Постанова

від 12.02.2014 по справі 801/389/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2014 року (10:35 год.) Справа №801/389/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крымстройиндустрия"

про стягнення,

без участі представників сторін,

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крымстройиндустрия" про стягнення грошових коштів за податковим боргом в сумі 82719,94 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 12.02.2014 року сторони явку своїх представників не забезпечили.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 34).

Відповідач явку свого представника у судове засідання 12.02.2014р. не забезпечив, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином - на адресу, зазначену у позовній заяві (а.с. 2-4) та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АГ № 628243 (а.с.25-26), 15.01.2014р. направлено судову повістку про виклик у судове засідання рекомендованою кореспонденцією, яку було повернуто з відміткою пошти: "Організація не зареєстрована" (а.с. 32-33).

Враховуючи те, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крымстройиндустрия" (далі - ТОВ "Крымстройиндустрия" ) зареєстровано у якості юридичної особи 08.08.2002 р. за адресою місцезнаходження: вул. Монтажна, 10Г, Залізничний район, м. Сімферополь, АР Крим, 95493, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.(а.с. 25-26).

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим) від 27.09.2012р. № 2145/18-337 ТОВ "Крымстройиндустрия" перебуває на податковому обліку з 14.08.2002р. за № 9543-К та відповідно до довідки від 25.11.2013р. № 5049/9/18.3-15 ТОВ "Крымстройиндустрия" станом на 21.11.2013р. має банківські рахунки: в АТ "УкрСиббанк" у м. Сімферополі № 26009224727200, відкритий 24.02.2009, МФО 351005.(а.с.23-24).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Пунктом 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Також, пунктом 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

- може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Пунктом 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Так, згідно з п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Також, згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нормами п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2009р. №581-Р між ТОВ "Крымстройиндустрия" та Сімферопольською міською радою відповідач є орендарем земельної ділянки для реконструкції викуплених приміщень та будівництва виробничо-адміністративного комплексу загальною площею 4,4519 га, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10-г. Орендна плата встановлюється у розмірі 62476,95 грн. за рік і вноситься орендарем щомісячно до 30 числа у розмірі 5206,41 грн. (а.с. 37-38)

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Також п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що ТОВ "Крымстройиндустрия" самостійно подано до контролюючого органу за місцем податкового обліку податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 9006736235 від 20.02.2012р., якою відповідачем самостійно нараховане податкове зобов'язання з орендної плати за землю за 2012 рік в загальному розмірі 70902,80 грн., в тому числі за період з січня по листопад по 5908,57 грн. за кожен місяць, за грудень у сумі 5908,53 грн. (а.с. 15-18); №1300010801 від 14.02.2013р., якою відповідачем самостійно нараховане податкове зобов'язання з орендної плати за землю за 2013 рік в загальному розмірі 70902,80 грн., в тому числі за січень-грудень по 5908,57 грн. за кожен місяць (а.с.19- 22).

Таким чином, згідно розрахунку суми заборгованості, розмір податкового боргу з орендної плати за землю ТОВ "Крымстройиндустрия" за 2012 рік складає 23634,24 грн., в тому числі за вересень-листопад по 5908,57 грн. за кожен місяць, за грудень у сумі 5908,53 грн. та за 2013 рік в розмірі 59085,70 грн., в тому числі за січень-жовтень по 5908,57 грн. за кожен місяць, на загальну суму 82719,94 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума податкового боргу з орендної плати за землю за період з вересня 2012 року по жовтень 2013 року у загальній сумі 82719,94 грн., залишається не сплаченою та підлягає стягненню з ТОВ "Крымстройиндустрия".

Щодо способу захисту права позивача за позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 1074 від 02.04.2012р., яка була повернута з відміткою пошти: «Організація вибула».(а.с. 14)

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

З урахуванням того, що сума податкового боргу збільшилася після надіслання податкової вимоги, сплаті підлягає вся сума заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкового боргу у повному обсязі суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю за період з вересня 2012 року по жовтень 2013 року у загальній сумі 82719,94 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ "Крымстройиндустрия" (ЄДРПОУ 32100553; вул. Монтажна, 10Г, Залізничний район, м. Сімферополь, АР Крим, 95493) кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 82719,94 грн. (вісімдесят дві тисячи сімсот дев'ятнадцять грн. 94 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.