Рішення

від 06.03.2014 по справі 910/21128/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21128/13 06.03.14

За позовом прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес С»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

фізична особа - підприємець ОСОБА_1

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

від прокуратури Блудова С.М. (за посвідченням)

від позивача не з'явився

від відповідача Ільченко Ю.О. (директор)

Незенко В.Ю. (за довіреністю)

від третіх осіб не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес С» (далі - відповідач) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 1840,97 кв. м., код 62:076:048 (далі - земельна ділянка), використовується відповідачем без правовстановлюючих документів, що підтверджується, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 119/03 від 01.08.2013 р. Крім того, відповідач передав земельну ділянку в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду, просив зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 р. порушено провадження у справі № 910/21128/13 та призначено її розгляд на 28.11.2013 р.

20.11.2013 р. через загальний відділ діловодства суду представник прокуратури направив клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке було задоволено судом.

28.11.2013 р. представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі - третя особа), розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 17.12.2013 р.

12.12.2013 р. від представника прокуратури через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

17.12.2013 р. у судовому засіданні представники відповідача надали клопотання про зупинення провадження у справі № 910/21128/13 у зв'язку з розглядом Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/18086/13-а, розгляд якого відкладено. Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про продовження строку розгляду спору, яке було задоволено судом на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представники прокуратури, позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 15.01.2014 р.

15.01.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнав позовні вимоги в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її Київській міській раді.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, справу № 910/21128/13 передано для розгляду судді Чебикіній С.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2014 р. справу № 910/21128/13 прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 04.02.2014 р.

16.01.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшли письмові пояснення по суті справи.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. у зв'язку з виходом судді Удалової О.Г. з лікарняного, справу № 910/21128/13 передано останній для розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2014 р. справу № 910/21128/13 прийнято до провадження.

04.02.2014 р. представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали клопотання про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого судом було відмовлено.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 06.03.2014 р.

04.03.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке було задоволено судом.

06.03.2014 р. у судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явились.

Представники відповідача позов визнали в повному обсязі та зазначили, що не заперечують проти задоволення останнього.

Представник прокуратури підтримав позовні вимоги.

Судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

За результатами проведеної Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перевірки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 1840,97 кв. м., код 62:076:048 (далі - земельна ділянка), було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 119/03 від 01.08.2013 р.

У вищевказаному акті, зокрема, було вказано, наступне.

Документи на користування земельною ділянкою відсутні.

Згідно з базою даних міського земельного кадастру земельна ділянка на АДРЕСА_1, площею 1840,97 кв. м. (код ділянки 62:076:048), обліковується за відкритим акціонерним товариством «Будівельно-монтажне управління Київська ТЕЦ-6». Інформація про реєстрацію прав на користування (власності) вказаною земельною ділянкою відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» в Департаменті земельних ресурсів відсутня.

Під час обстеження земельної ділянки з виїздом на місце встановлено, що зазначену земельну ділянку використовує фізична особа - підприємець ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки 01.01.2012 р. № 01/2012, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес С».

Згідно зі свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва 09.02.2011 р. № 97-В, товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес С» на праві приватної власності належить будівля РММ площею 3093,3 кв. м., яка розміщена на земельній ділянці по АДРЕСА_1, код ділянки 62:076:047. Підтвердження права власності (користування) земельною ділянкою (код ділянки 62:076:048) та право власності (користування) майном, що розміщене на вказаній земельній ділянці, не надано.

У зв'язку з зазначеним вбачається, що угода між товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес С» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладена з порушенням земельного законодавства.

За результатами проведеної перевірки було виявлено ознаки самовільного зайняття земельної ділянки.

Вищенаведене також підтверджується витягами з бази даних міського земельного кадастру станом на 22.10.2013 р. та 08.01.2014 р., з яких вбачається, що землекористувачем спірної земельної ділянки є відкрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління Київська ТЕЦ-6», та договором оренди земельної ділянки № 01/2012 від 01.01.2012 р., укладеним між відповідачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, згідно з умовами якого відповідач передав, а фізична особа - підприємець ОСОБА_1 прийняла у строкове платне користування спірну земельну ділянку.

Крім того, відповідно до наданих ОСОБА_1 показань, зафіксованих у протоколі допиту свідка від 25.07.2013 р. та протоколі додаткового допиту свідка від 28.10.2013 р., ОСОБА_1 користується земельною ділянкою на підставі договорів оренди, укладених з ТОВ «Прогрес С» починаючи з 01.09.2009 р. та сплачує за користування земельною ділянкою грошову суму в розмірі 3 750, 00 грн. за місяць. На момент підписання першого договору оренди даної земельної ділянки, ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Прогрес С» з приводу надання будь-якого приміщення для складання документації та ведення господарської діяльності. За наказом директора ТОВ «Прогрес С» гр. Ільченко Ю.О. на земельній ділянці було розміщено тимчасову споруду у вигляді битовки.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 р., відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч. 2 цієї статті).

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Відповідач рішення Київської міської ради про надання йому у власність або користування спірної земельної ділянки, а також документів, що посвідчують право власності або право користування спірною земельною ділянкою суду не надав. Також відповідач не надав суду доказів, що підтверджують його звернення з клопотанням про оформлення речового права на спірну земельну ділянку та доказів вжиття ним дій, спрямованих на оформлення його прав на спірну земельну ділянку.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Крім того, 15.01.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнав позовні вимоги, а саме вимоги щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її Київській міській раді, а також зазначив, що 01.12.2013 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 повернула відповідачу спірну земельну ділянку, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи акт № 2 приймання-передачі в оренду полігону сушки залізобетонних виробів біля будівлі РММ за договором оренди № 13/2013 від 01.08.2013 р.

Згідно з ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на те, що дії відповідача (визнання позову) не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про те, що вимоги про звільнення відповідачем земельної ділянки площею 1840,97 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, код 62:076:048, та повернення її власнику - Київській міській раді, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, прокурором була заявлена позовна вимога щодо приведення земельної ділянка у придатний для використання стан.

Відповідно до наданих ОСОБА_1 показань, зафіксованих у протоколі додаткового допиту свідка від 28.10.2013 р., на момент підписання першого договору оренди даної земельної ділянки, ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Прогрес С» з приводу надання будь-якого приміщення для складання документації та ведення господарської діяльності. За наказом директора ТОВ «Прогрес С» гр. Ільченко Ю.О. на земельній ділянці було розміщено тимчасову споруду у вигляді битовки.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2013 р. у справі № 826/18086/13-а встановлено, що головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням земельного законодавства Управління інспекційної діяльності Державної інспекції сільського господарства в м. Києві Момотом О.В. було складено акт обстеження земельної ділянки від 24.10.2013 р. № 196 з якого вбачається, що ТОВ «Прогрес С» самовільно займає земельну ділянку площею 0,18 га. за адресою: АДРЕСА_1, яку передав в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для здійснення господарської діяльності (продаж та зберігання виробів з металу). На земельній ділянці розташовані тимчасові споруди, які використовуються під офісні приміщення та для охорони. Ділянка огороджена бетонним парканом, встановлені металеві ворота, доступ на ділянку обмежений. Документи передбачені ст. 126 Земельного Кодексу України у ТОВ «Прогрес С», відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Частиною 2 ст. 212 Земельного кодексу України встановлено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про приведення земельної ділянки площею 1840,97 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, код 62:076:048, у придатний для використання стан є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. З відповідача підлягає стягненню судовий збір до Державного бюджету України за три вимоги немайнового характеру за ставкою, встановленою на час звернення з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес С» (02660, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1-А, код 36464396) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 1840,97 кв.м., код 62:076:048, повернути її Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) та привести у придатний для використання стан.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес С» (02660, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1-А, код 36464396) до Державного бюджету України 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Повне рішення складено 18.03.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова