Рішення

від 25.02.2014 по справі 910/1594/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1594/14 25.02.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР"

до приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМ ФАНДІНГ ЛІМІТЕД"

про стягнення 10 500,00 дол. США, що еквівалентно 83 895,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Романець І.В. - представник за довіреністю № б/н від 02.01.2014 року;

від відповідача: Мичка С.В. - представник за довіреністю № б/н від 10.02.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" до приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМ ФАНДІНГ ЛІМІТЕД" про стягнення 10 500,00 дол. США що еквівалентно 83 895,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.02.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" (надалі - Позивач) та приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМ ФАНДІНГ ЛІМІТЕД" (надалі - відповідач), що зареєстрована та діє згідно з законодавством республіки Кіпр, був укладений договір відступлення права вимоги.

Згідно з умовами договору відступлення права вимоги позивач відступив відповідачу права вимагати від компанії ALTEX GROUP LIMITED, що зареєстрована та діє за законодавством Нової Зеландії, сплати боргу в розмірі 1 312 377,78 дол. США, а після отримання таких коштів від боржника, відповідач повинен їх перерахувати за першою вимогою Позивача.

Між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору відступлення права вимоги від 14.02.2012 року.

04.03.2013 року позивач надіслав відповідачу лист з проханням повідомити про стан погашення боргу. 14.03.2013 року позивач отримав відповідь на лист відповідача, що 23.02.2012 року боржником виконано зобов'язання щодо погашення боргу в сумі 1 312 377,78 дол. США.

Оскільки відповідач не визначив строк оплати та не перерахував кошти, позивач звернувся до відповідача про виконання зобов'язань згідно п. 4.2. договору та перерахувати на рахунок позивача кошти.

12.12.2013 року позивач отримав лист відповідача про здійснення виплат боргу за графіком погашення заборгованості, відповідно до якого відповідач зобов'язався до 16.12.2013 року здійснити виплату боргу у сумі 10 500,00 дол. США.

Оскільки, в порушення умов договору відповідач не виконав своїх зобов'язань по своєчасній сплаті боргу, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2014 року порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 25.02.2014 року.

У судове засідання 25.02.2014 року з'явились представники сторін. Представники сторін виконали вимоги ухвали суду від 06.02.2014 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача10 500,00 дол. США що еквівалентно 83 895,00 грн. та судовий збір у сумі 1827, 00 грн.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

14.02.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" (надалі - Позивач) та приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМ ФАНДІНГ ЛІМІТЕД" (надалі - відповідач), що зареєстрована та діє згідно з законодавством республіки Кіпр, був укладений договір відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.5. договору законодавство - під законодавством, яке підлягає застосуванню до правовідносин, що виникають у зв'язку з цим договором, слід розуміти чинне законодавство України.

П. 7.1. договору передбачено, що всі правовідносини за цим договором регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в законодавства, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту.

Між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору відступлення права вимоги від 14.02.2012 року відповідно до п. 1 якої викладено в новій редакції п. 6.1.3. договору і встановлено, що сторони погодили вирішення спорів в господарському суді м. Києва, згідно з п. 1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з умовами п. 2.1. договору первісний кредитор (Позивач) відступає, а новий кредитор (Відповідач) набуває право вимоги до боржника, належне первісному кредиторові, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.02.2012 року, укладеному між первісним кредитором та первісним боржником, договором про переведення боргу від 10.02.2012 року.

Відповідно до п. 2.2. договору за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника (ALTEX GROUP LIMITED, що зареєстрована та діє за законодавством Нової Зеландії) сплати грошових коштів в розмірі. Визначеному п. 3.1. цього договору.

П. 3.1. договору передбачено, що право вимоги за цим договором встановлено у сумі 1 312 377,78 дол. США.

Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.2. договору з моменту виконання боржником зобов'язань щодо перерахування новому кредитору суми боргу, у первісного кредитора виникає право вимоги до нового кредитора, а новий кредитор зобов'язаний перерахувати на користь первісного кредитора грошові кошти в сумі, що є еквівалентом суми боргу.

04.03.2013 року позивач надіслав відповідачу лист з проханням повідомити про стан погашення боргу. 14.03.2013 року позивач отримав відповідь на лист від 11.03.2013 року від відповідача, що 23.02.2012 року боржником виконано зобов'язання щодо погашення боргу в сумі 1 312 377,78 дол. США.

03.12.2013 року позивач направив відповідачеві вимогу щодо виконання умов договору, оскільки відповідач та не перерахував вказані кошти.

12.12.2013 року позивач отримав лист відповідача від 10.12.2013 року про здійснення виплат боргу за графіком погашення заборгованості, відповідно до якого відповідач зобов'язався до 16.12.2013 року здійснити виплату боргу у сумі 10 500,00 дол. США.

Відповідач не виконав умови договору в частині погашення суми боргу у сумі 10 500,00 дол. США, що відповідачем не заперечується. Також представник відповідача підтвердив укладення вищевказаного договору, однак, оскільки відповідно до п. 1.3. договору договір переведення боргу - це договір переведення боргу від 07.10.2011 року за договором № 21/06/030708 відновлювальної кредитної лінії від 03.07.2008 року, і відповідач не здійснює оплат, оскільки вважає, що для укладення договору та здійснення перерахування коштів у позивача повинна бути наявна індивідуальна ліцензія НБУ.

Судом встановлено, та сторонами не заперечується факт укладення договору та невиконання зобов'язань відповідачем щодо оплати коштів. Між тим, вказаний договір не визнаний недійсним у встановленому чинним законодавством України порядку.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що договір відступлення права вимоги від 14.02.2012 року відповідачем не виконаний та настала умова щодо сплати позивачеві коштів у сумі 10 500,00 дол. США, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі у сумі 10 500,00 дол. США. (83 895,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМ ФАНДІНГ ЛІМІТЕД" (Темістоклі Дерві, 15 МАРГАРІТА ХАУС, П.С., 1066, Нікосія, Кіпр, реєстраційний номер 158897) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" (4600, Сумська обл., Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Гришина, будинок 26-а, ідентифікаційний код 34878619) заборгованість в розмірі 10 500 (десять тисяч п'ятсот) дол. США 00 центів, що еквівалентно 83 895 (вісімдесят три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп., а також судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3.. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 18.03.2014 року

Суддя С.М.Мудрий