Рішення

від 11.03.2014 по справі 910/1253/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/1253/14 11.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Мобайл»,

м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОСС-ГРУП», м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний

банк», м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

м. Київ

Про стягнення 31 000 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Бойко М.В. - пред. по довір.

Від відповідача не з'явились

Від третьої особи на стороні позивача Куликов Ю.Ю. - пред. по довір.

Від третьої особи на стороні відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 31 000 грн. безпідставно отриманих відповідачем коштів, посилаючись на 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2014р. порушено провадження у справі № 910/1253/13, розгляд справи призначено на 12.02.2014р. та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» та на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».

12.02.2014р. від третьої особи на стороні позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2014р. розгляд справи було відкладено на 11.03.2014р., у зв'язку з неявкою представників сторін та третьої особи на стороні позивача.

03.03.2014р. від третьої особи на стороні позивача надійшли документи витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 30.01.2014р.

Відповідач та третя особа на стороні відповідача, які належним чином були повідомлені, в судове засідання не з'явились, представників в судове засідання не направили, вимоги ухвали суду від 30.01.2014р. та 12.02.2014р. не виконали, відповідач відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено конверт з судовою кореспонденцією, який було повернуто з адреси відповідача з відміткою пошти «вибули».

Місцезнаходження відповідача, куди направлено судову кореспонденцію, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.03.2014р. від третьої особи на стороні позивача надійшли пояснення витребувані ухвалою суду від 12.02.2014р. з приводу заявленого позову.

Представник позивача надав витребувані судом документи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 11.03.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи на стороні позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, 01.10.2013р. за допомогою дистанційної системи платежів «Клієнт-Банк» на підставі платіжного доручення № 1109 від 01.10.2013р., було здійснено несанкціоноване перерахування грошових коштів з належного йому поточного рахунку № 26003262000039 у розмірі 31 000 грн. відповідачу.

В призначенні платежу вказаного платіжного доручення було зазначено «Сплата за вітрину згідно рахунку № 33е від 01.10.2013 року, у т.ч. ПДВ 20% - 5 166,67 грн.»

Позивач стверджує, що ніколи не отримував від відповідача рахунку № 33е від 01.10.2013 року, не замовляв та не купував ніякого товару.

02.10.2013р. та 18.10.2013р позивач звернувся до ПАТ «ВіЕйБі Банк» та до ПАТ «Комерційний банк «Надра» з проханням повернути списані кошти. Позивач зазначає, що банками було відмовлено, проте, ПАТ «Комерційний банк «Надра» зупинив проведення операцій за рахунком відповідача.

В матеріалах справи наявний лист Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві про розгляд заяви позивача, в якому зазначено, що 19.10.2013р. заяву зареєстровано в ЖЕО Шевченківського райуправління за № 44321.

20.10.2013р. зазначені у заяві відомості слідчим Шевченківського рай управління внесено до ЄРДР за № 12013110100015946 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

За твердженнями позивача, останній заявляє про несанкціоноване списання коштів з належного йому поточного рахунку.

Судом було витребувано у позивача письмові пояснення щодо цілей і підстав оформлення на паперовому носії платіжного доручення № 1109 від 01.10.2013р. з підписом та печаткою ТОВ «Креатив Мобайл». Позивач вимогу ухвали суду не виконав та вказаних пояснень не надав.

Позивач та третя особа на стороні позивача підтвердили, що платіжне доручення № 1109 від 01.10.2013р. було сформовано за допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк».

Суду надано Договір № Е-15/П про банківське розрахункове обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» від 08.10.2008р., який укладено між позивачем та третьою особою на стороні позивача.

Зі змісту Договору № Е-15/П випливає, що позивач, як клієнт, здійснює електронні платежі каналами міжкомп'ютерного зв'язку з використанням програмно-технічного комплексу системи «Клієнт-Банк», а третя особа на стороні позивача, як банк, виконує розрахункові операції за платіжними дорученнями клієнта, що надійшли до банку шляхом використання системи «Клієнт-Банк», згідно умов Договору.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору Банк зобов'язаний приймати до виконання розрахункові документи, які розшифровані, підписані електронними підписами відповідальних осіб клієнта, не суперечать вимогам нормативно-правових актів НБУ та встановленому порядку обробки таких документів, не містять помилок в реквізитах платежу.

Позивач відповідно до умов Договору зобов'язаний передавати інформацію до банку узгодженими засобами та каналами передачі для проведення розрахункових операцій в електронному вигляді з використанням наданої банком системи захисту інформації (паролі, електронні підписи, таблиці та ключі шифрування інформації). Своєчасно повідомляти банк про зміну осіб, відповідальних за проведення операцій за рахунком та зазначених у картці зі зразками підписів і відбитком печатки, для зміни паролів та електронних підписів, які використовуються. В разі необхідності своєчасно звертатися до відповідних служб банку щодо негайного блокування свого інформаційного входу. Зберігати технічні засоби, на яких встановлена система «Клієнт-Банк», а також засоби захисту інформації у місцях, недосяжних для сторонніх осіб, а у випадку підозри на несанкціонований доступ до засобів захисту інформації, терміново припинити використання системи, довести до відома банку для здійснення позапланової заміни ключів, паролів, реєстрації.

Третя особа на стороні позивача повідомила суд, що 01.10.2013р. за допомогою сервісу системи «Клієнт-Банк», з поточного рахунку позивача було здійснено операцію щодо перерахування коштів на суму 31 000 грн. відповідачу на підставі платіжного доручення №1109 без порушення технологічного процесу, передбаченого умовами Договору.

За умовами Договору № Е-15/П банк не несе відповідальності за достовірність інформації в розрахункових документах клієнта, за втрату клієнтом засобів захисту чи відомостей про систему захисту інформації або передачу їх третій стороні (особі), несвоєчасне поновлення системи захисту клієнта при зміні відповідальних осіб. Банк не відповідає за збитки, прямі або непрямі, які несе клієнт в результаті порушення з вини клієнта використання або неможливості використання програмно-технічного комплексу «Клієнт- Банк».

За умовами Договору № Е-15/П клієнт несе відповідальність за достовірність інформації, наданої електронними каналами передачі інформації і несе повну відповідальність за виконання платіжної дисципліни згідно з чинним законодавством України

Таким чином, списання грошових коштів відбулося, відповідно до умов Договору № Е-15/П, без втручання сторонніх осіб. Тому, посилання в позові на несанкціанованість списання грошових коштів є безпідставним та документально не підтвердженим.

Доказів щодо несанкціонованого списання коштів позивач суду не надав. Водночас матеріали справи свідчать, що кошти були безпідставно отримані відповідачем.

Твердження позивача не спростовані відповідачем, в матеріали справи не надано доказів договірних відносин, як то письмових угод чи угод укладених у спрощений спосіб.

Оскільки, відповідач отримав від позивача грошові кошти безпідставно, то він має їх повернути позивачу у розмірі - 31 000 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Відповідно до п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. №22, неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно з п. 2.35 вказаної Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОСС-ГРУП» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, код ЄДРПОУ 37400857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Мобайл» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літ. Б; 01001, м. Київ, вул. М. Житомирська, 10, оф. 7, код ЄДРПОУ 361255791), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 31 000 (тридцять одна тисяча) грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя І.Д. Курдельчук

Повне рішення складено 17 березня 2014 року.