Постанова

від 12.03.2014 по справі 812/587/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

6.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/587/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» - Саранча Н.А.,

представника першого відповідача - Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області (реєстраційна служба) - Ковтун О.М.,

другого відповідача - державного реєстратора Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Безуглової М.В. - не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» до Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області (реєстраційна служба), державного реєстратора Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Безуглової М.В. про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення про відмову у державній реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» до Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області (реєстраційна служба) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення про відмову у державній реєстрації.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року залучено до участі у справі № 812/587/14 у якості другого відповідача державного реєстратора Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Безуглову М.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 травня 2011 р. між позивачем та Краснолуцькою міською Радою був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до якого Краснолуцька міська Рада, рішенням 5-ї сесії 6-го скликання від 16.03.2011р. № 53 надає, а позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Красний Луч, мікрорайон 3, буд. 100-6. Договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему м. Красний Луч Луганської області, про що у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі вчинено запис від 14.06.2011 р. за № 441160004000079.

11 вересня 2013 р. між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, згідно із якою п. 3.1 Договору викладено у такій редакції: "3.1. Договір укладено строком до 15.06.2014 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

04 листопада 2013 р. відповідачем була отримана заява від представника позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) та зареєстрована в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.11.2013 р. за реєстраційним номером 3785951.

Однак, 07 грудня 2013 р. відповідач прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8769879. Підставою для відмови державний реєстратор прав на нерухоме майно Безуглова М.В. визнала те, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: поданий для проведення державної реєстрації договір оренди земельної ділянки втратив чинність у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Подану додаткову угоду, про поновлення договору оренди землі, було укладено у строк, що суперечить ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (понад один місяць).

На думку позивача, прийняте державним реєстратором Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Безугловою М.В. рішення є незаконним та протиправним, оскільки ним порушені законні права та інтереси позивача, а також вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник першого відповідача - Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області (реєстраційна служба) в судовому засіданні залишила вирішення справи на розсуд суду.

Другий відповідач - державний реєстратор Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Безуглова М.В., належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, першого відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30 травня 2011 року між Краснолуцькою міською Радою та приватним акціонерним товариством «Луганське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації «Спецавтоматика» був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до якого Краснолуцька міська Рада, рішенням 5-ї сесії 6-го скликання від 16.03.2011р. № 53 надає, а приватне акціонерне товариство «Луганське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації «Спецавтоматика» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Красний Луч, мікрорайон 3, буд. 100-б. Договір укладено строком до 14.06.2013 року.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 75139,42 грн. за один рік, по 6261,62 грн. щомісяця. Договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему м. Красний Луч Луганської області, про що у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі вчинено запис від 14.06.2011 р. за № 441160004000079 (а.с.6-11).

На підставі вищевказаного договору відбулась передача в натурі земельної ділянки площею 1,6127 га за адресою : Луганська область, м. Красний Луч, мікрорайон 3, буд. 100-б, для розміщення та обслуговування будівлі колишньої котельної, в оренду строком до 14.06.2013 року (а.с.12-17).

11 вересня 2013 року між Краснолуцькою міською Радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал», який є правонаступником приватного акціонерного товариства «Луганське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики і охоронної сигналізації «Спецавтоматика» укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки (а.с.19).

Згідно додаткової угоди змінено умови договору оренди земельної ділянки реєстр. № 441160004000079 від 14.06.2011 року, зокрема :

- найменування орендаря у зазначеному договорі читати - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал»;

- у пункті 2.1 зазначити : «кадастровий номер земельної ділянки 4411600000:08:002:0027»;

- п. 3.1 договору викладено у такій редакції : "3.1. Договір укладено строком до 15.06.2014 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

Упродовж періоду з травня 2013 року по листопад 2013 позивач сплачував орендну плату у сумі 6261,62 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.20-26).

04 листопада 2013 р. державним реєстратором Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Безугловою М.В. було отримано заяву від представника позивача Саранчи Н.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) та зареєстрована в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.11.2013 р. за реєстраційним номером 3785951 разом з необхідним пакетом документів (а.с.27).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Безуглової М.В. від 07 грудня 2013 року № 8769879 відмовлено у державній реєстрації іншого речового права - право оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 216769344116, що розташована : Луганська область, м. Красний Луч, мікрорайон 3, буд. 100-б, кадастровий номер земельної ділянки 4411600000:08:002:0027, за суб'єктом ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» (а.с.28).

Підставою для відмови державний реєстратор прав на нерухоме майно зазначив те, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: поданий для проведення державної реєстрації договір оренди земельної ділянки втратив чинність у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Подану додаткову угоду, про поновлення договору оренди землі, було укладено у строк, що суперечить ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (понад один місяць).

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган державної реєстрації прав зокрема проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зокрема державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ч.1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі зокрема договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно ч.1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі, якщо об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, одним з таких органів на вибір заявника, а також у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі наявності помилки в Державному земельному кадастрі, яка виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів).

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Договірни відносини пов'язані з орендою регулюються Цивільним кодексом України, зокрема статтею 764 вказаного Закону визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, догові вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається подовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Спеціальним законом, який регулює відносини повязані з орендою землі є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Суду не надано доказів щодо надіслання листа-повідомлення орендодавцем (Краснолуцькою міською радою) про заперечення у поновленні договору оренди землі. Додаткова угода оренди землі від 11.09.2013 року укладена, в судовому порядку не оскаржена та не визнана недійсною або незаконною.

Згідно норм Закону України «Про місцеве самоврядування» міські ради працюють сесійно та виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання регулювання земельних відносин. Наступні сесії ради скликаються міським головою відповідної ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (п.34 ч.1 ст. 26, п.21 ч.1 ст.43, ч.ч.4,5 ст. 46).

Отже, з вищенаведеного вбачається, що рішення, щодо укладання додаткової угоди може бути вирішено лише на пленарних засіданнях міської ради, які призначаються міським головою ради. Тобто, позивач не міг вплинути на процес пришвидшення укладання додаткової угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.136 ч.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платіжними дорученнями про сплату орендної плати за період травень - листопад 2013 року позивачем відповідно до договору від 30 травня 2011 року у сумі 6261,62 грн., підтверджується, що позивач сумлінно, в повному обсязі та своєчасно виконував свої обов'язки, щодо виконання умов договору та вимог законодавства (а.с.20-26).

З вищенаведеного вбачається, що відповідачем - державним реєстратором прав на нерухоме майно Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Безугловою М.В. рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8769879 від 07 грудня 2013 року прийнято не у спосіб передбачений чинним законодавством, оскільки договір від 30 травня 2011 року був фактично подовжений, з підстав виконання його умов позивачем та відсутністю заперечень Краснолуцької міської ради та укладена додаткова угода від 11.09.2013 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З ціллю повного захисту прав позивача, суд вважає за можливе, із застосуванням ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, визнавши оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8769879 від 07 грудня 2013 року протиправним.

З квитанції № 121 від 09.01.2014 року вбачається, що позивачем за подачу до адміністративного суду позовної заяви немайного характеру сплачено судовий збір у сумі 73,08 грн. (а.с.2).

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, витрати зі сплати судового збору у сумі 73,08 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 12 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 17 березня 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» до Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області (реєстраційна служба), державного реєстратора Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Безуглової М.В. про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення про відмову у державній реєстрації, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області (реєстраційна служба), які полягають у відмові державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме : іншого речового права - права оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 216769344116, що розташована за адресою : Луганська область, м. Красний Луч, Мікрорайон 3-й, земельна ділянка 100-б, кадастровий номер земельної ділянки 4411600000:08:002:0027.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Безуглової М.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8769879 від 07 грудня 2013 року.

Зобов'язати Краснолуцьке міське управління юстиції Луганської області (реєстраційну службу) здійснити державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме : іншого речового права - права оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 216769344116, що розташована за адресою : Луганська область, м. Красний Луч, Мікрорайон 3-й, земельна ділянка 100-б, кадастровий номер земельної ділянки 4411600000:08:002:0027.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал» судовий збір у сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 17 березня 2014 року.

Суддя Т.І. Ковальова