Постанова

від 14.03.2014 по справі 815/1471/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1471/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області до Закритого акціонерного товариства «Тарутинський сирзавод» про стягнення заборгованості у розмірі 1063,47 грн., -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Тарутинський сирзавод» в якому просив суд стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1063,47 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Тарутинський сирзавод» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області як платник страхових внесків.

Відповідач виконує роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Закрите акціонерне товариство «Тарутинський сирзавод» має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1063,47 грн. за період з 01.02.2014 року по 25.02.2014 року, в порушення п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. п. 6.2. п. 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Позивач вважає, що своїми діями відповідач грубо порушує вимоги чинного законодавства, що призводить до дефіциту надходжень в бюджет Пенсійного фонду України та невиконання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно (а.с.26). 12 березня 2014 року через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника (а.с.24).

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини свого неприбуття суд не повідомляв (а.с.27).

Суд, з урахуванням ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Тарутинський сирзавод» зареєстроване Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області 09.11.2000 року за № 15481200000000129.

Закрите акціонерне товариство «Тарутинський сирзавод» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області як платник єдиного внеску.

Відповідач виконує роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що на даному підприємстві за Списком № 2 працював громадянин ОСОБА_1.

На підставі протоколу, заяви про призначення/перерахунок пенсії, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.10-13).

Так, суд встановив, що відповідно до розрахунків суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідач має заборгованість перед УПФУ у Тарутинському районі Одеської області по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерам, які працювали на зазначеному підприємстві в сумі 1063,47 грн. за період з 01.02.2014 року по 25.02.2014 року (а.с.18).

Суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують наявність заборгованості у Закритого акціонерного товариства «Тарутинський сирзавод» перед Управлінням пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області.

Свій висновок суд обґрунтовує наступним чином.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Відповідно до ч.2 п. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

До таких осіб відносяться ті, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

100% відшкодування підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно ч.2 п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058, особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року.

Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (надалі Закон № 1788-XII) встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Статтею 100 Закону № 1788-XII встановлено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону.

Відповідно зазначеної статті особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Так, суд встановив, що ОСОБА_1 має необхідний стаж роботи, визначений вищевказаним законом, що підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.10, 12).

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, якою встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно пп. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на матеріали справи, суд встановив, що Закрите акціонерне товариство «Тарутинський сирзавод» зобов'язано згідно з п. 6.8. Інструкції в термін до 25 числа щомісячно забезпечувати відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно наданих розрахунків. На адресу останнього УПФУ надіслано повідомлення про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, але відповідачем сума витрат не відшкодована, розрахунки не оскаржено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, доказів самостійної сплати заборгованості до суду не надходили.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз».

Відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору.

Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення судових експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 71, 94, 122, 128, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Тарутинський сирзавод» (Одеська область, смт. Тарутине, вул. Червона, 5, код ЄДРПОУ 00446718) на користь Управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 1063 (одна тисяча шістдесят три),47 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Суддя О.Я. Бойко