Постанова

від 13.03.2014 по справі 813/587/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року м. Львів № 813/587/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Добрянського О.Б., представника відповідача Ткачука Т.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом колективного підприємства «Підгір'я» Дрогобицької райспоживспілки до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява колективного підприємства «Підгір'я» Дрогобицької райспоживспілки (далі - КП «Підгір'я») до Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ГУ Міндоходів у Львівській області) про визнання протиправним та скасування рішення №5/2100/32003552 від 08.01.2014 року про застосування фінансових санкцій. Позовні вимоги КП «Підгір'я» обґрунтовує тим, що фактичну перевірку, за наслідками якої винесено оскаржене рішення, було проведено у відсутність уповноваженого представника КП «Підгір'я», без пред'явлення наказу та направлення на перевірку, що на думку позивача свідчить про порушення порядку проведення такої перевірки. Продавець, яка була присутня під час перевірки КП «Підгір'я», не є його уповноваженим представником, тому її присутність і наявність підписів в акті перевірки не спростовує правомірність проведення цієї перевірки. Також позивач звернув увагу на те, що експертизу акцизної марки, яку було вилучено під час фактичної перевірки, здійснено без його відома, оскільки ані рішення про проведення такої експертизи, ані її результатів платнику не вручено. Як зазначив позивач, акта за наслідками фактичної перевірки платнику чи його уповноваженій особі також не було вручено, що позбавило його можливості висловити свої заперечення на такий акт. З урахуванням наведеного позивач стверджує, що рішення про застосування фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, яке було прийнято на підставі акта перевірки №42/2100/32003552 від 25.11.2013 року та акта експертизи №324-12-13 від 09.12.2013 року, є протиправним, у зв'язку з чим просить його скасувати. Представник позивача таку позицію підтримує з тих самих підстав, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач позов заперечує повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву від 19.02.2014 року. Зокрема відповідач зазначив про те, що перевірку проведено у відповідності з вимогами закону, після вручення копії наказу та направлень особі, що фактично проводить розрахункові операції (продавця магазину) та в її присутності; ця особа дала пояснення, передала на експертизу акцизні марки та підписала акт перевірки. Факт підробки марок акцизного податку, які було вилучено під час перевірки платника, підтверджено результатами експертизи, після чого було прийнято оскаржене рішення про застосування фінансових санкцій. На думку відповідача, таке рішення є обґрунтованим і підстав для задоволення позову немає. Представник відповідача таку позицію також підтримав, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив письмові докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення та встановив наступні фактичні обставини:

На підставі наказу від 18.11.2013 року № 528 (а.с. 41) Головне управління Міндоходів у Львівській області оформило два направлення № 85 від 18.11.2013 року та № 86 від 18.11.2013 року (а.с. 34, 35) на проведення фактичної перевірки КП «Підгір'я» Дрогобицької райспоживспілки на предмет дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Фактична перевірка магазину за адресою: Дрогобицький район, с. Солонсько, вул. Меденецька, 38, який належить КП «Підгір'я», проведена в присутності продавця суб'єкта господарювання ОСОБА_3, якій і було вручено наказ і направлення про проведення перевірки від 18.11.2013 року, свідченням чого є її особистий підпис на розписках під текстом направлень на фактичну перевірку.

Результати фактичної перевірки КП «Підгір'я» оформлено актом №42/2100/32003552 від 25.11.2013 року (далі - акт перевірки від 25.11.2013 року), в якому зазначено, що на зберіганні в магазині виявлено три пляшки горілки «Перлова» 0,5 л, 40% об., виробництва (згідно з етикеткою) м. Львів, вул. Кордуби, 2, ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод», які марковані марками акцизного податку 13ААБН 322791 06/13 9,898 грн. АВ дати розливу згідно етикетки 20.09.2012 року; 13 ААБН 322803 06/13 9,898 грн. АВ, дата розливу згідно етикетки 06.08.2013 року; 13 ААБН 322782 06/13 9,898 грн., дата розливу згідно етикетки 06.08.2013 року. Ціна реалізації 37,75 грн. за 1 пляшку, візуальним оглядом яких виявлено ознаки фальсифікації, а саме нечіткий мікродрук. Накладної на отримання вищезазначеної горілки не представлено, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 16.07.1995р № 265/45-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В акті перевірки від 25.11.2013 року також зазначено, що продавець добровільно надала для проведення експертних досліджень марку акцизного податку 13ААБН 322791 06/13 9,898 грн. АВ, яку поміщено в саморобний конверт, який заклеєно клейкою стрічкою, місце заклеювання якого скріплено підписами працівників ГУ Міндоходів у Львівській області та продавцем. Три пляшки вищезазначеної горілки залишено продавцю на відповідальне матеріальне зберігання. В акті перевірки від 25.11.2013 року зазначено, зокрема про те, що стосовно марок акцизного податку відповідні висновки буде зроблено після отримання результатів експертних досліджень (а.с. 15).

У письмових поясненнях від 25.11.2013 року продавець ОСОБА_3 підтвердила, зокрема ту обставину, що марку акцизного податку добровільно надано для проведення експертних досліджень. Продавець зазначила, що в її присутності марку знято з пляшки та поміщено в конверт, який заклеєно клейкою стрічкою, підписаний нею і особами, які проводили перевірку. Підтвердила також, що три пляшки горілки «Перлова» 0,5 л залишено їй на відповідальне зберігання до надходження висновку експертизи. Копії письмових пояснень ОСОБА_3 та копію конверта з вилученою акцизною маркою долучено до матеріалів справи (а.с. 40, 47).

Експертизу щодо автентичності марки акцизного податку, яку було вилучено при проведенні фактичної перевірки КП «Підгір'я» проводило Міністерство фінансів України, яке листом № 31-19020-22-9/36726 від 18.12.2013 року повідомило Головному управлінню Міндоходів у Львівській області про результати проведеного дослідження (а.с. 30). Разом з листом відповідачу надіслано акт експертизи від 09.12.2013 року № 324-12-13 (а.с. 31-33). У висновку акта експертизи зазначено: «надана на експертизу марка акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва з реквізитами АВ, 13ААБН № 322791, 6/13, 9,898 грн. державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів не виготовлялась і є підробленою».

На підставі акта перевірки від 25.11.2013 року та згаданого вище акта експертизи від 09.12.2013 року Головне управління Міндоходів України прийняло рішення №5/2100/32003552 від 08.01.2014 року про застосування до КП «Підгір'я» штрафу в сумі 8500 грн. за порушення вимог абз. 3 ч. 4 ст.11, абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку). Листом від 10.01.2014 року № 232/10/21-2011/32 зазначене рішення скеровано КП «Підгір'я».

Позивач вважає таке рішення ГУ Міндоходів у Львівській області неправомірним, у зв'язку з чим звернулося з даним позовом до суду. Позиція відповідача зводиться до того, що фактичну перевірку проведено з порушенням норм Податкового кодексу України, а рішення про застосування штрафу ґрунтується на законі.

При вирішенні спору суд керувався наступними нормами права:

Відповідно до п. 226.5, п. 228.2 ст. 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України) маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. У тій же статті передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підп. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки визначено в статті 80 ПК України, відповідно до п. 80.1 якої фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності однієї з обставин, передбачених в цьому пункті (п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Відповідно до пп. 80.5, 80.7, 80.9, 80.10 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та /або особи, що фактично здійснює розрахункові операції . Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок), згідно з п. 86.1. ст. 86 ПК України оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 86.5. ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю контролюючими органами передбачено в ст. 84 ПК України, відповідно до якої експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта.

Згідно з п. 84.2. ст. 84 ПК України експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) контролюючого органу. Відповідно до п. 84.3. ст. 84 ПК України контролюючий орган, керівник (або заступник) якого призначив проведення експертизи, зобов'язаний ознайомити платника податків (його представника) з рішенням про проведення експертизи, а після закінчення експертизи - з висновком експерта.

В абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку, відповідно до п. 226.9. ст. 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані.

У разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, то відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних мотивів:

Фактична перевірка КП «Підгір'я» проведена за місцем фактичного провадження платником своєї діяльності, в присутності особи, що фактично здійснює розрахункові операції (продавця ОСОБА_3), якій у відповідності з вимогами наведених вище норм ст. 80 та ст. 81 ПК України і було вручено наказ та направлення на проведення перевірки, а також акт перевірки. Також слід зазначити, що відповідно до п. 80.1 ПК України фактична перевірка проводиться без попередження платника, тому доводи позивача про порушення порядку проведення такої перевірки не ґрунтуються на законі.

Під час фактичної перевірки магазину КП «Підгір'я» було виявлено три пляшки горілки з ознаками підробки марок акцизного податку, що зафіксовано в акті за наслідками такої перевірки, а також підтверджується письмовими поясненнями продавця ОСОБА_3 в присутності якої ці марки вилучено для проведення експертизи. Сам факт підробки вилучених в КП «Підгір'я» марок акцизного податку встановлено висновком експертизи, проведеної головним спеціалістом Департаменту державної політики у сфері пробірного нагляду, документів суворої звітності та лотерейної діяльності Міністерства фінансів України.

Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про неправдивість зафіксованих в акті перевірки порушень чи ставили б їх під сумнів. Про проведення експертизи позивач був повідомлений відповідним записом в акті перевірки. Відповідач не надав суду доказів повідомлення позивача про результати проведеної експертизи. Проте позивач також не надав суду доказів, які б спростовували встановлений висновком експертизи факт зберігання товару з підробленою маркою акцизного податку, яку було вилучено при перевірці належного йому магазину. Тому суд не бере до уваги посилання на це несуттєве порушення процедури (відсутність доказів повідомлення особи про результати експертизи), оскільки таке не впливає на фактичні обставини справи чи їх оцінку в цілому. Отже, обґрунтування позовних вимог обмежено лише доводами про порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки, які, як зазначено вище, не підтвердилися або є несуттєвими; тому такі доводи позивача не є підставою для скасування оскарженого рішення. Натомість відповідач належними і допустимими доказами довів суду, що рішення про застосування до позивача фінансових санкцій від 08.01.2014 року за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку прийнято обґрунтовано та відповідно до вимог закону.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та норми законодавства суд прийшов до висновку, що оскаржене рішення відповідає критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки його прийнято обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно. Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог КП «Підгір'я» немає.

Щодо судових витрат, то при поданні даного позову позивач сплатив 182,70 грн. судового збору, тобто 10% розміру ставки судового збору за подання позову майнового характеру відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». У тій же статті передбачено, що решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю, то відповідно до ст. 94 КАС України сплачений судовий збір в сумі 182,70 грн. збору згідно з платіжними дорученнями № 20 від 22.01.2014 року та № 40 від 29.01.2014 року покладається на позивача. Окрім того, з позивача слід стягнути решту 90% судового збору за подання даного позову, що в даному випадку становить 1644,30 грн. (1218 грн.*1,5 грн.*90%).

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з колективного підприємства «Підгір'я» Дрогобицької райспоживспілки (Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Малий Ринок,6; ідентифікаційний код: 32003552) на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2014 року.

Суддя Москаль Р.М.