Рішення

від 13.03.2014 по справі 910/25409/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25409/13 13.03.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленової тари"

про стягнення 264 201,56 грн.

за участю представників:

від позивача : Маглиш Л.С. - представник за довіреністю № б/н від 01.12.2013р. від відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаір Трейд" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленової тари" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 0612-01 від 06.12.2012 р. в розмірі 264 201,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 0612-01 від 06.12.2012 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленом тари" утворилась заборгованість в сумі 264 201,56 грн.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаір Трейд" просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 264 201,56 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 185 500,00 грн., пені за період з 07.10.2013 р. по 23.12.2013 р. - 76 215,00 грн., 3 % річних за період з 02.10.2013 р. по 24.12.2013 р. - 1 339,56 грн., інфляційних втрат за період з 02.10.2013 р. по 24.12.2013 р. - 1 147,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.12.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаір Трейд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленової тари" (покупець) було укладено договір № 0612-01 (далі - договір поставки).

Згідно п. 1.1 договору від 06.12.2012 р. № 0612-01 постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, продукцію виробничо-технічного призначення, що іменується надалі по тексту "товар", сортамент, найменування, номенклатура, асортимент, кількість і ціна якого вказані у специфікаціях, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, що поставляється за даним договором, узгоджується в специфікаціях до договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору ціна товару за одиницю і по позиціях вказується в специфікаціях до договору. Загальна сума договору, на дату його підписання, складає суму в національній валюті України, визначену на підставі даних специфікацій до цього договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що покупець оплачує постачальнику 100% вартості за фактичну кількість поставленого товару, протягом 10 - ти банківських днів після поставки, якщо інші умови оплати не передбачені у відповідній специфікації або додатку до цього договору. Датою постачання товару вважається дата оформлення витратної накладної.

Відповідно до п. 5.1 договору умови, термін постачання товару, і, у разі потреби, перелік вантажовідправників, вантажоодержувачів та виробників вказується в специфікаціях до договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань (п. 11.1 договору).

Згідно з п. 5 специфікації № 6 від 12.09.2013 р. до договору загальна вартість продукції по специфікації, з ПДВ становить 211 000,00 грн.

Відповідно до п. 9 специфікації до договору умовами оплати є - за фактом поставки протягом 15-ти банківських днів.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору від 06.12.2012 р. № 0612-01 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаір Трейд" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленової тари" товар на загальну суму 211 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-000055 від 13.09.2013 р. та товарно-транспортною накладною № 128 від 13.09.2013 р.

Разом з тим, відповідач не виконав зобов'язання за договором належним чином.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленової тари" частково сплатило вартість поставленого товару за договором поставки у загальній сумі 17 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

28.10.2013 р. та 07.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогами за вих. № 2819-01 та № 0711-01 відповідно про досудове врегулювання спору та погашення заборгованості за договором поставки від 06.12.2012 р. № 0612-01 в сумі 194 000,00 грн.

У відповідь на вказану претензію Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленової тари" частково погасило заборгованість за договором поставки на загальну суму 8 500,00 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача № 11/12-1 від 11.12.2013 р.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 06.12.2012 р. № 0612-01 станом на 03.12.2013 р. склала 185 500,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 04.12.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки доказів належної оплати вказаної заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 185 500,00 грн., підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за договором поставки за період з 07.10.2013 р. по 23.12.2013 р. - 76 215,00 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно чинного цивільного та господарського законодавства пеня є самостійним способом захисту цивільних прав і одним із видів забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань.

Судом встановлено, що п. 7.2 договору від 06.12.2012 р. № 0612-01 передбачає, що у разі порушення покупцем більш ніж на 5 банківських днів терміну оплати, передбаченого п. 4.1 або умовами відповідної специфікації (додатку), постачальник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку. В цьому випадку покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми підписаної специфікації за кожен день прострочення.

Разом з тим суд зазначає, що частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (Постанова Верховного Суду України від 07.11.2011 р.).

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача 5 353,88 грн. пені за період з 07.10.2013 р. по 23.12.2013 р., тобто в цій частині позовні вимоги суд задовольяє частково.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне погашення заборгованості 3 % річних за період з 02.10.2013 р. по 24.12.2013 р. - 1 339,56 грн. та інфляційних втрат за період з 02.10.2013 р. по 24.12.2013 р. - 1 147,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленової тари" на користь позивача підлягає стягненню за договором поставки 3 % річних за період з 02.10.2013 р. по 24.12.2013 р. - 1 339,56 грн. та інфляційних втрат за період з 02.10.2013 р. по 24.12.2013 р. - 1 147,00 грн.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі суд задовольняє позов "Альтаір Трейд" частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 32-35, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленової тари" про стягнення заборгованості за договором від 06.12.2012 р. № 0612-01 в розмірі 264 201,56 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленової тари" (03110, м. Київ, вул. Клінічна, буд. 23-25, ідентифікаційний код 33532122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір Трейд" (51928, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, бульвар Героїв, буд. 1, кв. 90, ідентифікаційний код 34594567) заборгованість в сумі 185 500 (сто вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пені у розмірі 5 353 (п'ять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 88 коп., 3 % річних - 1 339 (одну тисячу триста тридцять три) 56 грн., інфляційних втрат - 1 147,00 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по виробництву тканої поліпропіленової тари" (03110, м. Київ, вул. Клінічна, буд. 23-25, ідентифікаційний код 33532122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір Трейд" (51928, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, бульвар Героїв, буд. 1, кв. 90, ідентифікаційний код 34594567) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 867 (три тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 52 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 березня 2014 р.

Повний текст рішення підписаний 18 березня 2014 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна