Рішення

від 18.03.2014 по справі 913/547/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 березня 2014 року Справа №913/547/14

Провадження №32пд/913/547/14

за позовом: Прокурора Жовтневого району м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 26070794

до відповідача: Обласного Вірменського національно-культурного товариства «Крунк», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 21782455

про внесення змін до договору оренди землі від 19.10.2005р., державна реєстрація №040540200460 від 22.11.2005р.

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Саркісян Я.Ш. - гол. спец.-юрисконс.

від відповідача: не з'явився

прокурор: Хижа К.Й. - за посв.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Вірменського національно-культурного товариства «Крунк», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 19.10.2005р., державна реєстрація №040540200460 від 22.11.2005р., а саме: викладення п.4.1 розділу « 4. Орендна плата» договору у новій редакції: « 4.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3» та виключення п.4.7 розділу « 4. Орендна плата».

Ухвалою господарського суду від 18.03.2014р. найменування відповідача змінено на Обласне Вірменське національно-культурне товариство «Крунк».

18.03.2014р. позивачем було надано пояснення без номеру від 18.03.2014р., з якими ознайомлений та проти яких не заперечує прокурор, щодо помилковості позовних вимог про виключення п.4.7 розділу « 4. Орендна плата».

У судовому засіданні прокурор та позивач позовні вимоги про виключення п.4.7 розділу « 4. Орендна плата» договору від 19.10.2005р. просили не розглядати.

Відтак, приймаючи до уваги, що позовна заява не містить підстав, з огляду на які п.4.7 розділу « 4. Орендна плата» слід виключити з договору від 19.10.2005р., суд погоджується з твердженнями прокурора, позивача щодо помилковості зазначення цієї вимоги у прохальній частині позову, та розглядає позовну вимогу про викладення п.4.1 розділу « 4. Орендна плата» договору від 19.10.2005р. у певній редакції.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на законодавчу зміну мінімального річного розміру орендної плати, внаслідок чого договір від 19.10.2005р. має бути приведено у відповідність до вимог діючого законодавства в частині річного розміру орендної плати.

Представник позивача у судовому засіданні 18.03.2014р. позов прокурора підтримав. Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач був обізнаний про необхідність приведення договору від 19.10.2005р. у відповідність до вимог діючого законодавства в частині зміни розміру орендної плати за землю, проте, не вчинив дій, спрямованих на підписання відповідної додаткової угоди.

Відповідач в судове засідання 18.03.2014р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав.

05.03.2014р. від Обласного Вірменського національно-культурного товариства «Крунк» надійшла заява №5 від 05.03.2014р., за змістом якої відповідач позов визнав, розгляд справи просив здійснити без участі власного представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 18.03.2014р. на виклик суду не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, господарський суд встановив:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, в тому числі, за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу норм ст.124 вказаного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст.792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За приписами ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, 19.04.2005р. Луганською міською радою було прийнято рішення №32/228 «Про передачу громадській організації національно-культурному вірменському товариству «Крунк» в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення будівлі Храму Вірменської апостольської церкви за адресою: вул.Інтернаціональная на перехресті з пл.Рози Люксембург».

На виконання вказаного рішення, 19.10.2005р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди землі, який 22.11.2005р. зареєстровано, про що у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Жовтневого району м.Луганська, вчинено запис за №040540200460.

За приписами п.п.1.1, 2.1 договору від 19.10.2005р. орендодавець на підставі рішення №32/228 від 19.04.2005р. Луганської міської ради надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення Храму Вірменської апостольської церкви за адресою: м.Луганськ, вул.Інтернаціональная на перехресті з пл.Рози Люксембруг. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2700 га.

Згідно із п.2.4 підписаної сторонами угоди нормативна грошова оцінка земельної ділянка становить 199656,90 грн.

Відповідно до п.3.1 договору від 19.10.2005р. договір укладено на 49 років.

За змістом п.п.4.1, 4.7 договору від 19.10.2005р. річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5. На момент укладання договору розмір річної орендної плати згідно визначеної мети використання складає 4991,43 грн.

Наразі, 23.11.2007р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, за змістом якого орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 0,2700 га за адресою: вул.Інтернаціональная на перехресті з пл.Рози Люксембруг.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про внесення змін до п.4.1 договору від 19.10.2005р. підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

За змістом ч.ч.1, 2 ст.651, ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В силу норм ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За приписами п.11.1 договору від 19.10.2005р. зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Тобто, нормами чинного законодавства, а також умовами укладеного сторонами правочину передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За правилами ч.1 ст.632 вказаного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Пунктом 4.5 договору від 19.10.2005р. передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, яким встановлено, зокрема, мінімальний розмір орендної плати.

Згідно із п.п.14.1.147, 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В силу норм п.п.288.5.1, 288.5 ст.288 вказаного нормативно-правового акту розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За змістом п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Як свідчать матеріали справи, 27.05.2011р. Луганською міською радою було прийнято рішення №9/12 «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську», у відповідності до п.1 якого визначено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення. При цьому, розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

За приписами ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до п.2.19 постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги, що обставин скасування рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську» учасниками судового спору не наведено, а судом не встановлено, суд приймає до уваги положення вказаного акту органу місцевого самоврядування щодо розмірів коефіцієнтів, які мають застосовуватись при визначенні орендної плати за землю.

Таким чином, з огляду на приписи п.п.14.1.136, 14.1.147, ст.14, п.274.1 ст.274, п.п.288.5.1, 288.5 ст.288 Податкового кодексу України, а також положення рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську», річний розмір орендної плати за договором від 19.10.2005р. має дорівнювати трикратному розміру земельного податку, тобто, встановлюватись у розмірі земельного податку із застосуванням до нього коефіцієнту 3.

Як вказувалося вище, відповідач у заяві №5 від 05.03.2014р. позовні вимоги про встановлення річної орендної плати у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3 визнав.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов'язаних з визнанням позову, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, позов прокурора про внесення змін до договору оренди землі від 19.10.2005р. шляхом викладення п.4.1. розділу « 4. Орендна плата» договору у новій редакції: « 4.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3» підлягає задоволенню.

При цьому, судом враховано, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, внаслідок чого законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для зміни розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги (з урахуванням пояснень б/н від 18.03.2014р.) Прокурора Жовтневого району м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ до Обласного Вірменського національно-культурного товариства «Крунк», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 19.10.2005р., державна реєстрація №040540200460 від 22.11.2005р.

Внести зміни до договору оренди землі від 19.10.2005р., державна реєстрація №040540200460 від 22.11.2005р., а саме: викласти п.4.1 розділу « 4. Орендна плата» договору у новій редакції: « 4.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

Стягнути з Обласного Вірменського національно-культурного товариства «Крунк» (91016, м.Луганськ, Ленінський район, вул.Демьохіна, буд.27 А, код ЄДРПОУ 21782455) в доход Державного бюджету України на поточний рахунок №31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 1218 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 19.03.2014р.

Суддя Ю.О. Паляниця