Постанова

від 14.03.2014 по справі 812/1250/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1250/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Шембелян В.С.

при секретарі: Стройній О.О.

за участю сторін:

представник позивача: Попова М.М.

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства виробничого об'єднання "Луганський верстатобудівний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 259283,34 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства виробничого об'єднання "Луганський верстатобудівний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 259283,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ДП ВО «Луганський верстатобудівний завод» зареєстровано платником внесків в управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з 12.01.200 за №01-0027. Станом на 01.02.2014 року за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.11.2013 по 01.01.2014 у розмірі 259283,34 грн. Заборгованість на теперішній час не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю та визнання позовних вимог в повному обсязі

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод», є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.05.2013 (а. с. 5), заходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 12.01.2000 за №01-0027 (а. с. 4).

За період з 01.11.2013 по 31.12.2013 позивачем на адресу Державного підприємства виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод» направлялися розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 на загальну суму 259283,34 грн.

Станом на 01.02.2014 відповідач має заборгованість перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у сумі 259283,34 грн., яка підтверджена розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які разом з супровідними листами отримані повноважним представником відповідача (а.с.9-46), розрахунком заборгованості (а. с. 6-7) та карткою особового рахунку за період з 01.11.2013 по 01.01.2014 (а. с. 8).

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), "Про пенсійне забезпечення", Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 - VI (далі - Закон № 2464), яким внесено зміни до Законів України "Про пенсійне забезпечення" та № 1058.

Разом з цим положення Закону № 1058, які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом № 2464 не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б - з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

При цьому, чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо стягнення з підприємств фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з урахуванням їх фінансового становища, так як вказані суми вже є фактично сплачені пенсіонерам.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 121 КАС України, у разі визнання відповідачем адміністративного позову, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі, про що він надав відповідну заяву, тому позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства виробничого об'єднання "Луганський верстатобудівний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 259283,34 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод» (юридична адреса: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1, ідент. код 14311005) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (місцезнаходження: вул. Советська, 42, м. Луганськ, 91055, р/р 25606301726 в Обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792330) заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком №2 за період з 01.11.2013 по 31.12.2013 в сумі 259283,34 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят три гривні 34 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя В.С. Шембелян