Рішення

від 11.03.2014 по справі 905/8404/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2014 Справа № 905/8404/13

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (01014, місто Київ, вулиця Командарма Каменєва, будинок № 8-а) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок № 6; код ЄДРПОУ - 00034022)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКООЙЛ» (83050, місто Донецьк, вулиця Університетська, будинок № 36-а; код ЄДРПОУ - 36616545)

про стягнення 255 991,54 гривень, -

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Коріняко О.В. (довіреність б/н від 26.11.2013)

від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернулася до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКООЙЛ» на користь Міністерства оборони України пеню за порушення умов договору про постачання для державних потреб продуктів нафтопереробних рідких, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/12/1 від 16 травня 2012 року у розмірі 279 667,70 гривень.

Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, посилаючись на статтю 121 Конституції України, статтю 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та статті 3, 10, 15 Закону України «Про Збройні Сили України» зазначає, що шкода, яка спричиняється Міністерству оборони України неналежним виконанням господарських зобов'язань, є безпосередньо шкодою інтересам держави.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 525, 526, 530, 546-549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 759 Цивільного кодексу України та статті 193, 283 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про постачання для державних потреб продуктів нафтопереробних рідких, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/12/1 від 16 травня 2012 року в частині строків постачання продукції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02 грудня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду в судовому засіданні на 12 грудня 2013 року.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20 січня 2014 року провадження у даній справі зупинялося до остаточного вирішення по суті справи № 910/23869/13.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить врахувати викладену ним позицію та відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що порушення Міністерством оборони України умов договору в частині дотримання строків оплати за отриману продукцію та факт заборгованості станом на 18 грудня 2012 року в сумі 210 748 593,95 гривень, в тому числі за договором № 286/1/12/1 від 16 травня 2012 року в сумі 17 925 198,48 гривень унеможливило дотримання строку поставки 99 % продукції до 20 грудня 2012 року (а.с. 49-50).

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Зменшення позивачем суми позову не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі (пункти 3.10, 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

11 березня 2014 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшла заява Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про зменшення розміру позовних вимог (пені) за порушення умов договору № 286/1/12/1 від 16 травня 2012 року до 255 991,54 гривень.

Подана заяви про зменшення розміру позовних вимог підписана прокурором Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері старшим радником юстиції В. Вітко.

Позовні вимоги розглядаються в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог за № 6-567вих14 від 26 лютого 2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Матеріали справи є достатніми для прийняття рішення за заявленими вимогами при зазначених підставах позову.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 183 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) передбачено, що договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

У пункті 5 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» визначено, що договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

Замовники - розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель»).

За результатами процедури закупівлі (відкритих торгів), 16 травня 2012 року між Міністерством оборони України (далі по тексту - позивач або замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКООЙЛ» (далі по тексту - відповідач або постачальник) укладено договір про постачання для державних потреб продуктів нафтопереробних рідких, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/12/1 (далі по тексту - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати у 2012 році для потреб Міністерства оборони України продукти нафтоперероблення рідкі (продукція) згідно специфікацій, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами визначеними у специфікації.

Додатковою угодою № 3 від 15 серпня 2012 року сторонами погоджено специфікацію № 1 пункту 1.1 Договору викласти в наступній редакції:

- найменування продукції - бензин автомобільний А-76 (А-80);

- ГОСТ, ДСТУ - ДСТУ 4063-2001 (з урахуванням зміни № 1);

- строк постачання - до 20 грудня 2012 року;

- одиниця виміру - тонни;

- загальна кількість - 4 217,840;

- ціна за одиницю виміру продукції - 11 900,00 гривень без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами;

- загальна сума вартості продукції - 50 192 296,00 гривень без ПДВ, крім того ПДВ 10 038 459,20 гривень;

- загальна вартість продукції з ПДВ - 60 230 755,20 гривень (а.с. 22-23).

Замовник має право зменшувати обсяги закупівлі за Договором, залежно від реального фінансування видатків. Зобов'язання за Договором виникають при наявності відповідного бюджетного призначення (пункти 1.2, 1.3 Договору).

Якість продукції визначена у розділі ІІ Договору.

Пунктами 4.1, 5.1 Договору передбачено, що розрахунки за фактично постачену продукцію здійснюється протягом 30 банківських днів (за умови надходження коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим Договором. Продукція постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів установлених діючими технічними умовами.

Згідно пункту 5.2 Договору одержувачами продукції є військові части, склади (бази) пального, Центри забезпечення пальним (одержувачі замовника) згідно з рознарядками Міністерства оборони України, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Постачання продукції одержувачам замовника здійснює постачальник виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України (пункт 5.3 Договору).

Договір вважається виконаним, при умові постачання продукції не менше 99 % від загального обсягу (пункт 5.6 Договору).

За умовами підпункту 6.3.1 пункту 6.3 Договору відповідач (постачальник) зобов'язався забезпечити постачання продукції у строки, встановлені Договором.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за Договором при закупівлі продукції за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірах, передбачених пунктом 7.3 Договору.

В силу підпункту 7.3.2 пункту 7.3 Договору за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна) (пункт 8.1 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (пункт 10.1 Договору).

Договір у спірний період був чинним.

Вказаний договір № 286/1/12/1 від 16 травня 2012 року є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором.

Сторонами додатково до Договору укладено додатки № 1 «Порядок приймання продукції» та № 2 «Рознарядка на постачання».

Договір разом з додатками та додатковими угодами до нього підписані без розбіжностей та скріплені печатками підприємств, а тому зазначені зобов'язання сторін є чинними і обов'язковими до виконання.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вищевказаним Договором.

Предмет позову у даній справі становить вимога про стягнення пені за договором № 286/1/12/1 від 16 травня 2012 року у розмірі 255 991,54 гривень (сума зменшена на підставі заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26 лютого 2014 року).

Враховуюче вищенаведене, господарський суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 ЦК України з конклюдентних дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами абзацу другого пункту 1 статті 193 ГК України.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України та частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господарського інтересу.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи положення Договору, відповідач зобов'язаний був здійснити поставку продукції у строк до 19 грудня 2012 року включно .

Всупереч умовам укладеного Договору відповідачем порушено строки постачання пального, а саме:

- бензин автомобільний А-76 у кількості 53,031 тонни на суму 757 282,68 гривень з ПДВ (без ПДВ - 631 068,90 гривень) поставлено з простроченням 21 грудня 2012 року, що підтверджується актом приймання № 1414 (а.с. 26);

- бензин автомобільний А-76 у кількості 44,323 тонни на суму 632 932,44 гривень з ПДВ (без ПДВ - 527 443,70 гривень) поставлено з простроченням 25 грудня 2012 року, що підтверджується актом приймання № 1465 (а.с. 27);

- бензин автомобільний А-76 у кількості 53,153 тонни на суму 759 024,84 гривень з ПДВ (без ПДВ - 632 520,70 гривень) поставлено з простроченням 27 грудня 2012 року, що підтверджується актом приймання № 655 (а.с. 28);

- бензин автомобільний А-76 у кількості 44,320 тонни на суму 632 889,60 гривень з ПДВ (без ПДВ - 527 408,00 гривень) поставлено з простроченням 27 грудня 2012 року, що підтверджується актом приймання № 656 (а.с. 29);

- бензин автомобільний А-76 у кількості 1 711,142 тонни на суму 24 435 107,76 гривень не поставлено, акт приймання не підписано (а.с. 16).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору, а саме простроченням поставки товару позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача претензії щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання договірних зобов'язань з розрахунком сум відповідних штрафних санкцій (а.с. 31-40).

Актом звіряння розрахунків б/н від 10 січня 2013 року, проведеними між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКООЙЛ» та Міністерством оборони України за поставлену у 2012 році продукцію за договором № 286/1/12/1 від 16 травня 2012 року підтверджено, що сума за Договором (специфікація № 1) становить 60 230 755,20 гривень, поставлено продукції на 35 795 647,44 гривень (а.с. 30).

Отже, вартість непоставленої продукції становить 24 435 107,76 гривень.

З підписаного та скріпленого печатками сторін акту звіряння розрахунків вбачається, що даний акт є невід'ємною частиною договору № 286/1/12/1 від 16 травня 2012 року, та з моменту підписання акту звіряння постачальник втрачає право на поставку продукції за 2012 рік та не звільняється від застосування до нього штрафних санкцій, передбачених розділами VII та XI Договору.

Підпунктом 7.3.2 пункту 7.3 Договору визначено, що за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною другою статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З наведеного вбачається, що передбачена Договором та частиною другою статті 231 ГК України пеня у розмірі 0,1 відсотка застосовується у випадку прострочення виконання зобов'язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що в силу частини четвертої статті 612 ЦК України прострочення зобов'язання перед Міністерством оборони України не настало, оскільки порушення останнім умов договору в частині дотримання строків оплати за отриману продукцію та факт заборгованості позбавило фінансової можливості поставити 99 % продукції до 20 грудня 2012 року. На думку відповідача, неповна поставка за Договором сталася виключно з вини Міністерства оборони України.

До відзиву відповідачем надано у копіях: лист товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКООЙЛ», в якому повідомляється про неможливість завершення виконання договірних зобов'язань з причини обмеженості наявного фінансового ресурсу; акти звіряння розрахунків (а.с. 51-55).

Залишаючи поза увагою наявні заперечення відповідача, господарський суд зазначає наступне.

По-перше, уклавши договір № 286/1/12/1 від 16 травня 2012 року відповідач набув обов'язку належним чином виконувати його умови, в тому числі й умови щодо своєчасної поставки товару. Для вирішення спору у даній справі визначальним є з'ясування саме факту виконання чи невиконання відповідачем умов договору № 286/1/12/1. Правовідносини, що склались між сторонами за іншими договорами (№ 286/1/12/16, № 286/1/12/2, № 286/1/12/26, № 286/1/12/27, № 286/1/12/3) та питання про причини і наслідки несвоєчасних розрахунків за ними не є предметом даного спору та не можуть вирішуватись в межах заявленого позову.

По-друге, підписаними сторонами актами звіряння підтверджено те, що продукцію для потреб Збройних Сил України на суму 24 435 107,76 гривень відповідачем не поставлено взагалі;

По-третє, в силу положень статті 617 ЦК України відсутність у відповідача необхідних коштів для поставки продукції не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем поставки товару за договором № 286/1/12/1 від 16 травня 2012 року встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, господарський суд дійшов висновку про правомірність вимог прокуратури про стягнення з відповідача пені у розмірі 255 991,54 гривень, що складає 0,1 відсотка від непоставленого товару за кожний день прострочення.

Пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам). Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКООЙЛ» (83050, місто Донецьк, вулиця Університетська, будинок № 36-а; код ЄДРПОУ - 36616545, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок № 6; код ЄДРПОУ - 00034022, відомості про рахунки в установах банків відсутні) 255 991,54 гривень пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКООЙЛ» (83050, місто Донецьк, вулиця Університетська, будинок № 36-а; код ЄДРПОУ - 36616545, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Державного бюджету України 5 119,83 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17 березня 2014 року.

Суддя С.М. Фурсова