Рішення

від 11.03.2014 по справі 910/431/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/431/14 11.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенгіз Карго Трейд"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Чебачева О.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 11 березня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

14 січня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефіт" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 49 від 19.12.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенгіз Карго Трейд" (відповідач) заборгованості за договором поставки № 4 від 14.01.2011 року в сумі 195 787,38 грн. з них основного боргу - 180 615,96 грн. (сто вісімдесят тисяч шістсот п'ятнадцять гривень 96 копійок), 3% річних - 13 907,12 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 12 копійок) та індексу інфляції - 1264,30 грн. (одна тисяча двісті шістдесят чотири гривні 30 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Постачальник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 4 від 14.01.2011 року, зокрема, у визначені договором строки не передав позивачу, як Покупцю, оплачений останнім у повному обсязі товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 11.02.2014 року.

28 січня 2014 року через канцелярію суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/431/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін відкладено до 11.03.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2011 року між позивачем (надалі - Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Продавець або Постачальник) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 4 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар комерційного призначення на умовах договору. Асортимент, перелік, виробник, кількість, якість, ціна, вартість, термін поставки, термін оплати, комерційний курс, місце поставки та інші, суттєві для Покупця, характеристики товару зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Специфікація оформляється на кожну партію товару або на кілька партій, що мають подібні умови поставки.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Покупець перерахував на користь Продавця 180 615,96 грн., що становить 100% вартості товару, однак всупереч умовам Договору поставки товару Постачальник на користь Покупця не здійснив та коштів за непоставлений товар не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором поставки в розмірі 180 615,96 грн., що становить суму попереднього платежу за товар.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання зобов'язань за Договором щодо поставки товару та не повернення коштів за непоставлений товар.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 14 січня 2011 року між сторонами укладено договір поставки № 4 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар комерційного призначення на умовах договору. Асортимент, перелік, виробник, кількість, якість, ціна, вартість, термін поставки, термін оплати, комерційний курс, місце поставки та інші, суттєві для Покупця, характеристики товару зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Специфікація оформляється на кожну партію товару або на кілька партій, що мають подібні умови поставки.

Зі змісту Специфікації № 1 від 20.01.2011 року до Договору (копія специфікації в справі) слідує, що умовами оплати є: 100% передплата.

З матеріалів справи вбачається, що в період з січня по березень 2011 року, на підставі рахунків №№: ТН-0000005 від 20.01.2011р. та ТН-0000005 від 20.01.2011р., Покупець перерахував на користь Постачальника 180 615,96 грн., як 100% плати за товар по Договору, що підтверджується платіжними дорученнями №№: 44 та 94 відповідно (копії містяться в справі).

У відповідності до положень Специфікації № 1 строк поставки товару: 45 робочих днів, починаючи від дати поставки товару виробником.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що підтвердження від виробника про поставку замовленої продукції TOB «РЕФІТ» отримав 14.04.2011 року, однак поставку товару на користь Покупця Продавець, в строк 45 робочих днів починаючи від дати поставки товару виробником, не здійснив.

Судом установлено, що в своєму листі № 02-14/07/2011 від 14.07.2011р. Продавець повідомив Покупця, що поставка товару буде доставлена в строки з 01.09.2011р. по 10.09.2011р. (копія листа в справі).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що в жовтні 2013 року Покупець звернувся до Продавця з листом № 10/10.01 від 01.10.2013р. в якому зауважив на обставинах необхідності повернення сплачених коштів за товар (оригінал листа в справі). Факт направлення Покупцем вказаної вимоги на адресу Продавця підтверджується описом вкладення в цінний з відміткою поштового штемпеля про відправку та фіскальним чеком про оплату відправки № 6335 від 01.10.2013р. (копії документів в справі).

Позивач зауважує на тому, що поставку товару Постачальник на користь Покупця не провів, коштів за непоставлений товар не повернув.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів поставки товару по Договору, а також доказів повернення грошових коштів за непоставлений товар, станом на березень 2014 року, до суду не представлено, обґрунтованими, в силу ст.ст. 665, 670, 693 Цивільного кодексу України, є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця заборгованості за Договором поставки в розмірі 180 615,96 грн., як 100% суми попереднього платежу за товар.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За п. 5.1. Договору за невиконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно з чинним законодавством України.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахуванням того, що Покупець пред'явив Продавцю вимогу щодо повернення коштів 01.10.2013р., з чого, по суті, випливає грошове зобов'язання Продавця перед Покупцем щодо повернення коштів, стягненню з відповідача, на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 935,24 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 180615.96 09.10.2013 - 10.12.2013 63 3 % 935.24 Щодо стягнення 1 264,30 грн., то суд зазначає, що враховуючи те, що Покупець пред'явив Продавцю вимогу щодо повернення коштів за товар лише в жовтні 2013 року, з чого, по суті, випливає грошове зобов'язання Продавця перед Покупцем щодо повернення коштів, а доказів пред'явлення тотожної вимоги станом на червень 2011 року до суду не представлено, недоведеними, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є заявлені позивачем вимоги про стягнення 1 264,30 грн. втрат від інфляції за визначений останнім період з 01.06.2011р. по 31.12.2011р.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 181 551,20 грн. з них основного боргу - 180 615,96 грн. (сто вісімдесят тисяч шістсот п'ятнадцять гривень 96 копійок) та 3% річних - 935,24 грн. (дев'ятсот тридцять п'ять гривень 24 копійки).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 3 631,07 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенгіз Карго Трейд" (ідентифікаційний код 37141919, адреса: м. Київ, пров. Радищева, буд. 4, літ. Ж, кім. 1, рахунок № 26008001341535 в ВАТ «ОТП Банк» відділення Відрадне, МФО 300528), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефіт" (ідентифікаційний код 36117204, адреса: 76019, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Пулюя, буд. 6/29, рахунок № 26002101349961 в AT «ОТП Банк», МФО 300528), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу/попередньої оплати - 180 615,96 грн. (сто вісімдесят тисяч шістсот п'ятнадцять гривень 96 копійок), 3% річних - 935,24 грн. (дев'ятсот тридцять п'ять гривень 24 копійки) та судові витрати - 3 631,07 грн. (три тисячі шістсот тридцять одну гривню 07 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/431/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.03.2014р.

Суддя О.В. Котков