Ухвала

від 12.03.2014 по справі 910/12505/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/12505/13 12.03.14

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» про відстрочку

виконання рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2013р.

у справі №910/12505/13

У справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективне

агентство «Безпеки ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М»

про стягнення 172 826,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Зозуля Т.М. - по дов. №б/н від 16.07.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.07.2013р., позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" (02090, м. Київ, вул. Сиваська, 1-А, код ЄДРПОУ 31172794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське детективно-охоронне агентство "Безпека ЛТД" (03087, м. Київ, бульв. Чоколівський, 27-Б, код ЄДРПОУ 21610122) 166 284 (сто шістдесят шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 5 440 (п'ять тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп. пені, 1 102 (одну тисячу сто дві) грн. 00 коп. -3 % річних та 3 456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 52 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2013р. у справі № 910/12505/13 залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2013р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р., господарським судом міста Києва видано відповідний наказ, що відповідає резолютивній частині вказаного рішення від 22.10.2013р.

17.02.2014 р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення від 17.07.2013р. у справі № 910/12505/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське детективно-охоронне агентство "Безпека ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" про стягнення 172 826,00 грн. - до 01.09.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014р. розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2013 р. у справі №910/12505/13 призначено на 12.03.2014р.

В судовому засіданні 12.03.2014р. представник заявника подану заяву підтримав в повному обсязі.

Заява мотивована тим, що на даний час у підприємства склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду від 17.07.2013 р. та роблять його виконання практично неможливим у встановлений строк.

Заявник зазначає, що здійснити погашення боргу перед позивачем на виконання рішення, відповідач буде мати змогу лише у разі відновлення господарської діяльності з експлуатації незавершеного будівництвом об'єкту експериментально-виробничого комбінату під оптово-торговельну базу з митним складом, супермаркет «Ріага-Расійс» та швейний цех на вул. Сиваській, 1-А у Дніпровському районі м. Києва.

Сертифікатом серії КВ № 16411044292 від 20.09.2011 р., виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації .

В вересні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві здійснила позапланову перевірку дотримання ТОВ «Н-М» законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої суб'єктом владних повноважень було видано, зокрема, наказ від 19.09.2013 р. № 39 «д» «Про скасування сертифікату», яким було скасовано Сертифікат .

Відповідно до ч. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Скасувавши раніше виданий Сертифікат, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві унеможливила законну діяльність Відповідача щодо експлуатації Торгового центру.

З огляду на цей факт, всі переговори з потенційними орендарями площ Торгового центру припинилися.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2013 року у справі № 826/15865/13 позов ТОВ «Н-М» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними припису, постанови про накладення штрафу та наказу був задоволений .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2014 р. у справі № 826/15865/13 постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2013 року у справі № 826/15865/13 була залишена без змін .

Таким чином, лише після скасування протиправного наказу, ТОВ «Н-М» отримало можливість законної експлуатації Торгового центру.

На даний час, ТОВ «Н-М» відновило переговори з потенційними орендарями площ Торгового центру та сподівається запустити роботу Торгового центру до 01.09.2014 р.

Разом з тим, більшість потенційних орендарів вимагають від ТОВ «Н-М» правовстановлюючі документи на Торговий центр, а саме Свідоцтво на право власності, для того, щоб впевнитися, що ТОВ «Н-М» є власником Торгового центру.

З отриманням Свідоцтва про право власності на Торговий центр у ТОВ «Н-М» також виникли труднощі з огляду на незаконну позицію Київської міської державної адміністрації щодо питання сплати пайового внеску на розвиток соціальної інфраструктури у м. Києві.

ТОВ «Н-М» не могло отримати правовстановлюючий документ на об'єкт нерухомості, оскільки для його отримання слід було надати довідку про сплату пайового внеску або довідку про звільнення від його сплати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 р. у справі № 910/18561/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 р. у справі № 910/18561/13, було визнано право ТОВ «Н-М» на звільнення від сплати пайового внеску.

З огляду на викладене, лише після вирішення даного спору, ТОВ «Н-М» отримало змогу зайнятися питанням оформлення правовстановлюючих документів на Торговий центр.

Для того, щоб отримати всі правовстановлюючі документи на Торговий центр та завершити переговори з потенційними орендарями, ТОВ «Н-М» буде потрібно близько півроку.

На даний час, на банківських рахунках ТОВ «Н-М» відсутні будь-які кошти, які б дали змогу примусово виконати Рішення, а надходження грошових коштів буде можливим після укладення договорів з орендарями. У разі примусового виконання Рішення, всі рахунки ТОВ «Н-М» будуть заблоковані, і ця ситуація не буде сприяти відновленню роботи підприємства

Представник позивача в судове засідання не з'явився, письмових пояснень за заяву суду не надав. Від представника позивача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивне тим, що представник позивача перебуває у відрядженні.

Представник заявника проти відкладення розгляду справи заперечував.

Суд розглянувши дану заяву та заслухавши думку представника відповідача вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо.

Дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання, має встановлюватися з урахуванням того, що передбачений частиною першою статті 121 ГПК десятиденний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від17.07.2013 р. у справі №910/12505/13, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказаною нормою визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Так, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Згідно з пунктом 7.2 Постанови від 17 жовтня 2012 року N 9 Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви боржник посилається, зокрема, на те, що останній знаходиться у тяжкому фінансовому становищі та має низький рівень платоспроможності.

Між тим, всупереч положенням статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, заявник під час вирішення питання про можливість розстрочки виконання рішення суду не надав доказів, які підтверджують тяжкий фінансовий стан заявника.

Також суд приймає до уваги, що згідно приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

Cудом встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004р.).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004р.).

Крім того, відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З огляду на наведені приписи вбачається, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Враховуючи відсутність підстав, визначених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що рішення суду у даній справі тривалий час не виконується, хоча, в силу статті 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для виконання суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М»" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/12505/13 від 17.07.2013р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М»" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/12505/13 від 17.07.2013р.відмовити.

Суддя Т.Ю.Трофименко