Ухвала

від 13.03.2014 по справі 821/4742/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4742/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмово-промисловий комплекс «Корабел» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року ТОВ «Фірмово-промисловий комплекс «Корабел» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2013р. №0005472200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення товариством вимог п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки у позивача в наявності всі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Нафтотранссервіс» щодо придбання нафтопродуктів. При укладенні договору та його виконанні контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку та мав право на видачу податкових накладних. Також, позивач зазначив, що в порушення п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідачем незаконно проведено позапланову перевірку податкового періоду, який вже перевірявся.

ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проти позову заперечувала, зазначивши, що ТОВ «Фірмово-промисловий комплекс «Корабел» протиправно сформовано витрати по операціях з ТОВ «Нафтотранссервіс», оскільки перевіркою встановлено безтоварність таких відносин. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.01.2014р. позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Фірмово-промисловий комплекс «Корабел» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 25.07.2013р. №76/21-03-22-05 та наказу від 25.07.2013р. №80, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у період з 25.07.2013р. по 26.07.2013р. посадовою особою ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Фірмово-промисловий комплекс «Корабел» (код 32808885) з питання дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Нафтотранссервіс» (код 30245835) та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «Нафтотранссервіс» за жовтень, листопад 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №233/21-03-22-05/32808885 від 30.07.2013р.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказано на порушення ТОВ «Фірмово-промисловий комплекс «Корабел» п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в сумі 43659 грн. у податковому періоді ІV квартал 2011 року.

Висновки відповідача про заниження податку на прибуток ґрунтуються на визнанні безтоварними операцій, здійснених позивачем з ТОВ «Нафтотранссервіс» у жовтні, листопаді 2011 року. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно наданої до податкового органу податкової звітності ТОВ «Фірмово-промисловий комплекс «Корабел» у жовтні, листопаді 2011 року мало взаємовідносини з ТОВ «Нафтотранссервіс». Позивачем у жовтні 2011 року задокументовано отримання дизельного пального від ТОВ «Нафтотранссервіс» на суму 112095 грн. (ПДВ - 18682,50 грн.), а в листопаді 2011 року на суму 115690,5 грн. (ПДВ - 19281,75 грн.).

При проведенні перевірки ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області використано акт від 23.04.2013р. №2390/22.6/30245835 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Нафтотранссервіс» (код ЄДРПОУ 30248535) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136) за період з 01.01.2010р. по 01.04.2013р.», яким встановлено документування ТОВ «Нафтотранссервіс» придбання товару невідомого походження (дизельного пального), та перерахування попередніх оплат контрагенту - постачальнику ТОВ «Саноіл Торг», який документально не підтверджує свої податкові зобов'язання та який формував податковий кредит від підприємств, у яких відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу, надання послуг та які задіяні в схемах мінімізації податків шляхом відображення в податковій звітності сумнівних угод придбання ТМЦ, безтоварних операцій та формуванні штучного податкового кредиту іншим СГД, які ухиляються від сплати податків.

08.08.2013р., на підставі акту перевірки №233/21-03-22-05/32808885 від 30.07.2013р., ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області винесено податкове повідомлення-рішення №0005472200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 43659 грн. (в т.ч за основним платежем - 43659 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Фірмово-промисловий комплекс «Корабел» про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ТОВ «Нафтотранссервіс» та при наявності у позивача належним чином оформлених первинних документів по операціях з купівлі товарів у цього постачальника, твердження ДПІ у м.Херсоні про завищення ТОВ «Фірмово-промисловий комплекс «Корабел» витрат за такими операціями є протиправними. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2013р. між позивачем (Покупець) та ТОВ «Нафтотранссервіс» (Постачальник) украдено Генеральний договір поставки нафтопродуктів №13, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти.

На виконання умов даного договору ТОВ «Нафтотранссервіс» впродовж жовтня, листопада 2011 року поставило ТОВ «Фірмово-промисловий комплекс «Корабел» дизельне пальне: у жовтні 2011 року - 12690 л на суму 112095 грн., в тому числі ПДВ - 18682,50 грн.; у листопаді 2011р. - 12690 л на суму 115690,50 грн., ПДВ - 19281,75 грн.

Факт поставки дизельного пального підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, видатковими накладними: від 12.10.2011р. №РН-1378, від 18.10.2011р. №РН-1397, від 26.10.2011р. №РН-1430, від 07.11.2011р. №РН-1481, від 16.11.2011р. №РН-1511, від 25.11.2011р. №РН-1550; податковими накладними від 12.10.2011р. №57, від 18.10.2011р. №76, від 26.10.2011р. №106, від 07.11.2011р. №24, від 16.11.2011р. №55, від 25.11.2011р. №93; товарно-транспортними накладними від 12.10.2011р. №12.10/2, від 18.10.2011р. №18.10/3, від 26.10.2011р. №26.10/9, від 07.11.2011р. №2/114, від 16.11.2011р. №16.11/3, від 25.11.2011р. №25.11/7; банківськими виписками позивача.

В бухгалтерському обліку позивача придбання товару від ТОВ «Нафтотранссервіс» відображено на балансовому рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками в національній валюті». Дизельне пальне, отримане від ТОВ «Нафтотранссервіс» використано позивачем у власній господарській діяльності (заправка автотранспорту), про що свідчать заправочні відомості та подорожні листи за жовтень, листопад 2011 року, а також про це зазначено в акті перевірки.

Колегія суддів вважає, що позивачем належними первинними документами доведено факт виконання зобов'язань за договором, як це передбачено ст.206 ЦК України, з ТОВ «Нафтотранссервіс». Наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу, що свідчить про реальність господарських операцій.

Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарського договору з контрагентами відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору та його виконання контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку та мав право на видачу податкових накладних. Доводів протилежного ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції також не надано.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання податкового органу на акт перевірки від 23.04.2013р. №2390/22.6/30245835 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Нафтотранссервіс» (код ЄДРПОУ 30248535) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136) за період з 01.01.2010р. по 01.04.2013р.», яким встановлено документування ТОВ «Нафтотранссервіс» придбання товару невідомого походження (дизельного пального), та перерахування попередніх оплат контрагенту - постачальнику ТОВ «Саноіл Торг», який документально не підтверджує свої податкові зобов'язання, оскільки діючим законодавством України передбачена індивідуальна відповідальність, і суб'єкт господарювання не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентом, у разі якщо не доведено про його обізнаність та спрямованість дій на отримання податкової вигоди.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності свого контрагента, а також його контрагентів по другому та третьому ланцюгах постачання, в матеріалах перевірки відсутні.

Більше того, судом встановлено, що контрагентом позивача ТОВ «Нафтотранссервіс» було оскаржено в судовому порядку висновки акту перевірки від 23.04.2013р. №2390/22.6/30245835 щодо безтоварності фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ «Нафтотранссервіс» по взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг», завищення податкових зобов'язань ТОВ «Нафтотранссервіс» з податку на додану вартість та витрат за період з вересня по грудень 2011 року, а також у ІІІ-ІV кварталі 2011 року та податкового кредиту. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. у справі №821/2389/13-а, яку ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014р. залишено без змін, позов ТОВ «Нафтотранссервіс» задоволено.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на віднесення витрат по операціях з такими контрагентами. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, однак акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.

Позивачем доведено, що укладений між ним та ТОВ «Нафтотранссервіс» договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також він судом недійсним не визнавався.

При визначенні правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Таким чином, наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання угод нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на безтоварність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Нафтотранссервіс», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у позивача об'єктів оподаткування по господарських операціях з вказаним контрагентом.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.