Рішення

від 13.03.2014 по справі 917/212/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2014 Справа № 917/212/14

м. Полтава

за позовом Фермерського господарства "Діана", вул. Генерала Швидкого, 7, с. Степанівка, Чутівський район, Полтавська область

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Свод Групп", вул. Клари Цеткін, 37, м. Полтава, 36011

про стягнення 620360,00 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: Майданюк Г.О., довіреність від 31.01.2014 року;

Від відповідача: Щепіхін С.О., довіреність від 12.03.2014 року;

Іванов О.А., довіреність від 12.03.2014 року.

Резолютивна частина рішення оголошена згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.03.2014 року.

Повне рішення складено 17.03.2014 року.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 620360,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 1-с від 14.11.2013 року, з яких: 596500,00 грн. - основний борг; 5965,00 грн. - інфляційні витрати; 17895,00 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості та підстави для нарахування інфляційних витрат та 3% річних.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов від 12.03.2014 року (а.с. 63-65), зокрема, стверджує, що в момент передачі соняшнику відповідачем не був наданий сертифікат якості для встановлення якісних показників соняшнику, що суперечить закону та умовам договору, а також посилається на те, що позивач неправильно розрахував інфляційні витрати та значно завищив розмір 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між сторонами по справі укладено договір № 1-С від 14.11.2013 року (далі - Договір), згідно якого продавець (позивач) зобов'язався продати та передати у власність покупця (відповідача) соняшник (товар) з якісними показниками: вологість - до 8,5%, засміченість - до 2 %, в кількості 114,0 тон, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Поставка товару здійснюється транспортом покупця на умовах EXW, склад продавця: с. Степанівка, Чутівського р-ну, Полтавської області, Україна (п. 2.1.Договору) Одночасно з товаром продавець зобов'язується передати покупцю документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром, а саме: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок-фактура, сертифікат якості (п. 2.2. Договору).

Загальна кількість товару, що поставляється за даним договором складає 114,00 тон. (п. 4.1. Договору). Вартість однієї тони товару складає 5250,00 грн. (п. 6.1. Договору). Остаточна вартість товару за погодженням сторін визначається в рахунках на оплату та видаткових накладних на кожну окрему партію товару в залежності від його якісних показників (п. 6.2. Договору).

На виконання умов Договору, за довіреністю № 325 від 18.11.2013 року відповідач отримав від позивача у власність 114 тон соняшника на загальну суму 598500 грн. Товар був відпущений партіями за накладними № 26 від 18.11.2013 року, №27 від 19.11.2013 року, № 28 від 20.11.2013 року (копії в матеріалах справи а.с. 15,19, 24, оригінали оглянуті в судовому засіданні) і вивезений відповідачем 18.11.2013 року, 19.11.2013 року, 20.11.2013 року, що підтверджується наявними у справі товарно-транспортними накладними (а.с. 17,18,21-23,26,27).

Як свідчать матеріали справи товар отримувався відповідачем без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості.

Надані позивачем податкові накладні (а.с. 16,20,25) доводять реальність господарських операцій щодо передачі відповідачу товару на суму 598500 грн.

П. 7.1. Договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця не пізніше 10 календарних днів з моменту поставки товару (партії товару).

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура № 26 від 18.11.2013 року.

Свої зобов'язання щодо проведення розрахунку за отриманий товар відповідач в повному обсязі не виконав. Як свідчить наявні у справі платіжні доручення №2 від 26.12.2013 року, №5 від 27.12.2013 року оплата товару, отриманого за накладною №26 від 18.11.2013 року, відповідачем була здійснена на суму 2 000,00 грн. Інших доказів проведення між сторонами розрахунків позивачем не надано, а відповідач не посилається про оплату товару повістю. Актом звірки розрахунків (а.с. 51) сторони засвідчили наявність у відповідача основної заборгованості на суму 596500,00 грн.

Таким чином, згідно ст. 7.1. Договору строк сплати отриманого товару на момент звернення з позовом до суду настав, а відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання.

На претензію від 10.01.2014 року №1 щодо погашення заборгованості в сумі 598500 грн. за отриманий товар відповідач належним чином не відреагував, борг не сплачено.

Судом береться до уваги, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Виходячи зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати отриманого товару.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач передав відповідачу у власність товар, а відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за Договором, а саме не сплатив у повному обсязі вартість отриманого товару.

Заперечення відповідача, стосовно якості товару, а саме того, що в момент передачі соняшнику відповідачем не був наданий сертифікат якості для встановлення якісних показників соняшнику, судом визнаються необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.1., 5.2. Договору якість товару повинна відповідати вимогам, які звичайно ставляться до такого виду товару, товар має відповідати вимогам щодо якості в момент його передання покупцеві. У разі виявлення невідповідності поставленого товару вимогам, передбаченим цим договором, покупець зобов'язаний у триденний термін викликати представника продавця для складання відповідного акту (п. 5.4. Договору). В разі виявлення невідповідності за якістю товару сторони в присутності представників покупця та продавця проводять контрольний відбір взірця товару і перевіряють якість товару в незалежній лабораторії (п. 5.5. Договору).

Отже, обов'язок доведення передачі неякісного товару продавцем, згідно Договору, покладається на покупця.

Як свідчать матеріали справи, під час приймання товару відповідачем не було здійснено жодних зауважень позивачу щодо відсутності сертифікату якості товару та не було складено акт про фактичну якість товару згідно п. 5.4. Договору. Товар був фактично прийнятий відповідачем без заперечень.

Також судом приймається до уваги, що непередача продавцем товарносупровідних документів тягне наслідки, передбачені ст. 666 ЦК України, а саме: покупець має право встановити розумний строк для їх передання,а якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем не надані докази, які б свідчили про встановлення позивачу строку для передання таких документів, і відповідач не посилається на наявність таких доказів, що зафіксовано в протоколі судового засідання від 13.03.2014 року.

Таким чином, відповідачем не доведено факт передачі позивачем неякісного товару, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу за отриманий товар визнаються судом обґрунтованими та задовольняються повністю.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Також, позивач просить стягнути 17895 грн. 3% річних від суми боргу за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, а також 5965 грн. інфляційних витрат в період з грудня 2013 року по січень 2014 року.

При перевірці розміру заявлених до стягнення інфляційних витрат судом виявлено, що в розрахунку позивача має місце перевищення індексу інфляції за визначений період, тому вимоги в цій частині позову задовольняються частково - на суму 4175,50 грн. Вимоги про стягнення 3 % річних суд задовольняє частково - на суму 3039,70 грн., оскільки їх розмір за заявлений період позивачем також завищено (перевірка правильності розрахунків інфляційних та 3 % річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ").

В частині вимог про стягнення 1789,50 грн. інфляційних витрат та 14855,30 грн. 3% річних у позові відмовляється в зв'язку з необґрунтованістю.

Судові витрати покладаються відповідно до ст. 44, частини 5 ст. 49 ГПК України, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44 (ч.5), 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Свод Групп", вул. Клари Цеткін, 37, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 35107389, р/р 2600104604401 МФО 339500 в АТ "ТАС-комбанк" у м. Києві на користь : Фермерського господарства "Діана", вул. Генерала Швидкого, 7, с. Степанівка, Чутівський район, Полтавська область, 38813, код ЄДРПОУ 13943464, р/р 260099585 в АТ "Райффайзен банк Аваль", м. Чутове, МФО 380805 - 596 500 грн. 00 коп. - основного боргу; 3 039 грн. 70 коп. - 3% річних; 4 175 грн. 50 коп. - інфляційні витрати; 12074 грн. 30 коп. - судового збору.

3. В частині вимог про стягнення 1789,50 грн. інфляційних витрат та 14855,30 грн. 3% річних у позові відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.03.2014 року.

Суддя Пушко І.І.