Постанова

від 28.02.2014 по справі 801/316/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2014 року (14 год. 25 хв.) Справа №801/316/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., представника позивача Волкової М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестоград"

до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рестоград» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2013 року №0002722202.

Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки щодо порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки ТОВ "Рестоград" веде облік товарних запасів, про що свідчать наявність видаткових накладних, та є суб'єктом ресторанного господарства і має право роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, в тому числі на розлив, про що свідчить статут підприємства, торговий патент з зазначенням виду діяльності «громадське харчування», ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями В зв'язку з чим позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 року №0002722202 є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позові вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, та просив їх задовольнити у повному обсязі, надавши пояснення по суті спору.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не сповістив, обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових запереченнях на позов, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 44-47).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рестоград» є юридичною особою, ідентифікаційний код 34938913 (а.с. 28).

17.10.2013р. посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - бару, що розташований за адресою м. Сімферополь, вул. Більшовицька/ вул. Пролетарська, б. 28/9 (реєстраційний №0070/01/24/22/34938913 від 31.10.2013р.), що належить суб'єкту господарської діяльності ТОВ „Рестоград", за результатами якої складений акт фактичної перевірки від 25.10.2003р. (а.с. 14-15).

В ході проведення перевірки встановлено порушення порядку, встановленого законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: на момент перевірки відсутні накладні, податкові накладні та інші документи, що підтверджують факт оприбуткування товару на загальну суму 7159,00грн. Крім того, у ході перевірки бару, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Більшовитська/Пролетарська, 28/9, встановлено, що у ньому здійснюють діяльність два суб'єкта господарювання - ТОВ «Рестоград» - реалізація алкогольних напоїв та ФОП ОСОБА_2 - реалізує продукти харчування, є суб'єктом господарювання громадського харчування з універсальним асортиментом товару. Таким чином, в ході перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв ТОВ „Рестоград" на розлив без створення ресторанного господарства та суб'єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів, а саме продаж 50г коньяку «Коктебель» (3 роки, ціна - 8,00грн.) згідно фіскального чеку №226 від 17.10.2013р.

Перевірка проводилась у присутності бухгалтера - ОСОБА_3, який із актом перевірки ознайомлений, акт перевірки підписав із зауваженнями - у ході проведення перевірки надані документи у повному обсязі, із рішенням по акту не погоджуюсь та буду оскаржувати його до суду. Один екземпляр акту перевірки отримав 25.10.2013р.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 року №0002722202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21118,00 грн. (а.с. 6).

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Грошове зобов'язання платника податків, згідно з п.п. 14.1.39. ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 ПК України в редакції, яка діяла на час проведення перевірки).

Як встановлено п.п. 14.1.157 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Статтею 20 ПК України визначені права органів державної податкової служби. Згідно з п.20.1.28. ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 53.1 ст.53 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.56.1. ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, в тому числі, якщо, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (п. 60.1 ст. 60 ПК України) .

Так, судом встановлено, що рішенням Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим про результати розгляду первинної скарги від 27.12.2013р. скасоване податкове повідомлення-рішення Сімферопольської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим від 05.11.2013р. № 000272202, прийняте стосовно ТОВ «Рестоград», у частині застосування фінансових санкцій у сумі 6800,00 грн. (а.с. 8-13).

Отже, за цих обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Сімферопольської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим від 05.11.2013р. № 000272202 у частині застосування фінансових санкцій у сумі 6800,00 грн.

Що стосується позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 05.11.2013р. № 000272202 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестоград" (ЄДРПОУ 349389913) фінансових санкцій в розмірі 14318,00 грн., то суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95).

Зокрема, за порушення п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача податковим повідомленням-рішенням від 05.11.2013 року №0002722202 застосована фінансова санкція в розмірі 14318 грн.

Відповідно до п 12 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Вказана норма Закону №265 надає можливість підприємству обирати де йому проводити облік товарів: або за місцем реалізації, або за місцем зберігання.

Згідно з ст. 6 Закону №265, облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті передбачені обов'язкові реквізити первинного документу: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із ст. 20 Закону № 265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено відсутність обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 7159,00 грн., про що складено відомість, підписану бухгалтером (а.с. 16).

На підтвердження належного ведення такого обліку позивачем було надано суду первинні бухгалтерські документи, а саме видаткові накладні: № 31-0008735 від 12.10.2013р. на суму з ПДВ 1980,00 грн., № 8У003931 від 19.08.2013р. на суму з ПДВ 3897,24 грн., № 001-0066047 від 10.10.2013р. на суму з ПДВ 2060,28 грн., № ЮС000004092 від 13.09.2012р. на суму з ПДВ 4142,41 грн., № 6482 від 13.07.2013р. на суму з ПДВ 12010,26 грн., № 8У008924 від 30.11.2010р. на суму з ПДВ 6892,80 грн., № 001-0062141 від 12.09.2013р. на суму з ПДВ 1177,44 грн., № 7216 від 16.10.2013р. на суму з ПДВ 424,20 грн., № 001-0066193 від 11.10.2013р. на суму з ПДВ 1794,84 грн., № 8У004747 від 10.10.2013р. на суму з ПДВ 4503,66 грн. (а.с. 18-27).

Перевіривши вищезазначені документи первинного обліку суд встановив, що вони підтверджують здійснення позивачем обліку товарних запасів, у зв'язку з чим суд критично ставиться до висновку відповідача щодо порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону № 265.

Відсутність обліку товарів за місцем реалізації не є належним доказом того, що позивачем не ведеться облік товарних запасів.

Відтак, відповідач необґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 14318 грн.

На підставі наведеного вище, з урахуванням результатів рішення Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим про результати розгляду первинної скарги від 27.12.2013р., а також зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення, яке б містило зменшену суму грошового зобов'язання до позивача не надходило (не надсилалось), що не заперечується сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково - шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2013р. № 000272202 в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 14318,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В зв'язку з зазначеним, суд вважає можливим стягнути на користь позивача 124,23 грн. судових витрат.

У судовому засіданні, яке відбулось 28.02.2014 року, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 05.03.2014 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 05.11.2013р. № 000272202 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестоград" (ЄДРПОУ 349389913) фінансових санкцій в розмірі 14318,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестоград" (ЄДРПОУ 349389913) судові витрати з сплати судового збору в розмірі 124,23 грн. (сто двадцять чотири грн. двадцять три коп).

4. В задоволенні решти частини позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.