Рішення

від 12.03.2014 по справі 908/320/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/13/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2014 Справа № 908/320/14

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, 69089 м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 38

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч", 70401, Запорізька область, Запорізький район, с. Миколай - Поле, вул. Центральна, буд. 76

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Ковальчук О.С., представник довіреність № 41 від 31.12.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" про стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 19.02.2014р. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 12.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості активної електричної енергії за період з липня 2013р . по листопад 2013р., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 235 725,25 грн. За несвоєчасне виконання зобов'язання щодо оплати позивачем нараховано пеню в розмірі 5 972,86 грн., 3% річних в розмірі 1 377,06 грн. та збитки від інфляції в розмірі 2 012,92 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представник позивача суд встановив наступне.

Між ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світоч» (Відповідач) підписано договір № 35 від 01.12.2008р. про постачання електричної енергії.

Відповідно до Розділу 1 Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість виконаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 7.4. Договору розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» з урахуванням умов додатка № 7 «Прядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку».

Відповідно до п. 4 додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за активну електри чну енергію», Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за роз рахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для по дання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію».

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Відповідно до п. 6 додатку № 4 до Договору за підсумками розрахункового періоду По стачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, вихо дячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої енергії, згідно да них наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну еле ктричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Відповідно до п. 10 додатку № 4 до договору Споживач зобов'язаний у термін, що не пере вищує 5-ти операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги - доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Відповідно до п. 11 додатка № 4 до Договору якщо Споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електричної енергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати. Сума платежу розраховується виходячи із середньодобового обсягу споживання електричної енергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струймоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 6 Додатку № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» без подальшого перерахунку.

З викладеного вбачається, що умовами договору передбачено обов'язок Відповідача своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату спожитої електричної енергії по рахункам, що направляються Енергопостачальною організацією, а також передбачено відповідальність за порушення строків оплати за спожиту електричну енергію.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з липня 2013р. по листопад 2013р. постачалась активна електрична енергія, що підтверджується актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію та рахунками: № 35/7а від 05.08.2013р. на суму 2 307,39 грн., № 35/8а від 05.09.2013р. на суму 3 429,83 грн., № 35/9а від 04.10.2013р. на суму 188 908,97 грн., рахунок № 35/10а від 06.11.2013р. на суму 39 513,42 грн., рахунок № 35/11а від 05.12.2013р. на суму 1 567,64 грн. Загальна сума заборгованості за спожиту активну електроенергію - 235 727,25 грн.

В порушення умов договору відповідач не здійснив своєчасну оплату рахунків за активну електроенергію.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до положення ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої тне вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 235 727,25 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: пеню за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. у сумі 5 972,86 грн., 1 377,06 грн. 3% річних за період з 01.08.2013р. по 31.12.2013р., сума інфляційних втрат в розмірі 2 012,92 грн. за період з 17.08.2013р. по 31.12.2013р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог - доручень за активну електроенергію Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ по день фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, судом встановлено, що стягненню підлягає пеня в розмірі 5 972,86грн., 3% річних в розмірі 1 377,06 грн., сума інфляційних втрат в розмірі 2 012,92 грн.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" про стягнення коштів задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" (70401, Запорізька область, Запорізький район, с. Миколай - Поле, вул. Центральна, буд. 76; код ЄДРПОУ 03749266) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж (69089 м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 38; код ЄДРПОУ 00130926) 235 727 (двісті тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 25 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію, 5 972 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 86 коп. пені, 3% річних в розмірі 1 377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 06 коп., збитків від інфляції в розмірі 2 012 (дві тисячі дванадцять) грн. 92 коп., судовий збір в розмірі 4 901 (чотири тисячі дев'ятсот одна) грн. 80 коп. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 17.03.2014р.