Ухвала

від 11.03.2014 по справі 801/250/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/250/13-а

11.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 27.11.13 у справі № 801/250/13-а

за позовом Приватного підприємства "Кулінар 7" (вул. Чапаєва, буд. 12-а, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим (вул. Північна, буд.2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.11.13 року адміністративний позов Приватного підприємства "Кулінар 7" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим № 0000372304, № 0000362304, № 0000382304, від 03 жовтня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Кулінар 7" судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 24663 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят три) грн. 60 коп., а всього 26809 (двадцять шість тисяч вісімсот дев'ять) грн. 60 коп.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.11.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що з 11.09.2012 року по 17.09.2012 року посадовими особами Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП "Визит торг" код ЄДРПОУ 37081939, ПП "Ротонда Торг" код ЄДРПОУ 36165656, ТОВ "ВТК "Окнополь" код ЄДРПОУ 36070617, ПП "Укрторгпартнер" код ЄДРПОУ 36693415, ПП "Комманд" код ЄДРПОУ 37081766, ПП "Скипер" код ЄДРПОУ 37081677 за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 24 вересня 2012 року №1146/22-03/37682650 (далі - акт) (а.с.10-30,том№1), яким виявлені порушення позивачем:

- п.п.139.1.1, п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на прибуток за 2-4 квартал 2011 року у сумі 51260 грн. та занижено податок на прибуток у Декларації з податку на прибуток підприємств на загальну суму 169794 грн., в. т.ч.: за 2-3 квартали 2011 року на суму 126539 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 169794 грн.;

- ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 655, ст. 656, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року на загальну суму 157900 грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 36427 грн., за серпень 2011 року на суму 69100 грн., за вересень 2011 року на суму 27303 грн., за жовтень 2011 року на суму 25070 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 жовтня 2012 року №0000382304 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 51260 грн. за 4 квартал 2011 року; від 03 жовтня 2012 року №0000372304 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 169794,00 грн., у тому числі 169794,00 грн. за основним платежем; від 03 жовтня 2012 року №0000362304 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 197375,00 грн., у тому числі 157900,00 грн. за основним платежем та 39475 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; (а.с.32,33,34 - том№1).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі -ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як встановлено п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами встановлено також у розділі V ПК України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Аналіз наведених норм, дає судовій колегії право на висновок, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав правовідносини з ПП "Визит торг" код ЄДРПОУ 37081939, ПП "Ротонда Торг" код ЄДРПОУ 36165656, ТОВ "ВТК "Окнополь" код ЄДРПОУ 36070617, ПП "Укрторгпартнер" код ЄДРПОУ 36693415, ПП "Комманд" код ЄДРПОУ 37081766, ПП "Скипер" код ЄДРПОУ 37081677, які згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), станом на день розгляду справи не перебувають у процесі припинення.

Ч. 1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІV встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, вказані контрагенти позивача є юридичними особами, що на час виникнення спірних правовідносин мали належний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності.

Судом встановлено, що 01 липня 2011 року між ПП "Визит Торг" (Продавець) та ПП "Кулінар-7" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №120, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належне Продавцю майно, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. (а.с.41, том№1).

Відповідно до вказаного договору, за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року ПП "Кулінар-7" отримав від ПП "Визит Торг" продовольчі товари на загальну суму 247646,36 грн., у т.ч. ПДВ 45774,39 грн., сума без ПДВ 228871,97 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.59,71,72,75,79,83,84,85,95,100, том№1).

Оплата позивачем отриманих товарів підтверджується відповідними розрахунковими документами.

01 липня 2011 року між ПП "Ротонда Торг" (Продавець) та ПП "Кулінар-7" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №163, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар відповідно накладної, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість (а.с.36, том№1).

Відповідно до вказаного договору, за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року ПП "Кулінар-7" отримав від ПП "Ротонда Торг" продовольчі товари на загальну суму 230185,50 грн., у т.ч. ПДВ 38364,25 грн., сума без ПДВ 191821,25 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.62,67,68,69,70,76,82,86,87,88,89,94, том№1).

Оплата позивачем отриманих товарів здійснена частково на суму 187147,66 грн., що підтверджується відповідними розрахунковими документами, таким чином сума заборгованості ПП "Кулінар-7" перед ПП "Ротонда Торг" складає 43037,84 грн.

01 липня 2011 року між ТОВ ВТК "Окнополь" (Продавець) та ПП "Кулінар-7" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №94, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належне Продавцю майно, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його (а.с.37, том№1).

Відповідно до вказаного договору, за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року ПП "Кулінар-7" отримав від ТОВ "ВТК "Окнополь" продовольчі товари на загальну суму 193238,29 грн., у т.ч. ПДВ 32206,38 грн., сума без ПДВ 161031,91 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.60,65,53,73,80,90,91,97, том№1).

Оплата позивачем отриманих товарів здійснена частково на суму 156869,33 грн., що підтверджується відповідними розрахунковими документами, таким чином сума заборгованості ПП "Кулінар-7" перед ТОВ "ВТК "Окнополь" складає 36368,96 грн.

01 липня 2011 року між ПП "Укрторгпартнер" (Продавець) та ПП "Кулінар-7" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №236, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належне Продавцю майно, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його (а.с.38, том№1).

Відповідно до вказаного договору, за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року ПП "Кулінар-7" отримав від ПП "Укрторгпартнер" продовольчі товари на загальну суму 172407,24 грн., у т.ч. ПДВ 28734,54 грн., сума без ПДВ 143672,70 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи(а.с.61,63,64,74,81,92,93,96, том№1).

Оплата позивачем отриманих товарів здійснена частково на суму 121780,00 грн., що підтверджується відповідними розрахунковими документами, які були досліджені колегією суддів, таким чином сума заборгованості ПП "Кулінар-7" перед ПП "Укрторгпартнер" складає 50627,24 грн.

30 вересня 2011 року між ПП "Команд" (Продавець) та ПП "Кулінар-7" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №428, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належне Продавцю майно, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його (а.с.39, том№1).

Відповідно до вказаного договору, 01 жовтня 2011 року ПП "Кулінар-7" отримав від ПП "Команд" продовольчі товари на загальну суму 38747,59 грн., у т.ч. ПДВ 6457,93 грн., сума без ПДВ 32289,66 грн., що підтверджується видатковою накладною та податковою накладною (а.с.77,98, том№1).

Оплата позивачем отриманих товарів підтверджується відповідними розрахунковими документами, які були досліджені під час апеляційного розгляду справи.

30 вересня 2011 року між ПП "Скипер" (Продавець) та ПП "Кулінар-7" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №164, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належне Продавцю майно, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його (а.с.40, том№1).

Відповідно до вказаного договору, 07 жовтня 2011 року ПП "Кулінар-7" отримав від ПП "Скипер" продовольчі товари на загальну суму 38170,80 грн., у т.ч. ПДВ 6361,80 грн., сума без ПДВ 31809,00 грн., що підтверджується видатковою накладною та податковою накладною (а.с.78,99, том№1). Оплата позивачем отриманих товарів підтверджується відповідними розрахунковими документами.

Таким чином, за період, що перевірявся, позивач придбав у вказаних вище контрагентів товари на суму 947395,78 грн., у т.ч. ПДВ 157899,29 грн.

Судом встановлено, що отримані позивачем товари використані у власній господарській діяльності, про що свідчать наявні в матеріалах справи договір та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.42-44,101-108 - том№1).

По справі була проведена судово-економічна експертиза, висновок якої долучений до матеріалів справи.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи №126/13 від 07 листопада 2013 року, висновки Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, викладені в акті перевірки №1146/22-03/37682650 від 24 вересня 2012 року щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на прибуток за 2-4 квартали 2011 року у сумі 51260 грн., заниження податку на прибуток на загальну суму 169794 грн., у т.ч. за 2-3 квартали 2011 року на суму 126539 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 169794 грн., а також щодо заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року на загальну суму 157900 грн., у т.ч. за липень 2011 року на суму 36427 грн., за серпень 2011 року на суму 69100 грн., за вересень 2011 року на суму 27303 грн., за жовтень 2011 року на суму 25070 грн. не обґрунтовані та не підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ПП "Кулінар-7". (а.с.46-70,том№2).

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, викладені обставини також підтверджуються висновком судово - економічної експертизи, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Посилання відповідача на неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача судова колегія не приймає у якості належних та допустимих доказів, оскільки такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Посилання податкового органу на матеріали досудового слідства по кримінальній справи № 69-0146 не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки використання даних матеріалів в ході документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом не передбачено чинним законодавством, зокрема Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Мінюсті 12 січня 2011 р. за № 34/18772, а по-друге, судом встановлено, що матеріали кримінальної справи використані шляхом копіювання інформації, отриманої засобами електронної пошти, тоді як самі матеріали кримінальної справи в ході перевірки не використовувались.

Колегією суддів встановлено, що позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача,у зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті від 24 вересня 2012 року №1146/22-03/37682650 про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від № 0000372304, № 0000362304, № 0000382304, від 03 жовтня 2012 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.11.13 у справі № 801/250/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва