Рішення

від 12.03.2014 по справі 902/214/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2014 р. Справа № 902/214/14

Суддя господарського суду Мельник П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши матеріали

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Хмільницька швейна фабрика "Лілея" 22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул.Пушкіна, 78/1

до : Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика" 23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул.Гагаріна, 2

про стягнення 289 555,06 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача : Матюх А.В. - керівник ПАТ "Хмільницька швейна фабрика "Лілея";

Любасюк В.С., Захарченко В.М. - за довіреностями;

відповідача: не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Хмільницька швейна фабрика "Лілея" до Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика" про стягнення 289 555,06 грн. заборгованості за надані послуги.

Ухвалою суду від 27.02.14 р. порушено провадження за вказаним позовом та призначено засідання на 12.03.14 р.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити з підстав, вказаних в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з''явився, відзиву по справі не надав.

При цьому, слід вказати, що після закінчення справи по суті через канцелярію суду від відповідача до суду надійшла заява без номера від 11.03.14 р. (вх.№ 08-46/2338/14 від 12.03.14 р.), згідно якого останній просить суд відкласти розгляд справи в зв''язку з неможливістю забезпечити явку представника - юриста.

Зважаючи на те, що судовий розгляд справи №902/214/14 закінчено по суті 12.03.14 р. об 10 год. 20 хв. згідно протоколу судового засідання від 12.03.2014 року, а відповідач подав до суду заяву значно пізніше згідно відмітки канцелярії господарського суду Вінницької області (12.03.14 р., 10:49 год.), тобто після оголошення вступної та резолютивної частини рішення та оголошення судового засідання закритим по справі № 902/214/14 у відповідності до протоколу судового засідання від 12.03.2014 року, зазначене клопотання відповідача судом до уваги не береться.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

На виконання укладеного між сторонами договору від 04.02.13 р. №2 позивач з наданої відповідачем сировини, фурнітури і прикладних матеріалів виготовив швейних виробів на загальну суму 289555,06 грн., про що свідчать підписані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п.4.4. договору оплата по виготовленню верхнього одягу з давальницької сировини проводиться не пізніше 3 днів після отримання коштів від замовлення.

Роботи по пошиву швейних виробів позивачем було виконані вчасно та без зауважень, в той час, як відповідачем надані послуги оплачені не були, що і стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Хмільницька швейна фабрика "Лілея" з позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами є господарськими відносини, які виникають з договору про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню послуг з пошиву одягу, без жодних претензій з боку відповідача.

Проте, відповідач не виконав свого обов"язку щодо оплати наданих послуг згідно умов укладеного договору, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 289555,06 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача у розмірі пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тульчинська швейна фабрика" (23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул.Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ 00308620) на користь Публічного акціонерного товариства "Хмільницька швейна фабрика "Лілея" (22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул.Пушкіна, 78/1, код ЄДРПОУ 00308637) 289555,06 грн. основного боргу та 5791,11 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

4. Рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 березня 2014 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул.Пушкіна, 78/1

3 - відповідачу 23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул.Гагаріна, 2