Постанова

від 14.05.2009 по справі 2а-2394/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

14 травня

2009 року о  12 год., 30 хв.   

м. Львів

Львівський

окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар

судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши

в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-2394/09/1370

 за позовом

Прокурора

Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі уповноваженого

органу територіального управління Головної державної інспекції на

автомобільному транспорті у Львівській області,  від прокуратури - помічник прокурора -

Проданець Н.В. (посвідчення № 54 видане 22.05.2006 року)  від позивача -ОСОБА_1 - представник

(довіреність № 41/1-8-3130 від 28.10.2008 року)  

до

Приватного

підприємства "Фортуна С", представник - директор ОСОБА_2

про

стягнення

фінансової санкції в сумі 1700 грн.  

Прокурор

Личаківського району м. Львова звернувся до Львівського окружного

адміністративного суду в інтересах держави в особі уповноваженого органу

Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

у Львівській області з адміністративним позовом до Приватного підприємства

"Фортуна С" про стягнення фінансової санкції в сумі 1700 грн.          

Позивач

свої позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про автомобільний транспорт»,

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення

державного контролю на автомобільному транспорті».

Позивач

в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, що

Територіальне управління Головної державної інспекції у Львівській області

відповідно до наданих повноважень здійснює функції державного контролю на

автомобільному транспорті загального користування і застосовує до порушників

фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт. З цих

підстав просив суд задоволити позовні вимоги про стягнення фінансової санкції в

сумі 1700 грн. повністю.  

Прокурор

в судовому засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд

задоволити позов повністю.

Представник

відповідача проти позову заперечила, просила суд в задоволенні позову відмовити

повністю з підстав того, що водій ПП "Фортуна С"ОСОБА_3 щодо якого

винесена постанова про застосування фінансових санкцій від 19.08.2008 року №

029753, не надавав 29.07.2008 року жодних послуг по перевезенню вантажів та

пасажирів, оскільки був вихідним, в підтвердження подала журнал обліку

подорожніх листів за І-ХІІ місяць 2008 року, за І місяць 2009 року та графік

роботи та відпочинку водіїв на липень 2008 року.  

Заслухавши

пояснення прокурора, представника позивача, представника відповідача,

безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази,

давши їм оцінку, суд -

ВСТАНОВИВ:

Спірні

правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про

автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 05.04.2001 року з наступними змінами та

доповненнями, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку

здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» № 1567 від

08.11.2006 року з подальшими змінами та доповненнями, Наказом Міністерства

транспорту та зв'язку України «Про затвердження

Положення

про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному

транспорті» № 888 від 14.12.2005 року з подальшими змінами та

доповненнями.        

При

прийняті постанови суд виходить з того, що відповідач - Приватного підприємства

"Фортуна С" , зареєстрований 20.02.2002 року, згідно свідоцтва про

державну реєстрацію серії А 00 № 377242 від 17.03.2005 року.  

Згідно

ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник -

фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний

кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно

ст. 3 Закону України «Про автомобільний транспорт», цей Закон регулює відносини

між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами

виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками

транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами -

суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність

автомобільного транспорту та безпеку перевезень.    

             Згідно ч. 1 ст. 5 цього ж Закону,

основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного

транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення

пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.  

     Згідно пп. 1, 2 Положення про

територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті,

затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України                       № 888 від 14.12.2005

року, Територіальні органи (територіальні управління) Головної державної

інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим,

містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами

Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, мають печатку зі своїм

найменуванням і зображенням малого Герба України.

    Пунктом 4 цього ж Положення встановлено,

основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: 1)

здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил

безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; 2)

здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх

форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення

вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; 3)

забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в

автомобільному транспорті загального користування.  

     Згідно ст. 30 Закону України «Про

автомобільний транспорт», автомобільний перевізник, здійснює перевезення

пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний: утримувати транспортні засоби в

належному технічному та санітарному стані, забезпечувати їх своєчасне подання

для посадки пасажирів та відправлення; забезпечувати проїзд пасажирів до

зупинки чи місця призначення за маршрутом без додаткових витрат у разі

припинення поїздки через технічну несправність транспортного засобу; проходити

технічний огляд транспортного засобу на станції технічного обслуговування з

обов'язковою відміткою в сервісній книжці; щорічно проходити медичний огляд з

отриманням довідки встановленого зразка.

      Згідно п. 21 Постанови Кабінету Міністрів

України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на

автомобільному транспорті», у разі виявлення в ході перевірки транспортного

засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами,

що провели перевірку, складається акт.  

29.07.2008

року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний

транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним

транспортом, якою виявлено порушення відповідачем законодавства про

автомобільний транспорт, а саме, здійснювалися надання послуг, автомобілем

марки ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_1 свідоцтво про державну реєстрацію

транспортного засобу серіїНОМЕР_2, з перевезень пасажирів та вантажів без

оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39, 48 Закону України

"Про автомобільний транспорт", а також відсутній дорожній лист, про

що було складено акт № 089104.

Згідно

пп. 5 п. 5 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на

автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та

зв'язку України, Територіальні управління відповідно до покладених на них

завдань у відповідному регіоні здійснюють контроль за додержанням ліцензіатами

Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з

перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів

робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», та видають

розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов .  

    Згідно п. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про

автомобільний транспорт» - за порушення законодавства про автомобільний

транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції

за

експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності

ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян.

    19.08.2008 року тимчасово виконуючим

обов'язки начальника Територіального управління головної державної інспекції на

автомобільному транспорті у Львівській області винесено постанову № 029753 про

застосування до відповідача фінансової санкції в сумі 1700 грн.

Відповідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України «Про

затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному

транспорті», справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої

особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення

уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи

рекомендованим листом із повідомленням.  

Відповідач

правом оскарження, передбаченим п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України «Про

затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному

транспорті» не скористався .  

    Згідно п. 28 цієї ж Постанови, фінансова

санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у

постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним

копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється

орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну

постанову.  

Однак,

у встановлений законодавством строк сума застосованих фінансових санкцій

відповідачем добровільно не сплачена.  

    Заперечення представника відповідача проти

позову з підстав того, що водій ПП "Фортуна С"ОСОБА_3 щодо якого

винесена постанова про застосування фінансових санкцій від 19.08.2008 року №

029753, не надавав 29.07.2008 року жодних послуг по перевезенню вантажів та

пасажирів, оскільки був вихідним, не спростовує факту порушення встановленого у

вказаному акті.

Таким  чином, позовні вимоги позивача про стягнення

фінансової санкції в сумі 1700 грн. підлягають задоволенню, оскільки на

відповідача законодавцем покладений обов'язок дотримуватись вимог законодавства

про автомобільний транспорт.

    Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС

України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового

збору на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»

№ 7-93 від 21 січня 1993 року (зі змінами та доповненнями).

Керуючись

ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П

Р И Й Н Я В:

1.   Адміністративний позов задоволити повністю.

2.

Стягнути з Приватного підприємства "Фортуна С" (ЄДРПОУ 31897309, м.

Львів, вул. Кримська, 28) на користь облдержбюджету (ЗКПО 22406168, Банк

одержувача УДК у Львівській області, р/р 31117106700005, код платежу -

21081100, МФО 825014) фінансову санкцію в сумі 1700 грн.  

3.  Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.

186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

    Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186

КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

    У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

    Якщо строк апеляційного оскарження буде

поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

    4. 

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не

брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи,

інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову

суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст.

186 КАС України:

    Про апеляційне оскарження рішення суду

першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і

вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

    Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

    Заява про апеляційне оскарження постанови

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в

разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з

дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                             

Гавдик З.В.