Рішення

від 25.02.2014 по справі 910/25370/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25370/13 25.02.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «АТП-1» До Товариства з обмеженої відповідальністю «Фруїтера Україна» Простягнення 213 832, 24 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Василенко А.С. - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму грошової заборгованості в розмірі 213 832, 24 грн. з врахуванням індексу інфляції за Договором оренди нежитлових приміщень від 14.03.2013р. № 31.12.2013р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 27.12.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 06.02.2014р. про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженої відповідальністю «Фруїтера Україна»: 03191, м. Київ, вул. Вільмса, 9 корп. 2, кв.61.

Водночас, ухвали суду від 27.12.2013р. та від 06.02.2014р. направлені на адресу відповідача: 03191, м. Київ, вул. Вільмса, 9 корп. 2, кВ.61. Ухвала суду від 27.12.2013р була повернута поштою суду з зазначенням: „ за закінченням встановленого строку зберігання ". Ухвала від 06.02.2014р. була повернута суду поштою з зазначенням: «вручено за довіреністю».

Тому повернення ухвал господарського суду від 27.12.2013р., 06.02.2013р. з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2013 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №1403/13 оренди нежитлових приміщень.

Строк дії договору встановлено у п. 1.4 Договору, а саме, до 31.12.2013 року.

Відповідно до вказаного Договору та Акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 28.03.2013 р. до Договору, Відповідач отримав у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 1, у виробничому корпусі літера «К» на 1-му поверсі загальною площею 576,0 метрів квадратних.

Згідно п. 3.1. Договору, за оренду нежитлових приміщень загальною площею 576,00 метрів квадратних встановлена орендна плата у розмірі 50 гривень 00 коп. за 1 квадратний метр (в т.ч. ПДВ - 8 гривень 33 коп.).

Щомісячна орендна плата за користування орендованим майном становить 28 800 гривень 00 коп., в томі числі ПДВ, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, щодо суми орендної плати, визначеної за кожний попередній місяць. Індекс інфляції визначається Державним комітетом статистики.

Відповідно до пункту 3.4. Договору, орендна плата сплачується Відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності Відповідача щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Позивача, зазначений у Договорі.

Однак, судом встановлено, що Відповідач не виконує покладені на нього Договором зобов'язання щодо оплати вартості отриманого у користування приміщення.

Станом на момент звернення Позивача до Суду із цим позовом, у Відповідача наявна грошова заборгованість перед Позивачем за Договором у загальному розмірі 213 832 гривень 24 коп.

Суду доведено, що грошова заборгованість Відповідача виникла за користування приміщенням на підставі Договору за наступні місяці:

- Травень 2013 року у розмірі 11 800 гривень 00 коп. (неоплачений залишок, так як орендна плата за цей місяць була частково сплачена Відповідачем);

- Червень 2013 року у розмірі 28 828 гривень 80 коп.;

- Липень 2013 року у розмірі 28 828 гривень 80 коп.;

- Серпень 2013 року у розмірі 28 828 гривень 80 коп.;

- Вересень 2013 року у розмірі 28 828 гривень 80 коп.;

- Жовтень 2013 року у розмірі 28 828 гривень 80 коп.;

- Листопад 2013 року у розмірі 28 944 гривень 12 коп.

- Грудень 2013 року у розмірі 28 944 гривень 12 коп.

У зв'язку із тим, що Відповідач не оплатив орендну плату за Договором, Позивач направив йому Претензію №649 від 14.11.2013 р. про сплату заборгованості за спірним договором оренди.

Однак, Відповідач не надав відповіді на претензію та не погасив свою заборгованість за Договором оренди.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір оренди нежитлових приміщень за № 1403/13 від 14.03.2013р., який був укладений між Позивачем та Відповідачем є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів в розмірі 213 832, 24 грн. за період з травня по грудень 2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4. - орендна плата сплачується Відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності Відповідача щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Позивача.

Згідно з п. 3.1., щомісячна орендна плата за користуванням орендованим майном становить 28 800, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 4 800,00 грн., з урахуванням щомісячного індексу інфляції, щодо суми орендної плати, визначеної за кожний попередній місяць. Індекс інфляції визначається Державним комітетом статистики.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.4 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Позивача.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з травня 2013р. по грудень 2013р. склала 213 832, 24грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди у сумі 213 832, 24 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУЇТЕРА УКРАЇНА»

(03191, м. Київ, вул. Вільмса, 9 корп. 2, кВ. 61, код за ЄДРПОУ 37414208) на користь Публічного акціонерного товариства «АТП-1» (01013, м. Київ, вул. Промислова,1 код за ЄДРПОУ 03746384) суму заборгованості у розмірі 213 832 (двісті тринадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривень 24 коп. та судовий збір в розмірі 4 276, 65 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят шість грн. 65 коп.)

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко