Рішення

від 18.02.2014 по справі 910/25611/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25611/13 18.02.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мініральні води України» До Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ груп» Простягнення 13 023, 28 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Сіленко А.О. - дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ груп» 12 469,83 грн. основного боргу, 461,21 грн. пені, 92,24 грн. 3% річних, а всього13 023, 28 грн. заборгованості за договором поставки продукції № 2569 від 08.02.2013р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 30.12.2013 р. про порушення провадження у справі. не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.01.2014р. станом на 17.09.2013р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ груп»: 031062, м. Київ, вул. Чистяківська, б.6/10. Водночас, ухвала суду від 27.07.2013р. та від 24.09.2013р. направлені на адресу відповідача - Приватного підприємства «ЄРДД»: 03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19. Однак Ухвали суду від 30.12.2013 повернута суду органами зв'язку з відміткою „фірма вибула".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомленння про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою „фірма вибула" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2013 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №2569 поставки продукції.

За умовами вказаного Договору Позивач взяв на себе зобов'язання поставляти товар, а відповідач - приймати та оплачувати товар.

Відповідно до п. 3.3 Договору, Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію товару переданого Позивачем протягом 21 календарного дня з моменту передачі такої партії товару.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем було отримано товар відповідно до накладних на загальну суму 36 756, 90 грн. Частково за товар було сплачено в розмірі 24 287, 07 грн.

Таким чином, сума заборгованості становить 12 469, 83 грн.

Згідно п. 5.1. Договору в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по Договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу. За розрахунком Позивача сума пені відповідно до розрахунку Позивача, складає 461, 21 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За видатковими накладними, належні копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивач поставив відповідачу товар, визначений договором, на загальну суму 36 756, 90 грн.

Відповідно до п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідачем отриманий товар на суму 36 756, 90 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не в повному обсязі виконані умови договору щодо сплати за отриманий товар, сплачено за отриманий товар лише частково суму 24 287,07 грн.

Факт наявності боргу у Відповідача за спірним договором поставки товарів у сумі 12 469,83 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3.3 Договору, Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію товару переданого Позивачем протягом 21 календарного дня з моменту передачі такої партії товару.

Відповідно до п. 5.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 461,21 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 92,24 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 12 469,83 грн. основного боргу, 461,21 грн. пені та 92,24 грн. 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у загальній сумі 13 023,28 грн.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ Груп» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 6/10; Код ЄДРПОУ: 38442112 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України» (юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33Б; поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33А; Код ЄДРПОУ: 36001810) 12 469, 83 грн. (дванадцять тисяч чотириста шістдесят дев'ять грн. 83 коп. ) основного боргу, 461, 21 грн. (чотириста шістдесят одну грн. 21 коп.) пені, 92, 24 грн. (дев'яносто дві грн. 24 коп.) 3% річних та 1 720, 50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко