Ухвала

від 13.03.2014 по справі 742/5301/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 742/5301/13-ц Провадження № 22-ц/795/651/2014 Головуючий у I інстанції -Зарічна Л. А. Доповідач - Бечко Є. М. Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М., суддів:Острянський В.І., Горобець Т.В., при секретарі:Рудик І.І., за участю:представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства «АДА-СЕРВІС», Прилуцької районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, третя особа без самостійних вимог - Управління Держземагенства у Прилуцькому районі,

в с т а н о в и в:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_6 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельних ділянок від 21 березня 2012 року, що зареєстрований за №742410004007087, укладений між Прилуцькою районною державною адміністрацією (ідентифікаційний код юридичної особи 04061808) та Приватним підприємством «АДА-СЕРВІС» (ідентифікаційний код юридичної особи 31280137) та стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, що матеріалами справи підтверджується факт належності їй спірної земельної ділянки, суд же не взяв до уваги витяг з Державного земельного кадастру, а посилався лише на реєстр реєстраційної служби Міністерства юстиції України, оскільки відбулися зміни повноваженнях щодо реєстрації прав.

Апелянт зазначає, що суд в рішенні встановив перебування земельної ділянки позивачки в оренді ПП «АДА-СЕРВІС» посилаючись на витяг державного земельного кадастру, але не врахував це при вирішенні спору.

Також апелянт вказує, що при вирішенні спору суд посилається на ст.215 ЦК України, де визначені підстави визнання недійсним правочину і доходить висновку, що такі підстави у даному спорі відсутні, проте, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України. Так, відповідно до ч.1,2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Зважаючи на той факт, що районна державна адміністрація передала в оренду земельну ділянку приватної власності, факт відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності у голови адміністрації не потребує доведення. Крім того, в момент укладення оспорюваного договору він суперечив вимогам ЗУ «Про оренду землі», що виразилось у відсутності істотних умов договору оренди, які є обов'язковими.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Приписами ч.1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки між відповідачами була укладена відповідна додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, якою фактично виключено належний позивачці земельний пай із вказаного договору оренди, а позивачка, як власник уклала та зареєструвала новий договір оренди з іншим орендарем -ТОВ «Наташа-Агро», а тому договір оренди між Прилуцької районною державною адміністрацією та ПП «АДА-СЕРВІС» в частині передачі в оренду земельної ділянки позивачки припинив своє існування, а відтак вона позбавлена права оскарження такого в судовому порядку. Крім того, суд зазначив, що вказаний договір оренди містить вимоги про оренду не лише земельної ділянки позивачки, а й інших земельних ділянок (паїв), власники яких на даний час не скористалися своїм правом та не витребували такі земельні паї і право на оренду яких сторонами не оспорювалося, а стороною позивача не надано доказів порушення її законних прав, як власника свого земельного паю на час постановлення рішення суду та доказів надання повноважень на оскарження рішення в цілому від інших власників земельних ділянок (паїв) щодо земельних паїв, власником яких позивачка не є.

З висновком районного суду про відсутність підстав для задоволення позову погоджується і апеляційний суд, оскільки такий висновок ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є власником двох земельних ділянок площею 5,85 га та 0,11 га, які розташовані на території Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, що підтверджується і Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.9-10), а станом на 25 вересня 2013 року також підтверджується перебування земельної ділянки площею 5,74 га в оренді ПП «АДА-СЕРВІС».

З договору оренди, який був укладений між Прилуцькою районною державною адміністрацією та ПП «АДА-СЕРВІС» 21 березня 2012 року та зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Прилуцькому районі 26.03.2012 року, випливає, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення які знаходяться на території колишнього КСП «Яблунівське» Яблунівської сільської ради Прилуцького району на підставі розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації №550 від 28 грудня 2011 року, зі змінами. В оренду передались земельні ділянки за №№ 10, 11, 13, 34, 179, 218, 240, 245, 338, 439, 442, 555(1/2), 586, 591, 695, 763,798, 838, 846, власники яких не реалізували свого права. До договору додається акт погодження зовнішніх меж земельних ділянок, акт приймання-передачі об'єкта оренди земельних ділянок №№ 10, 11, 13, 34, 179, 218, 240, 245, 338, 439, 442, 555(1/2), 586, 591, 695, 763,798, 838, 846, власники яких не реалізували своїх прав на земельну частку (пай), що передаються в оренду приватному підприємству «Ада-Сервіс», розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки та окремі кадастрові плани вказаних земельних ділянок із зазначенням кадастрових номерів, площі кожної земельної ділянки та її розміщення. Також вказаний договір містить відомості про строк його дії, розмір орендної плати, умови використання та повернення земельних ділянок, обмеження (обтяження) щодо використання земельних ділянок та інші умови (а.с.37-39).

З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що станом на 21 листопада 2013 року відсутня інформація про передачу за договором оренди належного позивачці земельного паю між Прилуцькою районною державною адміністрацією та ПП «АДА-СЕРВІС» (а.с.83). Саме на цю земельну ділянку існує договір оренди від 08 липня 2013 року між позивачкою ОСОБА_6 та ТОВ «Наташа-Агро».

Відповідно до змісту ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За статтею 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частина 1 ст. 210 ЦК України та частина 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч.1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним із моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від. 25.12.1998 р. № 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17.02.2003 р. «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, а також договорів оренди земельних ділянок.

Укладений договір визнається недійсним на підставі статті 215 ЦК України при недодержанні сторонами вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Крім того, також невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Проте, дослідивши надані матеріали справи, виявилось, що саме ОСОБА_6 уклала договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Наташа-Агро», а тому підстав для визнання договору оренди між ПП «АДА-СЕРВІС» та Прилуцькою районною державною адміністрацією, який в частині ділянки, належної позивачці припинив свою дію - не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті рішення суду першої інстанції. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: