Рішення

від 28.10.2012 по справі 812/5845/12

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №812/5845/12

Пр.№2/812/2924/12

рішення

Іменем України

15 жовтня 2012 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Тучкова С.С.,

при секретарі Нікончик А.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Данченко О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкода Електро»про стягнення недоплаченої заробітної плати, недоплаченої заробітної плати за час щорічної відпустки, недоплаченої вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку в день звільнення, моральної шкоди та зобов'язання надати довідку про середню заробітну плату, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було уточнено в ході розгляду справи, до ТОВ «Шкода Електро»про стягнення недоплаченої заробітної плати, недоплаченої заробітної плати за час щорічної відпустки, недоплаченої вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку в день звільнення, моральної шкоди та зобов'язання надати довідку про середню заробітну плату, посилаючись на те, що з 03.10.2011 року по 02.04.2012 року вона працювала в ТОВ «Шкода Електро»на посаді фахівця по взаємодії з митницею. Заробітна плата згідно штатного розкладу на момент прийняття на роботу становила 2500 гривень та складалася із окладу у розмірі 2000 гривень та надбавки у розмірі 25%, що становила 500 гривень. Наказом відповідача №3 від 26.01.2012 року «Про введення змін та доповнень до штатного розкладу робітників ТОВ «Шкода Електро»з 27.03.2012 року відбулося скорочення посади спеціаліста по взаємодії з митницею та її звільнили за ч.1 ст.40 КЗпП України з 27.03.2012 року. У зв'язку з введенням змін та доповнень до штатного розкладу їй за січень, лютий, березень та квітень 2012 року була виплачена заробітна плата лише у розмірі мінімальної заробітної плати -1073 гривень. При цьому з відповідним наказом вона ознайомлена не була, про зміну діючих умов оплати праці їй ніхто не повідомляв. Крім того, внаслідок виплати зменшеної заробітної плати перед звільненням підприємством неправильно був зроблений розрахунок при звільненні, невірно сплачені компенсація відпустки, вихідна допомога, неправильно нарахована допомога по безробіттю, невчасно проведено повного розрахунку при звільненні. Все це завдало їй значної моральної шкоди, яку вона оцінює у 10000 гривень. У зв'язку з викладеним, вона просить суд стягнути з відповідача недоплачену їй заробітну плату, зробити перерахунок належних їй при звільненні сум, стягнути моральну шкоду та зобов'язати відповідача надати їй довідку про середню заробітну плату з урахуванням змін у заробітній платі, визначених відповідно до рішення суду.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на право підприємства самостійно визначати організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розклад. Також він зазначив, що позивач в усній формі була завчасно повідомлена про зміну істотних умов праці. Від звільнення за згодою сторін ОСОБА_1 відмовилася та наполягала на звільненні у зв'язку зі скороченням. Крім того, після отримання розрахункових листків зі зменшеною заробітною платою, позивач до звільнення не вчиняла жодних дій щодо захисту та відновлення своїх прав. Товариство належним чином та вчасно провело розрахунок з позивачем при її звільненні. Позивач, заявляючи про відшкодування моральної шкоди, не обґрунтувала та не довела суду глибину душевних страждань, приниження гідності, тривалість страждань, порушення стану здоров'я, неможливість відновлення та зупинення страждань, порушення життєвих планів та перспектив, тяжкість вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках, неможливість їх покращення до цього часу, не вказала, які загально визнані першочергові людські потреби не змогла задовольнити та чим це підтверджується, з яких міркувань вона виходила, оцінюючи моральну шкоду саме у 10000 гривень та чим це доводиться. У зв'язку з вищевикладеним, вона вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі. При цьому, з приводу наведених позивачем арифметичних розрахунків невиплачених при звільненні коштів, вихідних даних використаних останньою при розрахунку та відносно застосованого нею порядку нарахування не виплачених коштів представник відповідача заперечень та доказів з цього приводу суду не надала.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до даних трудової книжки НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 з 03 жовтня 2011 року по 02 квітня 2012 року позивач працювала в ТОВ «Шкода Електро»на посаді фахівця по взаємодії з митницею (а.с.22). Заробітна плата згідно штатного розкладу на момент прийняття її на роботу становила 2500 гривень та складалася із окладу у розмірі 2000 гривень та надбавки у розмірі 25%, що становила 500 гривень (а.с.50).

Наказом ТОВ «Шкода Електро»№3 від 26 січня 2012 року «Про введення змін та доповнень до штатного розкладу робітників ТОВ «Шкода Електро»(а.с.19) скорочено з 27 березня 2012 року посаду спеціаліста по взаємодії з митницею та у зв'язку з цим ОСОБА_1 звільнено за ч.1 ст.40 КЗпП України. Позивач була ознайомлена з вказаним наказом, що підтверджується повідомленням та розпискою від 26 січня 2012 року, завірені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.115).

Цим же наказом з 27 березня 2012 року введені в дію зміни та доповнення до штатного розкладу, визначено оклад позивача у розмірі 1073 гривень без надбавки (а.с.52), замість 2000 гривень окладу та 500 гривень надбавки (а.с.50).

Однак, за січень, лютий, березень та квітень 2012 року позивач фактично отримала заробітну плату, виходячи з окладу в розмірі 1073 гривень (а.с.9-10), що був встановлений їй тільки з 27 березня 2012 року.

Згідно ст.96 КЗпП України, основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач безпідставно провів розрахунок з позивачем у період з 01 січня по 27 березня 2012 року, виходячи з окладу в розмірі 1073 гривень, який був встановлений позивачу тільки з 27 березня 2012 року (а.с.52, а.с.9-10).

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про оплату праці»мінімальна заробітна плата -це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Відповідно до постанови Заводського районного суду м.Запоріжжя від 03 серпня 2012 року, яка набула чинності 14.08.2012 року, керівника ТОВ «Шкода Електро»притягнуто до адміністративної відповідальності, в тому числі і за встановлення штатним розкладом посадового окладу позивачу як спеціалісту на рівні мінімальної заробітної плати, тобто без урахування складності виконуваної роботи та без урахування мінімальних коефіцієнтів співвідношення тарифних ставок та посадових окладів, що є порушенням ст.96 КЗпП України та ст.6 Закону України «Про оплату праці»(а.с.106).

Таким чином, суд доходить висновку, що за період з 27 березня 2012 року, коли ОСОБА_1 був встановлений оклад в розмірі мінімальної заробітної плати та до дня фактичного звільнення -02 квітня 2012 року, заробітна плата позивачу також мала нараховуватися виходячи з штатного розкладу, що введений на підприємстві відповідача з 01 грудня 2011 року (а.с.50).

Постановою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 03 серпня 2012 року, яка набула чинності 14.08.2012 року, встановлено факт затримки розрахунку з позивачем в день звільнення на 11 днів.

Згідно ст.ст.47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати, недоплаченої заробітної плати за час щорічної відпустки, недоплаченої вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку в день звільнення, є законними та підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами та доповненнями), розрахунок сум належних позивачу має такий вигляд:

Недоплачена заробітна плата:

2500,00 гривень (оклад) / 20 (робочі дні у січні) = 125,00 гривень х 16 (фактично відпрацьовані робочі дні) = 2000,00 гривень -858,40 гривень (фактично виплачено) = 1141,60 гривень, які становлять розмір недоплаченої заробітної плати у січні 2012 року.

2500,00 гривень (оклад) / 21 (робочі дні у лютому) = 119,05 гривень х 21 (фактично відпрацьовані робочі дні) = 2500,05 гривень -1073,00 гривень (фактично виплачено) = 1427,05 гривень, які становлять розмір недоплаченої заробітної плати у лютому 2012 року.

2500,00 гривень (оклад) / 21 (робочі дні у березні) = 119,05 гривень х 15 (фактично відпрацьовані робочі дні) = 1785,75 гривень -766,43 гривень (фактично виплачено) = 1019,32 гривень, які становлять розмір недоплаченої заробітної плати у березні 2012 року.

2500,00 гривень (оклад) / 20 (робочі дні у квітні) = 125,00 гривень х 1 (фактично відпрацьовані робочі дні) = 125,00 гривень - 54,70 гривень (фактично виплачено) = 70,30 гривень, які становлять розмір недоплаченої заробітної плати у квітні 2012 року.

Загалом: 3658,27 гривень (1141,60+1427,05+1019,32+70,30).

Розрахунок недоплаченої заробітної плати за час щорічної відпустки , з 09 березня по 11 березня 2012 року та з 24 березня по 01 квітня 2012 року, має такий вигляд:

(2500,00+2159,09+2000,00+2500,05) сума заробітної плати / (30+31+29+29) календарні дні за вирахування святкових = 76,97гривень (середньоденний заробіток) х 12 (дні відпустки) = 923,64 гривень -699,84 гривень (фактично виплачено) = 223,80 гривень , які становить недоплачена заробітна плата за час щорічної відпустки,

Недоплачена вихідна допомога:

(2500,00 гривень + 1785,75 гривень заробітна плата за два останні місяці) / (21 + 15 робочі дні за два останні місяці) х 18 (середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді) = 2145,5 гривень - 1073,00 гривень (фактично виплачено) = 1072,50 гривень , які становить сума недоплаченої вихідної допомоги.

Середній заробіток за час затримки розрахунку в день звільнення:

(1073,00 гривень + 766,43 гривень заробітна плата за два останні місяці) / (21 + 15 робочі дні за два останні місяці) = 51,10 гривень х 11 (дні затримки) = 562,10 гривень, які становлять середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідач наказом від 26 січня 2012 року ввів в дію з 27 березня 2012 року зміни та доповнення до штатного розкладу, якими зменшив окладу позивача до розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином, судом встановлено, що без будь-яких законних підстав, відповідач з 01 січня 2012 року та до звільнення позивача, виплачував останній заробітну плату в розмірі, який мав бути введений тільки 27 березня 2012 року. На запитання суду, чому з 01 січня 2012 року і до звільнення, позивачу не виплачувалася заробітна плата встановлена штатним розкладом, введеним в дію з 01.12.2011 року (а.с.50), представник відповідача пояснив, що таким було усне розпорядження керівництва підприємства.

Виходячи з наведеного та з урахуванням інших доказів, зібраних в ході розгляду справи, суд вважає, що вказаними неправомірними діями відповідача (зменшення розміру заробітної плати позивача за усним розпорядженням), позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягала у моральних стражданнях позивача, яких вона зазнавала, не отримуючи встановлену їй заробітну плату в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, які ОСОБА_1 визначила у розмірі 10000 гривень, суд виходить з характеру й обсягу страждань, які виникли внаслідок протиправних дій відповідача, моральної шкоди у вигляді змін нормального ритму життя, морально-психологічного хвилювання у зв'язку з тим, що відповідач неправомірно зменшив розмір заробітної плати, та виходячи із засад виваженості і справедливості, відповідно до вимог ст.1167 Цивільного кодексу України суд вважає позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягаючими частковому задоволенню у розмірі 350 гривень.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про середню заробітну плату (дохід) з урахуванням змін у заробітній платі позивача, визначених відповідно до рішення суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.49 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Фактично позивач просить суд про захист свого права, яке може виникнути у неї в майбутньому, після набуття рішенням суду у даній справі законної сили.

Оскільки судовому захисту підлягають тільки вже порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси, позовна заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач просив суд про стягнення з відповідача 5871,12 гривень (ціна позову щодо матеріальної вимоги). Позов у цій частині завдоволено частково, в розмірі 5516,67 гривень, а отже пропорційний розрахунок судового збору має такий вигляд: 214,6 гривень х 5516,67 гривень / 5871,12 гривень = 201,64 гривень, які підлягають стягненню з відповідача в дохід держави, пропорційно до задоволеної частини вимог.

Крім того, позивач просив суд про стягнення з відповідача 10000 гривень (ціна позову щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди). Позов у цій частині завдоволено частково, в розмірі 350 гривень, а отже пропорційний розрахунок судового збору має такий вигляд: 107,30 гривень х 350 гривень / 10000 гривень = 3,76 гривень, які підлягають стягненню з відповідача в дохід держави, пропорційно до задоволеної частини вимог.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог у розмірі 205,40 гривень (201,64 + 3,76).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 133, 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.23, 1167 ЦК України та ст.ст. 40, 47, 49, 96, 116, 117, 237-1 КЗпП України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкода Електро»про стягнення недоплаченої заробітної плати, недоплаченої заробітної плати за час щорічної відпустки, недоплаченої вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку в день звільнення, моральної шкоди та зобов'язання надати довідку про середню заробітну плату -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкода Електро»(код ЄДРПОУ 37408463) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) недоплачену заробітну плату в розмірі 3658 (три тисячі шістсот п'ятдесят вісім) гривень 27 копійок, недоплачену заробітну плату за час щорічної відпустки в розмірі 223 (двісті двадцять три) гривні 80 копійок, недоплачену вихідну допомогу в розмірі 1072 (одна тисяча сімдесят дві) гривні 50 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку в день звільнення в розмірі 562 (п'ятсот шістдесят дві) гривні 10 копійок, моральну шкоду в розмірі 350 (триста п'ятдесят) гривень, а разом 5866 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень 67 копійок.

Розмір стягнення визначений без відрахування обов'язкових податків і платежів.

В іншій частині позову -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкода Електро»(код ЄДРПОУ 37408463) в дохід держави судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 201 (двісті одна) гривня 64 копійки та за вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 (три) гривні 76 копійок, а разом 205 (двісті п'ять) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков