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 11.03.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Контакт» є: 02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 17-Б, кв. 221, проте станом на дату винесення рішення у даній справі, поштові відправлення повернуті на адресу суду без вручення з відміткою поштової установи: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача є: 02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 17-Б, кв. 221, за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Ураховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 16.08.2011 між позивачем (далі - банк) та відповідачем (далі - клієнт), шляхом подачі відповідачем заяви про відкриття поточного банківського рахунку та приєднання до розміщених в мережі Інтернет «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), було укладено договір банківського обслуговування, за умовами якого відповідачеві встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через засоби електронного зв'язку.

Пунктом 3.18.6.1 Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) і/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, вернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч.ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Пунктами 3.18.1.1, 3.18.1.3 Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів відповідача, в межах кредитного ліміту. Кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На виконання умов договору б/н від 16.08.2011 позивачем надано відповідачу кредит в межах кредитної лінії в розмірі 16 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з банківського рахунку відповідача.

Відповідно до розділу Умов 3.18.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами», змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

У порушення умов договору б/н від 16.08.2011 та приписів чинного законодавства у строки, визначені умовами цього договору, відповідачем не повернуто позивачу кредитні кошти у розмірі 16 000,00 грн, не сплачено проценти за користування кредитними коштами у сумі 14 203,89 грн та комісія у сумі 3 456,00 грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки станом на час прийняття рішення відповідачем у порушення умов договору б/н від 16.08.2011 не повернуто позивачеві кредит в сумі 16 000,00 грн, не сплачені проценти за користування кредитними коштами у розмірі 14 203,89 грн та комісія у розмірі 3 456,00 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 000,00 грн заборгованості за кредитом, 14 203,89 грн процентів за користування кредитними коштами та 3 456,00 грн комісії підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6 379,00 грн.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.18.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Таким чином, оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії за договором б/н від 16.08.2011, позов у частині стягнення з останнього пені визнається судом обґрунтованим. Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 379,00 грн пені також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 40 038,89 грн.

Судові витрат відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Контакт» (02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 17-Б, кв. 221, код ЄДРПОУ 33443373) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп. заборгованості за кредитом, 14 203 (чотирнадцять тисяч двісті три) грн 89 коп. заборгованості за процентами, 3 456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн 00 коп. заборгованості за комісією, 6 379 (шість тисяч триста сімдесят дев'ять) грн 00 коп. пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.03.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова