Рішення

від 14.03.2014 по справі 905/829/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.2014 Справа № 905/829/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Кохановій Ю.І., розглянув справу за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Витрен» про стягнення заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: Соляннік Н.В. за довір.

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Сніжнеантрацит» (далі - ДП «Сніжнеантрацит») звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Витрен» (далі - ТОВ «Витрен») про стягнення заборгованості. З урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог від 14.03.2014р., просили стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 4342,65 грн., до якої входить: сума основного боргу 4107,67 грн. та 3% річних у розмірі 234,98 грн.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду неодноразово направлялись відповідачу господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

14 лютого 2011 року ДП «Сніжнеантрацит» (Постачальник) та ТОВ «Витрен» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу вугільної продукції № 85/02-11(далі - Договір) (а.с.7-8). За умовами пункту 1.1 цього Договору Позивач зобов'язується передати у власність Покупцю вугільну продукцію (товар), а Відповідач зобов'язується прийняти вугільну продукцію та сплатити його вартість.

Відповідно до пункту 4.1. Договору оплата проводиться покупцем шляхом 100% передплати від вартості місячного об'єму поставки, визначеного в заявці покупця. Покупець здійснює оплату вугілля шляхом перерахунку коштів на рахунок продавця.

Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 01.02.2012р., а у плані розрахунків - до повного виконання прийнятих зобов'язань.

З матеріалів справи та пояснень представників позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку вугілля відповідачу на загальну суму 1754107,67 грн., що підтверджується актами приймання-передачі: від 29.03.2011 року, на суму 515405,72 грн.; від 04.04.2011 року на суму 83839,79 грн.; від 21.04.2011 року на суму 270430,43 грн.; від 29.04.2011 року на суму 167952,35 грн.; від 17.05.2011 року на сумум 597679,07 грн. від 22.05.2011 року на суму 118800,31 грн. (а.с.13-18).

ДП «Сніжнеантрацит» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, проте відповідач поставлену вугільну продукцію оплатив частково на суму 1750000 грн.

Зазначена обставина не спростована відповідачем. Матеріали справи не містять доказів оплати товариством «Витрен» отриманого від позивача товару.

У зв'язку з несплатою за здійснену поставку товару, позивач пред'явив відповідачу претензії від 25.01.2012 року № 14/3-27-10-0394 та від 19.12.2013 року № 13.2-36-10-6072 на оплату боргу у сумі 4107,67 грн., яку відповідач залишив без відповіді. Факт направлення та отримання претензії представником відповідача підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.25-26).

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає що вимога про стягнення основної суми боргу у розмірі 4107,67 грн. підлягає задоволенню, оскільки вона є доказаною та обґрунтованою.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 234,98 грн.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищевказані нарахування 3% річних проведені позивачем за період з 05.04.2012 року (з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України) по 01.03.2014 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що за період з 05.04.2012. по 01.03.2014р. від простроченої суми 4107,67 грн. розмір 3% річних складає 234,73 грн.

Отже позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача та обґрунтовують його заперечення.

На підставі вищевикладеного господарський суд вважає, що позовні вимоги ДП «Сніжнеантрацит» до ТОВ «Витрен» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Витрен» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Витрен» (86510, м.Сніжне, вул.. Лати,103, код ЄДРПОУ 31906150) на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, м.Сніжне, вул. Леніна,32, код ЄДРПОУ 31906124) заборгованість за поставку вугілля у сумі 4107 (чотири тисячі сто сім) грн. 67 коп. та 3% річних у сумі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 73 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Витрен» (86510, м.Сніжне, вул.. Лати,103, код ЄДРПОУ 31906150) на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, м.Сніжне, вул. Леніна,32, код ЄДРПОУ 31906124) витрати по сплаті судового збору у сумі 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 89 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 14 березня 2014 року.

Повний текст рішення складено та підписано 19 березня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов