Ухвала

від 17.02.2014 по справі 6/80-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 лютого 2014 року Справа № 6/80-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогил С.К., суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Селіваненка В.П., Шевчук С.Р. розглянувши заявуУправління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 04.12.2013 у справі№6/80-10 за заявоюУправління Пенсійного фонду України в м. Конотопі доТовариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-2000" пробанкрутство, В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.05.2011 по справі №6/80-10 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-2000"; ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-2000" - як юридичну особу; провадження у справі - припинено, інше.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.05.2011 скасовано, а провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-2000" припинено, як безпідставно порушене.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2013 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі) звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2013 у справі №6/80-10, в якій заявник просить зазначену постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (положення частини третьої статті 6, статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 04.07.2012 у справі №19/5009/3516/11.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія судів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як убачається зі змісту постанови від 04.12.2013 у справі №6/80-10, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо припинення провадження у справі про банкрутство боржника як таке, що безпідставно порушене, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини стосовно того, що ініціюючий кредитор, звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, не довів наявності спеціальних підстав, передбачених статтею 52 Законом про банкрутство, зокрема, факту відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Водночас у постанові від 04.07.2012 у справі №19/5009/3516/11 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом в порядку статті 52 Закону про банкрутство та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій встановлено обставини, що свідчать про відсутність боржника за його місцезнаходженням та безспірність вимог ініціюючого кредитора до боржника.

Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки свідчать про наявність у цих справах різних фактичних обставин, на підставі яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №6/80-10 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 ,111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі у допуску справи №6/80-10 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Могил Судді: С.Владимиренко А.Демидова В.Селіваненко С.Шевчук