Рішення

від 11.03.2014 по справі 908/4203/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/120/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2014 Справа № 908/4203/13

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРН» (69123, м.Запоріжжя, бул. Будівельників, 9, кв. 138)

про стягнення 60041,00 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність ВТО 929762 від 29.01.2014 р.; ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_4, виданий 04.09.1997 р.;

від відповідача: Вишняков Д.О., довіреність № б/н від 17.01.2014 р.; (Горбенко І.В., директор, паспорт НОМЕР_5, виданий 22.02.2000 р. - був присутній у судових засіданнях 20.02.2014 р., 05.03.2014 р.);

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРН» 60041,00 грн. заборгованості за договором оперативної оренди №М.30-11 від 01.06.2011 р., з яких: 58360,00 грн. - заборгованість по орендним платежам та 1681,00 грн. - заборгованість по компенсації вартості за отримані комунальні послуги (опалення у зимовий період).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 764 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору оренди. При цьому вказує, що згідно акта приймання-передачі від 01.06.2011 р. позивач передав предмет оренди у користування відповідачу, проте, в супереч умовам договору, з лютого 2012 р. орендна плата та вартість комунальних послуг відповідачем не сплачувалася. За поясненнями позивача, зважаючи на відсутність письмових заяв від відповідача договір згідно зі ст. 764 ЦК України вважається пролонгованим на той же строк на який він укладався, а саме, до 31.05.2013 р. та до 31.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2013 р. порушено провадження у справі № 908/4203/13, присвоєно справі номер провадження № 30/120/13, розгляд якої призначено на 30.01.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРН» - відповідач у справі - у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує. Вказує на те, що між сторонами не підписувалося жодного акта приймання-передачі будь-якого орендованого майна, тому посилання позивача на факт передачі предмета оренди за договором від 01.06.2011 р. вважає безпідставними. Щодо твердження позивача відносно пролонгації договору оренди у зв'язку з продовженням користування відповідачем орендованого приміщення, зауважує про відсутність державної реєстрації договору, як то передбачено приписами ст. 794 ЦК України в разі укладення договору на строк не менше одного року. Також, посилається на відсутність доказів на підтвердження користування відповідачем відповідно до умов договору, а тим більше, після 31.05.2012 р. При цьому вказує, що відповідачу не було передано позивачем приміщення у відповідному стані для використання цілей оренди, не було передано ключ від орендованого приміщення, що позбавило можливості персоналу в повному обсязі виконувати свої обов'язків. До матеріалів відзиву відповідачем надано копію договору оренди, укладеного між гр. ОСОБА_4, засновником товариства, та гр. ОСОБА_5, яким, на думку відповідача підтверджується, що з 12.04.2012 р. ТОВ «КОРН» знаходиться в іншому офісному приміщенні.

За клопотанням представників сторін розгляд справи у судових засіданнях 30.01.2014р. та 20.02.2014 р. здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні, відкритому 30.01.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 20.02.2014 р.

Ухвалою суду від 20.02.2014 р., на підставі ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено за клопотанням позивача, яке було підтримане відповідачем, розгляд справи відкладено на 05.03.2014 р.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи на вимогу відповідача в судових засіданнях 05.03.2014р. та 11.03.2014 р. здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Представник позивача у судовому засіданні 05.03.2014 р. та ФОП ОСОБА_1, який особисто був присутній у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені у позові. Наголошують на тому, що до матеріалів справи було надано оригінал акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000253, оригінали реєстрів кредитових платежів за спірний період на підтвердження часткової сплати відповідачем оренди, оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.04.2013 р. на суму 1681,00 грн. по сплаті ТОВ «Україна-Квант» компенсації за теплову енергію, рахунки-фактури по компенсації комунальних послуг; оригінали спірного договору оренди та акта прийому-передачі приміщення від 01.06.2011 р. Наведеними документами, на думку позивача, підтверджується факт користування відповідачем орендованим приміщенням, тому доводи відповідача щодо відсутності підпису відповідача на примірнику копії акта приймання-передачі, доданому до позовної заяви, вважає не обґрунтованими. Звертає увагу, що у наданому суду оригіналі акта міститься підпис директора ТОВ «КОРН» та печатка підприємства, до того ж, в банківських виписках у призначенні платежів, що заповнювалося самими відповідачем, міститься - оплата за оренду згідно договору М.30-11 від 01.06.2011 р. Відносно доводів відповідача про припинення дії договору представник позивача наголошує, що жодних листів або повідомлень щодо бажання повернути об'єкт оренди від відповідача не надходило, тому, в силу закону, договір вважається пролонгованим на той же строк, на який він укладався, тобто, на один рік, що державної реєстрації не потребує.

В судовому засіданні 05.03.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 11.03.2014 р.

В судовому засіданні 11.03.2014 р. розгляд справи продовжено.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.03.2014 р. проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов на наданих суду додаткових поясненнях. Звертає увагу, що до матеріалів позовної заяви позивачем надано акт приймання-передачі приміщення у користування не підписаний з боку відповідача, тому вважає, що наданий позивачем до матеріалів справи оригінал акта містить підроблений підпис директора підприємства відповідача. Стверджує, що матеріали справи не містять жодного доказу перебування відповідача в орендованому приміщення відповідно до вищезазначеного договору. Жодних клопотань або заяв від представника відповідача у судовому засіданні не надходило.

Представником позивача у судовому засіданні надано витребуваний судом детальний розрахунок заявленої до стягнення суми компенсації вартості спожитих комунальних послуг. Також, у судовому засіданні позивачу повернуті надані ним оригінал договору оперативної оренди № М.30-06 від 01.06.2012 р. та оригінали виставлених ТОВ «Україна-Квант» рахунків-фактур, належним чином засвідчені копії вказаних документів долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.03.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРН» (Орендарем, відповідачем у справі) укладено договір оперативної оренди № М.30-11 (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець зобов'язався передати Орендарю в строкове платне користування приміщення загальною площею 33,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, яке знаходиться у володінні Орендодавця, а Орендар зобов'язався прийняти приміщення та сплачувати Орендодавцеві орендну плату (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору).

За визначенням п. 2.1 Договору, приміщення, що орендується, надається Орендарю для розміщення офісних приміщень, здійснення торгівельної діяльності.

Приміщення, що орендується, повинне бути передане Орендодавцем та прийняте Орендарем протягом двох робочих днів з дня набрання чинності цим Договором (п. 3.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що строк оренди приміщення складає 364 дні з моменту прийняття приміщення за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 5.1 Договору розмір місячної орендної плати за один місяць оренди становить 3000,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до п. 5.2 Договору, орендна плата нараховується з дати підписання Акту приймання-передачі об'єкта оренди і до моменту повернення об'єкту оренди, яке підтверджується відповідним Актом.

Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця за наданими рахунками протягом 5-ти банківських днів з дати отримання, але не пізніше 25-го числа місяця, попереднього до орендного. У разі відсутності у Орендаря рахунку на оплату орендної плати Орендар повинен сплатити орендну плату у зазначений у цьому пункті строк на підставі цього договору у розмірі орендної плати за попередній місяць з урахуванням усіх змін розміру орендної плати, що передбачені цим договором (п. 5.3 Договору).

За змістом п. 5.6 Договору сторонами передбачено, що в зимовий період Орендодавець виставляє Орендарю рахунки на компенсацію витрат на опалення приміщень. Оплата компенсації вартості спожитих комунальних послуг проводиться Орендарем щомісяця, протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку від Орендодавця за фактично спожиті комунальні послуги.

Пунктом 7.1 Договору до обов'язків Орендаря віднесено, зокрема, своєчасну і в повному обсязі сплату орендних платежів та компенсацію витрат за договором відповідно до умов розділу 5.

Згідно з п. 8.1 Договору повернення Орендодавцеві приміщення, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, яка складається із уповноважених представників сторін.

При переданні приміщення складається акт передання-приймання, який підписується членами комісії (п. 8.4 Договору).

У разі скінчення або дострокового припинення договору Орендар зобов'язаний у 5-ти денний строк повернути об'єкт оренди Орендодавцю за Актом приймання-передачі (п. 8.7 Договору).

Пунктами 11.1 та 11.2 Договору сторони узгодили, що цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 11.1 цього договору та закінчується не раніше 31 травня 2012 року.

Матеріали справи свідчать, що об'єкт оренди було передано Орендарю за актом приймання-передачі від 01.06.2011 р.

Як вказує позивач, фактично Орендар продовжує використовувати орендоване майно, також зазначає, що в порушення умов договору відповідачем не сплачувалися орендні платежі з березня 2012 р. по жовтень 2013 р. (березень 2012 р. - частково), сума заборгованості за цей період становить 58360,00 грн.

Листом від 25.11.2013 р. позивач звертався до відповідача з вимогою (вих. № 11/кт) про сплату заборгованості 60041,00 грн., що складається з 58360,00 грн. боргу за оренду та 1681,00 грн. за комунальні послуги. Також, в листі позивач зазначає про повторне направлення на адресу відповідача рахунків-фактури по оренді та отримані комунальні послуги. Направлення вимоги та отримання відповідачем вказаної вимоги та рахунків-фактур підтверджується копіями фіскального чеку та опису вкладення до цінного листа від 29.11.2013 р., а також підписом повноважного представника відповідача на копії поштового повідомлення про вручення поштової кореспонденції, що датується 03.12.2013 р. (арк. справи 14 - 19).

За доводами позивача, направлена на адресу відповідача вимога залишена без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРН» 60041,00 грн. заборгованості за договором оперативної оренди №М.30-11 від 01.06.2011 р., з яких: 58360,00 грн. - заборгованість по орендним платежам та 1681,00 грн. - заборгованість по компенсації вартості за отримані комунальні послуги (опалення у зимовий період), є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак, орендна плата відповідачем в обумовлений укладеним ним з позивачем Договором розмірі та строку не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.

Як вже зазначалося вище, за умовами укладеного між сторонами договору передбачено: п. 7.1 Договору - своєчасне внесення орендних платежів.

Згідно із здійсненим позивачем у відповідності до умов Договору розрахунком, станом на 01.11.2013 р. заборгованість відповідача по Договору складає: 58360,00 грн. по орендній платі: березень 2012 р.- 1360,00 грн., з квітня 2012 р. по жовтень 2013 р., включно, - по 3000,00 грн. за кожний місяць, а також 1681,00 грн. - нарахованої згідно з умовами договору компенсації за використану теплову енергію.

За умовами Договору (пункти 8.1, 8.4) передбачено, що повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється двосторонньою комісією за актом приймання-передачі.

В пункті 8.7 Договору сторонами узгоджено, що у разі закінчення або дострокового припинення договору Орендар зобов'язаний у 5-ти денний строк повернути об'єкт оренди Орендодавцю за Актом приймання-передачі.

Отже, приміщення вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

В даному випадку докази повернення орендованого приміщення за відповідним актом здачі-приймання відсутні. За пояснення представників сторін, такий акт не складався.

Строк Договору - до 31.05.2012 р., проте Орендар продовжує використовувати орендоване майно. Жодних доказів повернення орендованого майна за відповідним Актом суду не надано.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач (орендар) продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судом встановлено, що з боку сторін не надсилались заяви щодо припинення дії Договору, в зв'язку з чим його дію було автоматично продовжено на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені Договором.

Отже, підстави вважати що строк дії Договору припинився після 31.05.2012 р., як то вказує відповідач, відсутні.

Не має також підстав вважати, що спірний договір, зважаючи на його пролонгацію до 31.05.2013 р. та 31.05.2014 р., підлягає державній реєстрації, на що посилається відповідач. Згідно з наведеними вище нормами права, за відсутності відповідних заяв договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Тобто, договір вважається пролонгованим не більше ніж на один рік - до 31.05.2013 р., як то встановлено договором. Після закінчення нового строку, за відсутності відповідних заяв, він вважається пролонгованим до 31.05.2014 р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу по оренді в розмірі 58360,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми 1681,00 грн. заборгованості по компенсації вартості отриманих комунальних послуг (опалення у зимовий період).

Згідно з наданим позивачем розрахунком вартість компенсації витрат за використану теплову енергію за період з листопада 2012 р. по березень 2013 р. складає 1681,00 грн.

Розмір вартості компенсації витрат за надану теплову енергію підтверджується наданими до матеріалів справи копіями рахунків-фактур, які були виставлені позивачу ТОВ «Україна-Квант» згідно з укладеним між ними договором оперативної оренди № М.30-06 від 01.06.2012 р.: №№ СФ-0000103 від 30.11.2012 р. на суму 280,00 грн., СФ-0000112 від 31.12.2012 р. на суму 281,00 грн., СФ-0000117 від 31.01.2013 р. на суму 310,00 грн., СФ-0000124 від 28.02.2013 р. на суму 405,00 грн., СФ-0000129 від 31.03.2013 р. на суму 405,00грн. Оригінали договору, укладеного позивачем з ТОВ «Україна-Квант», та рахунків-фактур були оглянуті судом у судовому засіданні. Оригінали повернуті позивачу, належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

Сплата позивачем виставлених ТОВ «Україна-Квант» рахунків по компенсації витрат за використану теплову енергію підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.04.2013р. на суму 1681,00 грн., оригінал якої оглянуто судом у судовому засіданні.

Як свідчать матеріали справи, передане в оренду відповідачу приміщення площею 33,0 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, орендується позивачем у ТОВ «Україна-Квант» за договором оренди.

Тому, в свою чергу, позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору були виставлені відповідні рахунки-фактури: №№ СФ-0000873 від 30.11.2012 р. на суму 280,00грн., СФ-0000875 від 31.12.2012 р. на суму 281,00 грн., СФ-0000867 від 31.01.2013 р. на суму 310,00 грн., СФ-0000869 від 28.02.2013 р. на суму 405,00 грн., СФ-0000871 від 31.03.2013 р. на суму 405,00грн.

Як вже зазначалося вище, в пункті 5.6 Договору сторонами передбачено, що в зимовий період Орендодавець виставляє Орендарю рахунки на компенсацію витрат на опалення приміщень. Оплата компенсації вартості спожитих комунальних послуг проводиться Орендарем щомісяця, протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку від Орендодавця за фактично спожиті комунальні послуги.

Однак, направлені позивачем рахунки-фактури залишено відповідачем без оплати, як залишено без відповіді та задоволення направлену позивачем на його адресу вимогу від 25.11.2013 р. про сплату богу. Слід зазначити, що про отримання вказаної вимоги та направлених разом із цією вимогою рахунків-фактур по оренді та компенсації витрат на теплову енергію уповноваженим представником відповідача 03.12.2013 р. свідчать долучені до матеріалів справи копії фіскального чеку № 9475 від 29.11.2013 р., опису вкладення до цінного листа від 29.11.2013 р. та поштового повідомлення про вручення поштової кореспонденції. Що також не заперечується і відповідачем.

За наведених обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача компенсації витрат за отримані комунальні послуги в сумі 1681,00 грн. обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відносно посилання представника відповідача на відсутність доказів в підтвердження факту користування відповідачем орендованим приміщенням відповідно до умов договору, суд зазначає наступне.

За доводами представника відповідача, директором ТОВ «КОРН» не підписувалося жодного акта приймання-передачі, відповідачу не було передано позивачем приміщення у відповідному стані для використання цілей оренди, не було передано ключ від орендованого приміщення.

Проте, на підтвердження наведених доводів відповідачем не надано жодного доказу, будь-яких звернень відносно неналежного виконання позивачем умов договору щодо передачі приміщення або передачі його у незадовільному стані, або ненадання ключа від приміщення, з моменту укладення договору (01.06.2011 р.) з боку відповідача не надходило.

Напроти, матеріалами справи доведено, зокрема, актом прийому-передачі приміщення до договору оперативної оренди № М.30-11 від 01.06.2011 р., оригінал якого залучено до матеріалів справи, підтверджується, що директором ТОВ «КОРН» прийнято приміщення площею 33,0 кв.м. у задовільному стані, претензії щодо стану приміщення у сторін не має.

Вказаний акт містить підпис директора та скріплений печаткою підприємства.

При цьому, судом враховується, що відповідно п. 3.4.1 «Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлення на виготовлення печаток і штампів» затв. Наказом МВС України від 11.01.1999 р. № 17, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Отже, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на любому документі вважається поставленою з відома її керівника.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на відсутність підпису директора підприємства відповідача на копії акта приймання-передачі, наданого позивачем до матеріалів позовної заяви, а також на копії акта приймання-передачі, направленого на адресу відповідача разом із позовом, також не приймаються судом до уваги. При цьому, суд наголошує, що до матеріалів справи долучено наданий позивачем оригінал договору оперативної оренди № М.30.11 від 01.06.2011 р. та підписаний з боку відповідача оригінал акта прийому-передачі від 01.06.2011 р., з якими представник відповідача був ознайомлений.

За таких обставин, підстави вважати, що об'єкт оренди не був переданий відповідачу у суду відсутні.

Наявність банківських виписок про сплату відповідачем орендної плати також свідчить, що обумовлений договором об'єкт оренди був переданий позивачем відповідачу.

Суд наголошує, що з боку відповідача мало місце виконання умов Договору, а саме, в частині оплати за оренду нежитлового приміщення по пр. Металургів, 30, згідно договору оренди № М.30-11. Долучені до матеріалів справи копії реєстрів кредитових платежів свідчать, що оплата оренди в період з червня 2011 р. по січень 2012 р., включно, здійснювалась відповідачем з призначенням платежу: «оплата за оренду нежитлового приміщення по пр. Металургів, 30, згідно договору М.30-11». Копіями реєстрів кредитових платежів також підтверджується часткова оплата відповідачем компенсації витрат на теплову енергію в орендованому приміщенні в листопаді 2011 р., грудні 2011 р., січні 2012р.

Як вже зазначалось, статті 762 ЦК України та 286 ГК України до обов'язків орендаря, зокрема, відносять оплату оренди, розмір якої встановлено договором.

Відповідач не навів передбачених законом обставин та не надав доказів, які б звільняли його від виконання обов'язку щодо здійснення у повному обсязі оплати за користування орендованим ним приміщенням.

Посилання представника відповідача на те, що наведений акт містить підроблений підпис директора ТОВ «КОРН» судом до уваги не приймаються, як не доведені належними засобами доказування твердження, оскільки висновки щодо відповідності або невідповідності підпису на документі вказаній у ньому особі можуть надаватися тільки компетентними органами. Жодних клопотань про проведення відповідної почеркознавчої або іншої експертизи від відповідача протягом розгляду справи не надходило. Відсутні жодні докази того, що відповідач не мав можливості користуватися орендованим приміщенням внаслідок ненадання йому ключа.

Надана відповідачем до матеріалів справи копія договору оренди від 28.04.2012 р., укладеного між гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5, яким, на думку відповідача, підтверджується, що з 12.04.2012 р. ТОВ «КОРН» знаходиться в іншому офісному приміщенні, судом до уваги не приймається, оскільки договір укладено ОСОБА_4 як фізичною особою, крім того, законом не забороняється найму приміщення за наявності укладених інших договорів оренди.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, доводи відповідача не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені належними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи.

Аналіз обставин справи дає підстави для висновку про невідповідність поведінки відповідача у спірних відносинах загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості та добросовісності, які передбачають відповідність поведінки суб'єктів пануючим у суспільстві морально-етичним і моральним нормам; фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з 60041,00 грн. заборгованості за договором оперативної оренди №М.30-11 від 01.06.2011 р., в тому числі: 58360,00 грн. заборгованості по орендним платежам та 1681,00 грн. заборгованості по компенсації вартості за отримані комунальні послуги (опалення у зимовий період) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРН» (м.Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРН» (69123, м.Запоріжжя, бул. Будівельників, 9, кв. 138, код ЄДРПОУ 22137716, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3; р/р НОМЕР_6 в ПАТ «АКТАБАНК», МФО 307394) 58360 (п'ятдесят вісім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі, 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. компенсації вартості за отримані комунальні послуги та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.03.2014 р.