Постанова

від 17.03.2014 по справі 805/2698/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 р. Справа № 805/2698/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бойка М.І., секретаря судового засідання Яценка І.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 158 163,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецької області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» (далі - відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 158 163,00 грн.

Правовою підставою стягнення, позивач вважає наявність у відповідача податкової заборгованості у розмірі 158 163,00, яка є узгодженою платником податку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд-2», згідно поданої декларації з податку на додану вартість від 16.01.2014 року № 9087853185 у розмірі 29 412,00 грн., уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.01.2014 року у розмірі 85 347,00 грн. та податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 10.02.2013 року № 9087247289 у розмірі 43 404 грн., було самостійно нараховано основного платежу з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства на загальну суму 158 163,00 грн.

Відповідачем у добровільному порядку до бюджету не сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання на загальну суму 158 163,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання у якому позовні вимоги підтримав та просив розглянути адміністративну справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Через канцелярію суду надав клопотання у якому позовні вимови визнав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

За приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Позивач у відповідності до норм п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, є органом виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пп.19.1.2 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України однією з функцією контролюючого органу є контроль своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» зареєстровано виконавчим комітетом Шахтарської міської ради від 12.08.2003 року. Відповідач знаходиться на податковому обліку в Кіровському відділенні Шахтарської ОДПІ та є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів у тому числі платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи встановлено, що станом на момент звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 158 163,00 грн.

Зазначена сума податкового боргу виникла відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 16.01.2014 року № 9087853185 у розмірі 29 412,00 грн., уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.01.2014 року у розмірі 85 347,00 грн. та податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 10.02.2013 року № 9087247289 у розмірі 43 404 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Пунктом 38.1 ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що Позивачем була направлена перша податкова вимога форми Ю1 від 20.02.2013 року № 8 на суму 47 662 577,06 грн. Протягом всього періоду податковий борг у повному обсязі не погашений, тому у відповідача не було законих підстав для відкликання зазначеної податкової вимоги.

Згідно, п.88.1 ст. 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Так, п.89.3 ст. 89 Податкового кодексу України визначено, що Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судоом встановлено, що позивачем було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 19.04.2013 року № 1919/10/19-013. Так, актом про опис майна від 29.04.2013 року № 22/19-014-3 податковим агентом ОСОБА_1 було здійснено опис майна відповідача, а саме Конвеєр СП - 202 (5 шт.) на загальну суму 747 140, 00 грн.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до довідки позивача (а.с.6) відповідач станом на 27.02.2014 р. має наступні відкриті рахунки в фінансових установах, а саме:

- Філія ПАТ ПІБ в м. Шахтарськ дон. обл. № рахунку 26001301668578;

- Філія ПАТ ПІБ в м. Шахтарськ дон. обл. № рахунку 26108301668578;

- Райффайзен Банк Аваль № рахунку 260057919;

- Райффайзен Банк Аваль № рахунку 260057919;

- Райффайзен Банк Аваль № рахунку 260057919;

- Райффайзен Банк Аваль № рахунку 260526806;

- Донецьке рупат КБ Приватбанк № рахунку 26003051808526;

- Донецьке рупат КБ Приватбанк № рахунку 26006060288457;

- Донецьке рупат КБ Приватбанк № рахунку 26051060331876;

- Донецьке рупат КБ Приватбанк № рахунку 26151060065213;

- АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві № рахунку 26001167683;

- АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві № рахунку 26001353152;

- АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві № рахунку 26006167677;

- АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві № рахунку 26007167676;

- АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві № рахунку 26007192072;

- АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві № рахунку 2604224621.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп.95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки відповідачем на момент розгляду справи не надано жодного доказу сплати заборгованості суд вважає, що вимоги позивача про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 114 759,00 грн. та з податку на прибуток підприємства у розмірі 43404 грн., що у загальній сумі дорівнює 158 163,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17-20, 51, 69, 70-72, 86, 94, 121, 158-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 158 163,00 грн., - задовольнити.

Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» (ЄДРПОУ 32295652) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 158 163 (сто п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят три) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бойко М.І.