Рішення

від 18.03.2014 по справі 919/205/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року справа № 919/205/14 За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню

та газифікації «Севастопольгаз»

(99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1, ідентифікаційний код 03358305)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтіда»

(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 25, ідентиф. код 22287692)

про стягнення 1320,25 грн,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ПАТ "Севастопольгаз") - Кірієнко С.В., довіреність № 59 від 06.01.2014;

Відповідач (ТОВ "Нефтіда") - не з'явився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» про стягнення 1320,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору на постачання природного газу за врегульованим тарифом в частині оплати спожитого газу

Ухвалою від 18.02.2014 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У судове засідання 18.03.2014 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що ухвала про порушення провадження у справі, яка направлялась судом адресу відповідача, визначену в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке підписано уповноваженим представником відповідача (а.с. 29).

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представників відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У судовому засіданні 18.03.2014 позивач виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити з підстав, вказаних в ньому.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2012 року між ПАТ «Севастопольгаз» (постачальник) та ТОВ «Нефтіда» (споживач) укладений договір №2013/ТП-Н-103031 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі -Договір) (а.с.7-9).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник передає природний газ споживачу в обсягах і порядку, що передбачені Договором для забезпечення потреб споживача, виключно для подальшої реалізації населенню. Споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункті призначення) (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.6 Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актами приймання-передачі газу, які оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 Договору.

Постачальник до 2 числа наступного за звітним місяця, направляє споживачу два примірники акту приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом 2 днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі акту, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати у письмовій формі мотивовану відмову підписання акту приймання-передачі газу (п. 2.6, 2.7 Договору).

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмово обґрунтованої відмови від підписання протягом 2-х робочих днів з дати одержання, такій акт вважається підписаним споживачем, а обсяг і вартість послуг з постачання газу встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.8.2 Договору).

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9 Договору).

Пунктами 4.1-4.2 Договору встановлено, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Разом до сплати за 1000 куб.м природного газу: за наявності лічильника - 725,4 грн. (з ПДВ), за відсутності лічильника - 798 грн (з ПДВ).

Згідно з пунктом 4.4 Договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору, є обов'язковою для Сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору.

Розрахунковий період за договором становить один місяць -з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу визначену згідно з розділом 3 Договору. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу (пункт 4.5 Договору).

Відповідно до пункту 4.6 Договору, оплата вартості послуг за поставку газу здійснюється Споживачем поточними платежами з розрахунку договірного обсягу поставки газу згідно з Додатком №2 до Договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п. 4.6.2).

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6.3 Договору).

Згідно з приписами пункту 4.9 Договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з дати пред'явлення вимоги однієї із сторін.

Відповідно до пунктів 5.3.1, 5.3.3 Договору, Споживач зобов'язаний виконувати умови Договору, оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктами 6.2.2 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6.2.3 Договору, у разі невиконання споживачем обов'язків за договором, постачальник має право у встановленому законом порядку застосовувати до споживача оперативно-господарські санкції, передбачені статтею 236 Господарського кодексу України, а також відмовлятися від надання послуг, передбачених предметом договору тимчасово та/або зменшувати обсяг послуг, що надаються.

Згідно з п. 10.1 Договір набирає чинності з дати підписання та, відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносити, що склалися між сторонами з 1 січня 2013 року та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до умов пункту 10.1.1 Договору, його дія вважається продовженою на аналогічний період, якщо за місяць до його закінчення жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу та визначити планові обсяги газу на продовжений термін

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором перед відповідачем своєчасно та належним чином, поставив 3454 м 3 природного газу за період з 01.01.2013 по 31.08.2013, що підтверджується актами -прийому передачі природного газу від 31.01.2013 на суму 343,84 грн., від 28.02.2013 на суму 305,39 грн., від 31.03.2013 на суму 341,66 грн., від 30.04.2013 на суму 277,10 грн., від 31.05.2013 на суму 339,49 грн., від 30.06.2013 на суму 295,24 грн., від 31.07.2013 на суму 274,20 грн., від 31.08.2013 на суму 328,61 грн., а всього на суму 2505,53 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату суми основної заборгованості у розмірі 1267,99 грн,

Станом на час розгляду справи борг відповідача перед позивачем за договором складає 1237,54 грн.

24.09.2013 позивач надіслав відповідачеві претензію з вимогою виконати зобов'язання за договором №2013/ТП-Н-10303 від 27.12.2012 та погасити заборгованість, яка станом на 01.09.2013 склала 1237,54 грн (арк. с. 21).

Актом передачі об'єкта споживання природного газу від 23.09.2013, укладеним між ПАТ «Севастопольгаз», ТОВ «Нефтіда» (підприємство, що передає) та КП «Жилсервіс 15» (підприємство, що приймає), підтверджено передачу об'єкту споживання газу Товариством з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» - комунальному підприємству «Жилсервіс 15» (а.с. 24).

Відповідно до п. 5.3.11 Договору у разі звільнення споживачем займаного об'єкта (приміщення), на якій поширюються умови договору, реорганізації, ліквідації (в тому числі шляхом банкрутства), відчуження у будь-якій спосіб займаного об'єкта, споживач зобов'язаний повідомити постачальника за 20 діб до дати звільнення цього об'єкта і в цей строк здійснити сплату усіх платежів, передбачених договором, до дати змини власника включно, а постачальник зобов'язаний припинити постачання газу з дати звільнення споживачем об'єкта, на який поширюються умови договору.

Наявність непогашеної заборгованості відповідача за отриманий природний газ у розмірі 1237,54 грн і стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягненя заборгованості, пені та 3% річних.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 625 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 1237,54 грн.

Доказів оплати заборгованості за отриманий газ у сумі 1237,54 грн на дату розгляду справи відповідачем не представлено.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на відсутність доказів оплати заборгованості, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1237,54 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 63,14 грн.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку внесення оплати за договором, суд вважає правомірним нарахування суми пені від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобов'язання, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 6.2.2 Договору сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевірив розрахунок пені (арк.с. 12), наданий позивачем, та дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому, вважає вимоги позивача про стягнення пені такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі - 63,14 грн .

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 19,57 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати вартості газу, отже, нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає правомірним.

Суд, перевірив розрахунок 3% річних (арк.с. 12), наданий позивачем, вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 19,57 грн. також підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу 1237,54 грн., пеня - 63,14 грн., 3% річних - 19,57 грн, а всього 1320,25 грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 25, ідентифікаційний код 22287692) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1, ідентифікаційний код 03358305) суму основного боргу 1237,54 грн., пеню - 63,14 грн., 3% річних - 19,57 грн, а всього 1320,25 грн. (одна тисяча триста двадцять грн. 25 коп.) , а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00 грн . (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.03.2014.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна 18.03.2014

919/205/14/4585/14