Рішення

від 05.03.2014 по справі 910/1951/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1951/14 05.03.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії до Центру трудової реабілітації для розумово відсталих інвалідів м. Києва з відділенням соціально-побутової адаптації Міністерства соціальної політики України про стягнення 2 338,02 грн. за участю представників позивача - Тарасюк Л.В., довіреність №570 від 11.12.2013 року, відповідача - Сидоренко Н.К.- директор,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 2 248,97 грн. боргу, 36,00 грн. 3% річних, 3,10 грн. інфляційних втрат та 49,95 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за договором про надання телекомунікаційних послуг №2517300 від 01 липня 2009 року за період з грудня 2012 року по жовтень 2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.03.2014 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 липня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії та Центром трудової реабілітації для розумово відсталих інвалідів м. Києва з відділенням соціально-побутової адаптації Міністерства соціальної політики України було укладено договір № 2517300 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до якого позивач зобов'язався надавати телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2 (п.1.1 договору).

Пунктом 4.2. вищевказаного договору передбачено обов'язок відповідача сплачувати за надані позивачем послуги за спільно погодженою системою оплати.

Пунктом 4.3. вищевказаного договору передбачено обов'язок відповідача своєчасно сплачувати за надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Згідно пункту 4.5. договору оплата за отримані послуги проводиться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Факт надання телекомунікаційних послуг позивачем на суму 2 248,97 грн. підтверджується поясненнями представників позивача та частково відповідача, розшифровками міжміських та міжнародних розмов, копією обігової відомості по абоненту за період з грудня 2012 року по жовтень 2013 року та копіями рахунків-актів з додатками.

Однак, в порушення вищезазначених умов договору відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг виконував не належним чином, оскільки не оплатив надані позивачем телекомунікаційні послуги за період з грудня 2012 року по жовтень 2013 року у розмірі 2 248,97 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з надання послуг відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з їх оплати у передбачений договором строк і має заборгованість у розмірі 2 248,97 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 248,97 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

У п. 5.8. договору сторони передбачили, що за порушення строків сплати, передбачених цим договором, відповідач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з оплати у визначений договором строк за надані послуги на суму 2 248,97 грн. позивачем нараховано 49,95 грн. пені.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені та штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені до 1,00 грн.

Позов в частині стягнення 36,00 грн. 3 % річних та 3,10 грн. інфляційних втрат у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості послуг обґрунтований та підлягає задоволенню відповідно до розрахунку позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Центру трудової реабілітації для розумово відсталих інвалідів м. Києва з відділенням соціально-побутової адаптації Міністерства соціальної політики України (04215, м. Київ, пр. Свободи, 26-А; код 25916674) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18, код 21560766) 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 97 коп. основного боргу, 1 (одна) грн. 00 коп. пені, 36 (тридцять шість) грн. 00 коп. 3% річних, 3 (три) грн. 10 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 12.03.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна