Рішення

від 18.03.2014 по справі 918/173/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2014 р. Справа № 918/173/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Млинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до відповідача Фермерського господарства "Лан"

про стягнення заборгованості із сплати фінансової підтримки в сумі 21 059 грн. 90 коп.

Представники:

позивача: Никитюк М.А. (довіреність № 341 від 10 червня 2011 року);

відповідача: не з'явився;

прокуратури: Ковальчук Л.В. (посвідчення НОМЕР_1 від 13 червня 2013 року) .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Млинівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Фермерського господарства "Лан" про стягнення 22 000 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати фінансової підтримки (допомоги), 895 грн. 90 коп. пені, 164 грн. 00 коп. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 лютого 2014 року порушено провадження у справі № 918/173/14, розгляд якої призначено на 25 лютого 2014 року.

25 лютого 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду позивач надав довідку та копію платіжного доручення, з якого вбачається часткова проплата відповідачем боргу в сумі 2 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 11 березня 2014 року розгляд справи відкладено на 18 березня 2014 року.

13 березня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду позивач у зв'язку з частковою оплатою відповідачем в сумі 2 000 грн. 00 коп. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з Фермерського господарства "Лан" 20 000 грн. 00 коп. основного боргу, 895 грн. 90 коп. пені, та 164 грн. 00 коп.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 18 березня 2014 року прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 18 березня 2014 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2009 року Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерське господарство "Лан" уклали договір № 12С про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі - Договір; а.с. 13-14).

На підставі пункту 1.1, 1.2 Договору Укрдержфонд зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству "Лан" в сумі 49 000 грн. 00 коп., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Платіжним дорученням № 10 від 27 жовтня 2009 року позивач перерахував відповідачу 49 000 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи (а.с. 12).

Пунктом 3.4.2. Договору визначено, що відповідач зобов'язаний повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі Укрдержфонду (Рівненському відділенню) згідно з встановленим графіком:

до 01 листопада 2012 року в сумі 9 000 грн. 00 коп.;

до 01 листопада 2013 року в сумі 20 000 грн. 00 коп.;

до 01 вересня 2014 року в сумі 20 000 грн. 00 коп.;

Відповідач, в порушення умов договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 25 вересня 2009 року, фермерським господарством "Лан" не сплачено на користь Рівненського відділення Укрдержфонду кошти в сумі 4 000 грн. (за період з 01 листопада 2012 року) та 20 000 грн. 00 коп. (за період з 01 листопада 2013 року).

Відповідачем були проведені часткові проплати, а саме: 24 січня 2014 року згідно банківської виписки (а.с. 34) було сплачено 2 000 грн. 00 коп., та згідно банківської виписки від 10 лютого 2014 року було сплачено 2 000 грн. 00 коп.

Таким чином, у відповідача перед державою в особі позивача рахується заборгованість по неповернутій фінансовій допомозі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог поданої позивачем в сумі 20 000 грн. 00 коп..

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Укрдержфонду (Рівненському відділенню) відповідач зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

На підставі пункту 5.1. Договору та статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні в розмірі 164 грн. 00 коп. (розрахунок а.с. 11).

У відповідності до пункту 5.2. Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки відповідач сплачує Укрдержфонду (Рівненському відділенню) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

На підставі пункту 5.2. Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 895 грн. 90 коп. (розрахунок а.с. 11).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 1 статті 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків (стаття 836 ЦК України).

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь держави в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, 20 000 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті фінансової підтримки (допомоги), 164 грн. 00 коп. інфляційних та 895 грн. 90 коп. пені стверджуються Договором та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629, 827, 836 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Лан" (35221, Рівненська область, Демидівський район, с. Ільпибоки, код ідентифікаційний код 34134207) на користь держави в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 7, к. 304, р/р 35214007000159 у УДК м. Рівне, ідентифікаційний код 13978486) - 20 000 грн. (двадцять тисяч) 00 коп. заборгованості зі сплати фінансової підтримки (допомоги), 895 (вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 90 коп. пені, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 00 коп. інфляційних.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Лан" (35221, Рівненська область, Демидівський район, с. Ільпибоки, код ідентифікаційний код 34134207) в доход Державного бюджету України - 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "25" березня 2014 року

Суддя Торчинюк В.Г.