Рішення

від 14.03.2014 по справі 911/198/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2014 р. Справа № 911/198/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропак», Київська обл., Макарівський р-н, с. Лишня

про стягнення 778498,77 грн.

за участю представників:

від позивача: Палюх А.В. (дов. № 6758 від 30.09.2013р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропак» (далі - відповідач) про стягнення 778498,77 грн. заборгованості за договором кредитної лінії № 65 від 24.10.2006 р., з яких 605000,00 грн. заборгованості за кредитом, 69954,74 грн. заборгованість за простроченими процентами, 92548,20 грн. пені за прострочення основної суми кредиту, 10701,13 грн. пені за прострочення процентів та 294,70 грн. пені за прострочення комісії за адміністрування кредиту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором кредитної лінії № 65 від 24.10.2006 р. в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 605000,00 грн. та заборгованість за простроченими процентами у сумі 69954,74 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п.п. 4.5., 7.1. договору нараховано відповідачу 92548,20 грн. пені за прострочення сплати основної суми кредиту, 10701,13 грн. пені за прострочення сплати процентів та 294,70 грн. пені за прострочення сплати комісії за адміністрування кредиту.

Представник позивача в судових засіданнях 11.02.2014 р., 25.02.2014 р. та 14.03.2014 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 11.02.2014 р., 25.02.2014 р. та 14.03.2014 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція направлялася на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Витяг № 477953 від 10.02.2014 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.2006 р. між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк», яке відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 26.11.2009 р. змінило найменування на публічне акціонерне товариство «Кредобанк», що вбачається з Статуту позивача, (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропак» (позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 65 (договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредити і сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1. договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію на наступних умовах:

максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією, валюта кредитування - 650000,00 грн. (пп. 2.1.1.);

призначення кредитної лінії - поповнення обігових коштів (пп. 2.1.2.);

процентна ставка - 18,0% річних в гривні (пп. 2.1.3.);

у разі невиконання вимог, передбачених у п.п. 9.3.6. або 9.3.10. договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2% річних вище діючої, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду на наступний період - 20,00% річних в гривні. В подальшому при виконанні позичальником вимог п.п. 9.3.6. та 9.3.10. договору на наступний місяць після місяця, в якому ці вимоги виконані, процентна ставка встановлюється у розмірі, визначеному у п. 2.1.3. договору. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує. Порядок видачі кредиту - шляхом оплати платіжних документів позичальника з позичкового рахунку згідно цільового призначення (пп. 2.1.4.);

строк дії кредитної лінії включно до 23.10.2007 р. (пп. 2.1.5.).

Під «максимальним лімітом заборгованості за кредитною лінією» розуміється максимальна сума заборгованості позичальника за отриманими та неповернутими ним банку за цим договором кредитами.

Згідно з п. 2.2. договору в межах максимального ліміту заборгованості, передбаченого п. 2.1.1. договору, позичальнику надаються кредити на строк не більше 12 місяців за умови, що кінцевий термін повернення отриманих кредитів не перевищуватиме строку дії кредитної лінії.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що підставою здійснення банком переказу кредитних коштів з позичкового рахунку є платіжне доручення або будь-який інший адресований банку документ позичальника, який містить усі необхідні для здійснення переказу реквізити, підписаний уповноваженими особами та завірений печаткою позичальника.

Відповідно до п. 2.6. договору для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок № 2062203001033. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворення строкової заборгованості по позичковому рахунку).

Згідно з п. 4.1. договору за відкриття кредитної лінії та користування кредитними коштами позичальник сплачує банку наступні комісії: за розгляд кредитної заявки - 0,1% від максимального ліміту заборгованості (650,00 грн.) - сплачується в день видачі кредитних коштів; за відкриття кредитної лінії - 1,0% від максимального ліміту заборгованості (6500,00 грн.) - сплачується в день видачі кредитних коштів; за управління кредитною лінією - 100,00 грн. - сплачується щомісячно; інші комісії при внесенні змін та доповнень в договір (в умови кредитування і надане забезпечення) - відповідно до діючих тарифів банку.

Проценти за користування кредитами нараховуються на суму заборгованості по кредитній лінії за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році)за ставкою, визначеною у п. 2.1. договору, з моменту видачі кредиту до дати його повернення, передбаченого у додатковому договорі. У випадку неповернення кредиту в термін, вказаний у додатковому договорі, до дати його повернення, але не довше терміну дії кредитної лінії, вказаного у п. 2.1.5. договору, нараховуються проценти в розмірі 25% річних в гривні, які позичальник зобов'язаний сплатити банку (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору позичальник сплачує проценти у валюті отриманого кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який нараховані проценти.

Пунктом 11.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.

19.10.2007 р. сторонами було підписано додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії № 65 від 24.10.2006 р., відповідно до п. 1 якого викладено у новій редакції підпункт 2.1.5. пункту 2.1. розділу 2 «Видача кредиту» кредитного договору, а саме: строк дії кредитної лінії включно до 23.04.2009 р.

Пунктом 2 додаткового договору № 1 викладено у новій редакції пункт 2.2. розділу 2 «Видача кредиту» кредитного договору, а саме: «В межах максимального ліміту заборгованості, передбаченого п. 2.1.1. цього договору, позичальнику надаються кредити на строк не більше 30 місяців за умови, що кінцевий термін повернення отриманих кредитів не перевищуватиме строку дії кредитної лінії».

Відповідно до п. 4 додаткового договору № 1 позичальник зобов'язується сплатити банку наступні комісії: за розгляд кредитної заявки на продовження терміну дії кредитної лінії - 0,1% від максимального ліміту заборгованості (650,00 грн.), сплачується у день внесення змін до кредитного договору; за продовження терміну дії кредитної лінії - 1,15% від максимального ліміту заборгованості (7475,00 грн.), сплачується у день внесення змін до кредитного договору.

17.10.2008 р. сторонами було підписано додатковий договір № 2 до договору кредитної лінії № 65 від 24.10.2006 р., відповідно до п. 1 якого пп. 2.1.3. та 2.1.4. розділу 2 «Видача кредитів» кредитного договору змінено та викладено в наступній редакції: «2.1.3. Процентна ставка - 24,00%; 2.1.4. У разі невиконання вимог, передбачених у п.п. 9.3.6. або 9.3.10. договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2% річних вище діючої, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду на наступний період - 26,00% річних».

Відповідно до п. 3 додаткового договору № 2 позичальник зобов'язується сплатити банку наступні комісії: за розгляд кредитної заявки 100,00 грн., сплачується в день внесення змін в умови кредитного договору; за внесення змін в структуру забезпечення - 250,00 грн., сплачується в день внесення змін в умови кредитного договору.

27.03.2009 р. сторонами було підписано додатковий договір № 3 до договору кредитної лінії № 65 від 24.10.2006 р., відповідно до п. 1 якого пп. 2.1.3., 2.1.4. та 2.1.5. пункту 2.1. розділу 2 «Видача кредитів» кредитного договору було змінено та викладено в наступній редакції:

« 2.1.3. Процентна ставка - 28,00%.

2.1.4. У разі невиконання вимог, передбачених у п.п. 9.3.6. або 9.3.10. договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2% річних вище діючої, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду на наступний період. В подальшому при виконанні позичальником вимог п.п. 9.3.6. та 9.3.10. договору на наступний місяць після місяця, в якому ці вимоги виконані, процентна ставка встановлюється у розмірі, визначеному у п. 2.1.3. договору. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.

2.1.5. Строк дії кредитної лінії включно до 23.04.2011 р.».

Пунктом 2 додаткового договору № 3 пункт 4.2. розділу «Розрахунки між сторонами» кредитного договору викладено в наступній редакції: « 4.2. Плата за кредит:

4.2.1. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.1. договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п. 2.2. договору.

4.2.2. Нарахування комісій відбувається згідно строків, передбачених Обліковою політикою банку, до терміну, вказаному у п. 2.2. договору.

4.2.3. Нарахування процентів та комісій за користування кредитом може бути припинено раніше, ніж до настання терміну, вказаного в п. 2.2. договору, у випадках передбачених законодавством України або за згодою сторін».

Згідно з п. 3 додаткового договору № 3 пункт 5.1. розділу «Порядок повернення кредиту» кредитного договору викладено в наступній редакції: « 5.1. Позичальник зобов'язаний повернути кредит банку у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором та/або додатками до нього:

Повернення суми кредиту здійснюється до 24 числа кожного місяця, але останній транш сплачується до кінця терміну кредитування згідно графіку: починаючи з червня 2009 р. по січень 2010 р. (включно), щомісячно по 15000,00 грн. (8 траншів); протягом лютого 2010 р. по вересень 2010 р. (включно), щомісячно по 30000,00 грн. (8 траншів); протягом жовтня 2010 р. по березень 2011 р. (включно), щомісячно по 35000,00 грн. (6 траншів); до кінця терміну кредитування (до 23.04.2011 р.) на 80000,00 грн.».

Відповідно до п. 4 додаткового договору № 3 позичальник зобов'язується сплатити банку наступні комісії: за розгляд кредитної заявки - 0,1% від максимального ліміту заборгованості (650,00 грн.), комісія сплачується в день внесення змін в умови кредитного договору; за продовження терміну дії кредитної лінії - 1,25% від суми максимального ліміту заборгованості (8125,00 грн.), комісія сплачується в день внесення змін в умови кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору позивачем шляхом здійснення з відкритого позичкового рахунку відповідача оплати за набори згідно накладної № 496-542 від 19.10.2006 р. було надано останньому кредит у сумі 650000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № 1468 від 25.10.2006 р.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, ПАТ «Кредобанк» відповідно до п. 4.2.3. договору (в редакції додаткового договору № 3 від 27.03.2009 р.), починаючи з травня 2010 р., припинило нарахування відповідачу процентів за користування кредитом.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 605000,00 грн. та заборгованість зі сплати процентів за період з листопада 2009 р. по квітень 2010 р. у сумі 69954,74 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку відповідача за період з 03.03.2006 р. по 17.02.2014 р.

Враховуючи викладене, позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 439 від 28.05.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 19741321, в якій просив відповідача на протязі 30 днів перерахувати позивачу кошти в розмірі 778498,77 грн.

Вказане поштове повідомлення відповідачем отримано не було та повернулось позивачу, в зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділу поштового зв'язку.

Враховуючи те, що відповідач в порушення умов кредитного договору № 65 від 24.10.2006 р. свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача 674954,74 грн. заборгованості, з яких 605000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 69954,74 грн. - заборгованість зі сплати процентів.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, оскільки на момент прийняття рішення заборгованість відповідача за договором кредитної лінії № 65 від 24.10.2006 р., а саме заборгованість за кредитом у сумі 605000,00 грн. та заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 69954,74 грн. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то господарський суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 92548,20 грн. пені за прострочення сплати основної суми кредиту та 10701,13 грн. пені за прострочення сплати процентів, яка нарахована за загальний період з 18.02.2012 р. по 17.02.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.1. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту/кредитів, оплати процентів, комісій, інших платежів за договором) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню за зобов'язаннями у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 2.1.5. договору (в редакції додаткового договору № 3 від 27.03.2009 р.) строк дії кредитної лінії включно до 23.04.2011 р., тобто відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту з 24.04.2011 р. Отже, нарахування пені на зазначену заборгованість припинилося 24.10.2011 р.

Відповідно до 4.3. договору проценти за користування кредитом відповідач сплачує щомісячно, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який нараховані проценти, тобто відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом за листопад 2009 р. з 01.12.2009 р., за грудень 2009 р. з 01.01.2010 р., за січень 2010 р. з 01.02.2010 р., за лютий 2010 р. з 01.03.2010 р., за березень 2010 р. з 01.04.2010 р. та за квітень 2010 р. з 01.05.2010 р. Таким чином, нарахування пені на заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом навіть за останній місяць нарахованих процентів (квітень 2010 р.) припинилося 01.11.2010 р.

Враховуючи те, що надані позивачем розрахунки пені за прострочення основної суми кредиту та за прострочення процентів здійснені з 18.02.2012 р. по 17.02.2013 р., тобто з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача 92548,20 грн. пені за прострочення основної суми кредиту та 10701,13 грн. пені за прострочення процентів не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 294,70 грн. пені за прострочення комісії за адміністрування кредиту, нарахованої за період з 18.02.2012 р. по 25.12.2013 р. на заборгованість у сумі 1937,50 грн. та за період з 26.12.2012 р. по 17.02.2013 р. на заборгованість у сумі 1862,87 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем не надано суду належного обґрунтування заявленого періоду нарахування пені та жодного доказу на підтвердження факту існування вказаної заборгованості, та те, що в наявному в матеріалах справи розрахунку суми позову прострочена заборгованість відповідача зі сплати комісії відсутня, про що також було зазначено представником позивача в судовому засіданні, то господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 294,70 грн. пені за прострочення комісії за адміністрування кредиту не підлягає задоволенню, як необґрунтована.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропак» (08063, Київська обл., Макарівський р-н, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 12-Є, код 25514622) на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код 09807862) 605000,00 грн. (шістсот п'ять тисяч грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 69954,74 грн. (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 74 коп.) заборгованості за простроченими процентами та 13499,09 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять грн. 09 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 18.03.2014 р.