Рішення

від 11.03.2014 по справі 901/567/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2014Справа №901/567/14

За позовом заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (вул. Казанська, 27, місто Сімферополь, АР Крим, 95006) в інтересах держави в особі:

квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя (вул. Павленко, 9, місто Сімферополь, АР Крим, 95006)

до відповідача - приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2 А, місто Сімферополь, АР Крим, 95006)

про стягнення 52 093,20 грн.

Суддя І.І.Дворний.

Представники від сторін:

прокурор - Шумовський М.П., службове посвідчення №012217, від 01.11.2012, заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері;

від квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя - Курчі Р.М, довіреність №10/248 від 23.01.2014, представник;

від приватного підприємства "Артек-Союз" - не з'явився.

Суть спору : 10 лютого 2014 року заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Артек-Союз" на свою користь 52093,20 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на відшкодування витрат з опалення приміщень від 14 листопада 2012 року №7 в частині відшкодування витрат по опаленню будівлі №40 в/м №239 військової частини А3835, що використовується приватним підприємством "Артек-Союз" для організації харчування особового складу військової частини А3835.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2014 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Через неявку відповідача у судове засідання суд в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладав, про що 25 лютого 2014 року виніс відповідну ухвалу

У судове засідання, що відбулось 11 березня 2014 року, з'явились прокурор та представник позивача, які наполягали на задоволенні позовних вимог. Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, явку свого представника у судове засідання повторно не забезпечив, про причини неявки суд також не повідомив.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням приватного підприємства "Артек-Союз" є адреса: вул. Павленко, 2 А, місто Сімферополь, АР Крим, 95006. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2012 року квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополь (за договором балансоуримувач) та приватне підприємство "Артек-Союз" (за договором субабонент) уклали договір №7 на відшкодування витрат з опалення приміщень, відповідно до пункту 1.1 якого, балансоутримувач здійснює опалення військового об'єкту - будівлі за ГП №40 військової частини А3835 в/м №239 (м. Бахчисарай) від котельні балансоутримувача, а субабонент приймає на себе зобов'язання відшкодовувати балансоутримувачу витрати по опаленню, їдальні, що розташована в будівлі №40 в/м №239, яка використовуються субабонентом для організації харчування особового складу військової частини А3835 (а.с. 12-15).

Приміщення та площі, що опалюються, приведені у додатку №1 до договору. Загальна площа приміщень, що опалюються складає 468,8 кв.м.

Площа визначена наступним чином: площа виробничих приміщень - 392 кв.м., площа що використовується в обідньому залі особовим складом військової частини для прийому їжі (площа визначена згідно розрахунку від штатної чисельності особового складу строкової служби військової частини, а саме: 64 чол. х 1,2 кв.м = 76,8 кв.м.). Підстава: розпорядження начальника Кримського територіального КЕУ від 30 жовтня 2012 року №303/24/2-3643.

У пункті 1.3 договору сторони домовились, що субабонент зобов'язується відшкодовувати витрати по опаленню за встановленими тарифами та у строки, передбачені цим договором.

Відшкодування витрат за опалення по даному договору здійснюється субспоживачем на розрахунковий рахунок балансоутримувача на підставі рахунків, виписаних балансоутримувачем, що відновлює його лімітну статтю (пункт 1.4).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору опалення об'єкту здійснюється протягом опалювального сезону, початок і закінчення якого визначається наказом начальника Сімферопольського гарнізону.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що відшкодування витрат на опалення здійснюється в грошовій формі у безготівковому вигляді.

У пунктах 5.3, 5.4 договору сторони узгодили, що рахунок на відшкодування субабонентом витрат на опалення нараховується балансоутримувачем в залежності від площі, що приведена в додатку №1 до договору, та тарифу, встановленому місцевими органами влади у населеному пункті за місцем дислокації військової частини. Субабонент здійснює 100% оплату відшкодування витрат на опалення протягом 10 днів після одержання рахунку від балансоутримувача.

Розрахунковим періодом вважається період з першого числа попереднього місяця по перше число поточного місяця (п. 5.1 Договору).

У пункті 10.1 договору визначений термін його дії - з моменту підписання сторонами до 30 квітня 2013 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до наказу начальника Бахчисарайського гарнізону від 14 листопада 2012 за №34 "Про початок опалювального сезону 2013-2014 років у військових частинах Бахчисарайського гарнізону" з 15 листопада 2013 року розпочато опалювальний сезон житлових та казармених приміщень, будівель та споруд (а.с. 19).

Крім того, рішенням виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради від 03 серпня 2012 року за №226 "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання" затверджені тарифи на послуги опалення для бюджетних організацій та інших споживачів із розрахунку плати за 1 кв.м. загальної площі, що опалюється в місяць на протязі року - 16,90 грн. з 20% ПДВ.

Відповідно до вимог договору, квартирно-експлуатаційним відділом міста Сімферополь 11 листопада 2013 року, 10 грудня 2013 року та 16 січня 2014 року приватному підприємству "Артек-Союз" нарочним надано рахунок №7 від 11 листопада 2013 року про відшкодування субабонентом витрат на опалення за жовтень 2013 року у сумі 14537,64 грн., рахунок №7 від 10 грудня 2013 року про відшкодування субабонентом витрат на опалення за листопад 2013 року у сумі 18777,78 грн. та рахунок №7 від 16 січня 2014 року про відшкодування субабонентом витрат на опалення за грудень 2013 року в сумі 18777,78 грн.

В підтвердження факту належного опалення приміщень, визначених пунктом 1.1. договору, в період часу з 08 жовтня 2013 року по 31 грудня 2013 року, військовою частиною А3835 та відповідачем 31 жовтня 2013 року та 30 листопада 2013 року підписано відповідні акти. Акт від 31 грудня 2013 року відповідач не підписав, зауважень до нього не вніс про що комісією складено відповідний акт. Проте жодних письмових доказів того, що опалення приміщень здійснювалось не у повному обсязі або неналежним чином відповідачем на час розгляду спору суду надано не було.

З наявної в матеріалах справи довідки про заборгованість відшкодування витрат на опалення будівлі №40 за ГП військової частини А3835, яка передана у користування приватному підприємству «Артек-Союз», виданою квартирно-експлуатаційним відділом міста Сімферополь, вбачається, що станом на 01 лютого 2014 року у відповідача перед квартирно-експлуатаційним відділом міста Сімферополь склалась заборгованість по відшкодуванню витрат на опалення у розмірі 52093,20 грн., несплата якої у добровільному порядку і послугувала підставою для звернення заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополь до суду з вимогою про її примусове стягнення.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та статей 2, 29 Господарського процесуального кодексу України при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звернутись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших та інших юридичних осіб. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор мар право звертатися до господарського суду в інтересах держави.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №З-рп/99 визначено, що інтереси держави є оціночним поняттям і тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Окрім того, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В системі Збройних Сил України таким органом виступає Міністерство оборони України, структурним підрозділом якого є квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополь.

Звертаючись до суду з даною позовною заявою, прокурор зазначив, що квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополь є суб'єктом господарської діяльності Збройних Сил України, який утримується за рахунок Державного бюджету.

Фінансування Збройних Сил України відповідно до статті 15 Закону України «Про Збройні Сили України» здійснюється за рахунок Державного бюджету. Разом з тим, як стверджує прокурор, невиконання відповідачем умов договору завдає шкоди економічним інтересам держави, так як Міністерство оборони України не може використовувати несплачені відповідачем грошові кошти, що негативно впливає на стан боєготовності.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що закріплено у частині 1 статті 175 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір недійсним у судовому порядку не визнавався, доказів, які підтверджують невідповідність його актам цивільного законодавства сторонами суду надано не було, у зв'язку з чим, він у відповідності до приписів статті 629 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань та є обов'язковим для виконання ними.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статі 612 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у статті 193 Господарського кодексу України.

Так, матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої договірні зобов'язання, зокрема, здійснив опалення об'єкту та виставив відповідачу рахунки на відшкодування витрат на опалення, що відповідачем належними та допустими доказами на момент розгляду справи у суді спростовано не було.

В порушення вимог зазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України, умов договору, відповідач не відшкодував витрати на опалення у повному обсязі, заборгувавши позивачу 52093,20 грн., що підтверджується вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи. Доказів погашення заборгованості приватним підприємством "Артек-Союз" суду не надано, заперечень щодо споживання відповідачем послуг опалення на підставі вказаного договору надано також не було, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. За таких обставин, вказана сума боргу є підтвердженою та підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Господарські витрати у вигляді судового збору суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11 березня 2014 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 17 березня 2014 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2а, місто Сімферополь, АР Крим, 95006, код 30741489) на користь квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополь (вул. Павленко, 9, місто Сімферополь, АР Крим, 95006, код 08220238) 52093,20 грн. заборгованості.

3. Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2а, місто Сімферополь, АР Крим, 95006, код 30741489) у дохід Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір в сумі 1827,00 грн.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний